История Украины 11 класс

Клас ___________________  Дата ____________________ Урок №  Тема. Голод 1946­1947 р.р., його причини, масштаби та наслідки. Мета:  розкрити передумови та   причини, масштаби наслідки голоду 1946­ 1947 р.р. в порівнянні з голодами 1921­1923 р.р., 1932­1933 р.р.; Допомогти учням усвідомити трагедію українського народу, трагедію окремої людини того часу;              прищеплювати навички порівнювати і зіставляти однотипні історичні події, процеси, виділяючи на цій основі головні ознаки певного історичного періоду,   формувати   і   вдосконалювати   навички   роботи   зі   статистичним матеріалом, історичними  документами   і схемами, як  джерелом  історичних знань;                        виховувати в учнів інтерес та повагу до своєї історії, почуття патріотизму. Обладнання:  рушник, розламана хлібина, свічки, квіти перев’язані чорною стрічкою,   історичні   документи,   порівняльна   таблиця   “Голоди   на   Україні”, “Лист з минулого”, таблиця статистичних даних про врожаї 1920­х 1940­х рр., уривок з фільму “Кільце терору”, складові схеми “Наслідки голоду 1946­1947 рр.”, вірші про голод. Тип уроку: засвоєння нових знань (урок­реквієм). 1 Організаційний момент. 2 Вступне слово вчителя. Мотивація пізнавальної діяльності.            В останні роки ми говоримо про так звані “білі плями” в історії нашої країни.   При   ближчому   розгляді,   уважному   вивченні   багато   з   цих   плям виявляються чорними і навіть кривавими. Одна з цих голод 1946­1947 рр. після  2  світової війни. Обидві події привели до величезних людських жертв, до   глибоких   деформацій   у   розвитку   країни,   в   свідомості   трудящих   мас. Старанно приховувана трагічна сторінка історії українського народу відкрила перед   нами   тоталітарний   комуністичний   режим   за   одну   тільки   згадку   про голод нещадно карав, кваліфікуючи це як поширення наклепницьких вигадок про радянську владу. Всіляко витруювала зі свідомості пам’ять про безвинно загиблих.   Події   пояснювались   згідно   з   офіційною   версією   наслідками відбудовного   процесу   після  2  світової   війни.  Навіть   надгробків   немає   над братськими могилами загиблих. Щоб не залишалось пам’яті. Але до цих могил приходили люди, які чудом вижили і доживали свій вік наодинці з пам’яттю страшного голоду 1946­1947 рр.   пам’ять про те, що було насправді жила і живе в народі.        Хліб ­ це святе у нашому житті. Він не має ціни. Відібрати хліб­ значить забрати життя, це злочин проти народу. Про цю трагедію ми і будемо сьогодні говорити. Отже, тема нашого уроку…. При розгляді нашої теми ми ставимо перед собою такі завдання: ­ проводячи   невеликі   дослідження   ми   спробуємо   розкрити   причини, передумови, масштаби, наслідки голоду; ­ проведемо порівняння між поняттями голод, голодомор, геноцид; ­ в   результаті   дискутування   проблеми   порівняння   історичних   джерел спробуємо сформувати загальну схему голод 1946­1947 р.р.”      Проблемне завдання нашого уроку:     Чи можна було уникнути голоду 1946­1947 р.р. ? Свою думку доведіть. 3. Актуалізація опорних знань. Перед тим, як ми перейдемо до вивчення нашої теми, давайте пригадаємо: 1) Скільки   разів   довелося   пережити   українцям   голод   за   роки   радянської влади? 2) Що спричинило ці голоди? Які вони мали наслідки для України? 3) Що ми взагалі вкладаємо в поняття голод, голодомор ? Чи є різниця між цими поняттями і поняттям “геноцид”? 4) Яких збитків зазнало сільське господарство в роки війни? Відповіді учнів. Вчитель підсумовує сказане. 4. Вивчення нового матеріалу. План 1. Передумови та причини голоду 1946­1947 рр. 2. Політичні та економічні фактори голоду. Масштаби голоду. 3. Наслідки та уроки голоду для українського народу. Розглядаючи нашу тему, ми будемо дотримуватись такого плану і отримані результати будемо заносити до схеми зразок якої ви маєте – це додаток № 1. В ході роботи ви поступово заносите складові схеми в зошит.           У повоєнний період виняткове значення доля населення України мав стан с/г. , але в цей час, як і в 30­ті роки на селі склалися  несприятливі обставини. Це становище було спричинене не насильницькою колективізацією, а   війною:   скоротились   посівні   площі,   зменшилось   поголів’я   худоби,   не вистачало техніки, а особливо робочих рук. Сталінське   керівництво   не   передбачало   кардинальних   змін   на   селі, навпаки – село мало стати одним з головних джерел ресурсів для проведення відбудови. Знову як і в 30­ті переважно фінансувалась важка промисловість, виробництво товарів “А”. В цих складних умовах, під тиском Москви уряд УРСР та ЦК КП(б) У планував   на   1946   р.   форсовано   збільшити   посівні   площі,   врожайність   і хлібозаготівлю, скоротити присадибні ділянки. Ті   роки   для   центральних   і   південних   областей   України   виявилися несприятливими: зима малосніжна, весна і літо – найпосушливіші за кілька останніх   десятиліть.   В   результаті   –   недорід   зернових.   Але   не   це   було головною   причиною   голоду,  а  позиція   держави,  яка   не  вжила   заходів,  аби запобігти   голоду,   відкривши   державні   резерви,   зменшивши   хлібозаготівлі. Центральне керівництво замовчувало реальні цифри урожаю попередніх років і   посилалось   на   те,   що   держрезерви   недостатньо   поповнювались,   тому допомоги не буде. Розгляньте статистику, додаток №2.  Чи дійсно ці цифри свідчать про відсутність хліба в країні ? на яку думку наштовхують вас ці дані? Відповіді учнів. Отже, обставини 1946­1947 р.р. були аналогічними до 1932­1933 р.р, трагедія повторювались. Під виглядом заготівель держави проводила повну реквізицію продовольства на селі і тим самим прирікала його на голод. Серед   причин   ще   можна   виділити   особисті   антипатії   Сталіна   до України. Не міг вождь народів пробачити довготривалу окупацію українцям, він вважав, українці погано боролися з ворогом. Ще   одна   причина   –   це   утвердження   соціалістичного   режиму   в Центральній   та   Східній   Європі   після   визволення   від   фашизму.   Туди безоплатно   поставляли   український   хліб,   як   допомогу   демонструючи гуманність соціалістичного режиму всьому світу.         Отже, причинами голоду стали: (заносимо записи в схему) 1) природні умови,  2) недостатня кількість робочих рук, 3) завищені плани заготівлі хліба, 4) вивезення хліба за кордон (за 1946 р. було вивезено 1 млн. 700 тис. пудів хліба), 5) особиста неприязнь Сталіна до українців.              Весною, літом 1946 р. 16 областей України в тому числі Київська, Полтавська,   Вінницька,  Ровенська,   Житомирська,   Кіровоградська,  Одеська, Херсонська,   Запорізька,   вразила   посуха (використовується карта).   миколаївська, Зимові і ярі культури загинули, а там де вони залишилися становила 2­3 ц. З гектара, а в 1940 – 14,6 ц. /га, 1944 – 10,8 ц./га. Колгоспники в деяких колгоспах   на   трудодень   могли   отримати   50­100   гр.   Зерна.     Місцеве   та   інші керівництво просило Центр скоротити плани хлібозаготівель, а інколи робили це самостійно, за що Центр їх карав. Замість допомоги прийшли вказівки з Москви про збільшення здачі хліба з 340 до 360 млн. пудів, мотивуючи тим, що селяни приховали хліб як і в 30­ті роки. Посуха  загострила   ще   одну   проблему  –  корми   для   худоби.  Почався масовий падіж худоби, селяни здавали племінну худобу на м’ясо, в цей період плани заготівлі м’яса були перевиконані вдвічі більше запланованого. Маючи гіркий досвід 30­х, селяни почали тікати в міста, на новобудови, але  їх  швидко  повертали   назад   через  відсутність   паспортів   та  довідок  від сільрад про переїзд селянина. В цей же час відновив свою дію закон від 7 серпня 1932 р. “Закон про 5 колосків” за яким можна було отримати до 10 років ув’язнення в таборах. На весну 1947 р. становище ще більше погіршується. Президія ВР СРСР видає   кілька   указів   “Про   кримінальну   відповідальність   за   розкрадання держмайна,   Про   посилення   охорони   особистої   власності   громадян”. Покарання   передбачало   від   7   до   10   р.   таборів   з   конфіскацією   майна.   До кримінальної   відповідальності   було   притягнуто   15   тис.   голів   колгоспів. Микита Хрущов був усунутий з поста секретаря ЦК КП(б)У за зрив поставок хліба   та   поширення   так   званої   неправдивої   інформації   про   розгортання трагедії на Україні. Хрущов залишається Головою Уряду, а секретарем ЦК призначено   Кагановича.   Незважаючи   на   це,   заготівля   хліба   була   виконана лише на 60 %.  Що ж відбувалося в період голоду на Україні ? використовуємо додаток №3  Практична робота №1. 1. Що реально висвітлює даний документ ? 2. Якою була реакція Сталіна на  становище в Україні ?  Відповіді учнів. Підсумки.  Отриману інформацію заносимо в розділ «Масштаби» додаток №1. На підтвердження наших роздумів я пропоную вам послухати вибірку з поезії М.Будляєва, який у своїх віршах намагається передати нам емоції і почуття   учасників   голоду.   Адже   література   і   історія   нерозділимі   і   іноді здається, що література це така ж історія лише в художніх образах. Зерно у купах пріло під дощем,  Кудись у море, в безвість, за границю. Щоб насадити скрізь цей наш едем,  Немов витріскуючи із криниці Тоді дурні Грицьки та Опанаси Вмирали б як у зимку комарі, Тоді по селах їлось людське м’ясо, І хліб пекли з розтертої кори Дивилися голодні діти ласо На пухле тіло вмерлої сестри, Так ми, хоч і покинули печери, В 20­м віці стали людожери Найгіршим становище було в південних областях України, найуразливішою верствою населення були діти. місцеве керівництво змушене було приймати хоч якісь міри і організувало пункти одноразового харчування. Наша область теж не була виключенням.  Давайте використаємо   Практична робота №2.     додаток №4.      1. Ми повинні   визначити наскільки Центр був обізнаний про стан справ в Україні ? 2. Як було організовано дитяче харчування в нашій області ? Чи вирішувало це проблему голоду ? Зробіть висновки. Отже, харчуванням в Україні було охоплено 14 областей України, 150 тис. дітей,   266   тис.   дорослих,   а   хворіли   дистрофією,   анемією   3   млн.   чол., почастішали випадки канібалізму. І знову трагізм подій передає нам поезія. Натуживши охлялі рештки сил, Ті трупи, що недавно поховали, Викопували потай із могил. Одежу з них грабуючи здирали Чи з не складали падло до барил І не витоплювали з мертвих сало ? Тоді по хліб до міста йшов селюк І та лягав, вмираючи на брук В той рік познищувано всіх собак І повиловлювано всіх кротів Та це пусте… це тільки шум та накип На поверхні схвильованих часів Моторошно стає від цих рядків важко навіть уявити нам весь жах того часу.  Ситуація В Україні досягла свого апогею, крім того було закладати новий урожай. Центр посилає на весні 1947 р. 60 тис т. зерна для посівної кампанії. Допомога прийшла запізно, але й це було добре, від голодної смерті вдалось врятувати 3,5 млн. чоловік, які приймали участь в польових роботах. Отже, голод 1946­1947 р.р. мав ті ж самі ознаки, що й голод 1932­1933 р.р., носив   штучний   характер;   був   доведений   до   апогею   вимирання   населення, катастрофічне становище було в південних областях, поширювалися хвороби та репресії.            До   яких   наслідків   привела  ця   трагедія   українців  ?   (виходячи   з здобутої інформації і ваших знань працюємо з схемою). 1. Ускладнення процесу відбудови. 2. Скорочення трудових ресурсів села. 3. Падіння морального духу населення, 4. Невиконання п’ятирічного плану відбудови с/г, 5. Виродження нації, 6. Недовіра до існуючої влади. Голод було подолано лише на 2 половину 1947 р. коли зібрали урожай 1 млрд. пудів хліба, але відміна карткової системи в місті, грошова реформа підняли ціни на продукти. Все це погіршило становище селян, рівень життя населення катастрофічно падав. 3. Узагальнення. Перед   тим   як   ми   перейдемо   до   обговорення   проблемного   завдання   і визначення уроків голоду я пропоную вам перенести свою увагу в ті далекі часи і використовуючи кадри фільму спробуйте уявити весь той жах, горе людей, яких ви побачите і не дай боже щоб ми з вами відчули цей жах і постійне відчуття голоду. У мене для вас є невелика несподіванка. Зовсім недавно до моїх рук потрапив  лист очевидця тих трагічних днів. Це лист жительки Біляєвського району Одеської області Лариси Куліди.  Які емоції та почуття викликають у вас ці рядки ?  На світі весна а над селом чорна хмара. Діти не бігають не граються, ноги тонесенькі , великий живіт. Між ними голова похилена, лицем до землі, а лиця майже не має, самі зуби зверху. Сидить дитина і хитається всім тілом. І нескінчена пісня пів голосом: “Їсти Їсти, Їсти … Не маю більше сил жити і дивитись, як пухнуть мої дітки від голоду. Господи за що ж така кара ? чому переживши страшні війну, ми гинемо від рук своїх ? Ох люди, врятуйте моїх дітей, не допускайте голоду, не доводьте себе до безумства…  Сили мене покидають, врятуйте моїх дітей. Прощавайте… Обговорення листа . Давайте повернемось до нашого проблемного завдання. Чи можна було уникнути голоду 1946­1947 р.р. ? Обговорення, висновки. Які   ж   уроки   ми   можемо   виділити?   Я   пропоную   вам  3:   політичний, історичний, урок пам’яті. 1. Політичний – керівництво держави несе повну відповідальність за життя свого народу, адже життя людини це найбільша цінність для держави, ніхто не  має   права   відібрати  життя  людини,  використовувати  голод, як  засіб вирішення проблем. 2. Історичний   –   незважаючи   на   важкі   випробування   в   радянський   період українцям вдалося добитися свої сокровенної мети­ зберегти рідну землю від пограбування, зберегти себе як націю, здобути незалежну державу. 3. Урок совісті ­ урок пам’яті наш обов’язок пам’ятати і згадувати тих, хто загинув під час 3 українських голодів, щоб не допустити такої трагедії в майбутньому. 4. Підсумки уроку. 5. Домашнє завдання:  параграф 14, закінчити роботу над схемою. Додаток №1 Схема ПРИЧИНИ МАСШТАБИ ГОЛОД 1946­1947 р.р. НАСЛІДКИ Додаток № 2  Щорічне виробництво зерна в СРСР (млн. тон) 1930 – 83,5 1931 – 69,5 1932 – 69,9 1933 – 68,4 1934 – 67,6 1935 – 75,0 1936 – 97,4 1938 – 73,6 1939 – 73,2 1940 – 96,0 1944 – 49,1 1945 – 47,3 Розгляньте уважно ці дані, чи можемо ми стверджувати, що в СРСР не було резерву зерна ? Чим пояснити ці цифри ? Додаток №3 Практична робота № 1  З мемуарів  М Хрущова про голод 1946­1947 р.р. …   пошел   голод.   Стали   поступать   сигналы,   что   люди   умирают   кое­где началось людоедство… Кириченко (1 секретарь Одесского обкома партии) рассказывал, что когда он приехал в какой­то колхоз, чтобы проверить как проводять   люди   зиму   он   увидел   в   одном   из   домов   страшную   картину. “Ужасную   я  застал   картину.  Видел,  как   женщина   на  столе   разрезала   труп своего ребенка и приговаривала: “Вот уже Манечку съели, а теперь Ванечку засолим.   Этого   хватит   на   какое­то   время.”   Ета   женщина   помешалась   от голода и зарезала своих детей.             Я   докладывал   обо   всем   Сталину,   но   в   ответ   вызвал   лишь   гнев: “Мягкотелость!   Вас   обманывают   нарошно   докладывают   о   таком,   чтобы разжалобить и заставить израсходовать резервы”. Он считал, что  я стал под давлением   обстоятельств   чуть   ли   не   националистом,   не   заслуживающим доверия.                      Мемуари М.С. Хрущева // Вопросы истории.­ 1991.­ №11.­ с 38. Прочитайте текст, дайте відповідь на питання: 1 Що реально висвітлює даний документ ? 2 Якою була реакція Сталіна на становище в Україні ? чому ? Додаток № 4 Практична робота № 2 8 января 1947 г. Спеціальне   повідомлення   Міністра   державної   безпеки   УРСР   Савченка міністру державної безпеки СРСР Абакумову. Совершенно секретно. По   поступившим   данным   в   ряде   районов   Одесской   области,   в   связи   с недородом ощущаєтся остроє продовольственное затруднение. В   Беляєвском,   Овидиопольском,   Гайворонском,   Коминтерновском   и   др. районах на почве недоедания и истощения среди колхозников зафиксировано большое количество опуханий и смертных случаев, особенно среди детей. В селе Адамовка свыше 30% детей, школьного возраста, жалуясь на отсутствие хлеба, прекратили учебу … По линии советских органов принимаются меры к организации в 21 районе Одесской   области  одноразового  питания  на  36 тыс. детей, которым  будет охвачено 20 тыс школьников, 10 тыс дошкольников, 6 тыс ясельного возраста. По линии здравоохранения завозится 15 тонн рыбьего жира. Одновременно   намечено   открыть   150   детских   ясель   на   6   тыс   человек,   9 пищевих станций на 3 тыс человек и 10 детдомов на 2 тыс человек. По   сущетсву   изложенного   информирован   ЦК   КП(б)У   Министр государственной безопасности УССР генерал­лейтенант Савченко.         Архив СБ Украины // специальная коллеция документов. – арк. 202­204 Прочитайте документ, визначте : 1 Наскільки Центр був обізнаний про стан справ в Україні ? 2 Як було організовано разове харчування для дітей в нашій області ? Чи вирішувало це проблему голоду ? Зробіть висновки.