2. Концептуальні основи фінансового обліку

2.   Концептуальні основи фінансового обліку

Практична реалізація будь-якої парадигми бухгалтерського об- ліку відбувається через систему нормативного регулювання проце- дур організації та ведення обліку господарської діяльності на міжна- ціональному, національному, галузевому рівнях та на рівні окремих суб’єктів господарювання. Концептуальна основа є базовим вихідним нормативним документом, що визначає основоположний підхід до системи обліку та звітності, який запроваджується на рівні країни.

Основна роль Концептуальної основи виявляється у тому, що вона містить виклад концепцій, на яких ґрунтується складання і подання фінансових звітів зовнішнім користувачам. Розкриваючи основоположний підхід до процесу ведення обліку та  складан- ня звітності для забезпечення переважних потреб користувачів Концептуальна основа є основним інструментом доведення кон- цепції глобалізації бізнесу до практичних правил ведення обліку та складання й подання звітності.

Впровадження МСФЗ в Україні передбачене Законом України

«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Міжнародні стандарти застосовуються для складання фінансо- вої звітності та консолідованої фінансової звітності в обов’язко- вому порядку публічними акціонерними товариствами, банками, страховиками, а також підприємствами, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України .

Використання в Україні Концептуальної основи як одного з нор- мативних документів в сфері бухгалтерського обліку викликане ха- рактером МСФЗ. Їх розуміння і впровадження передбачає розкриття основоположних принципів та базових положень щодо застосуван- ня стандартів відповідно до обраної облікової моделі на рівні суб’єк- та господарювання.

Вихідні положення Концептуальної основи випливають із мети фінансової звітності загального призначення.

Метою ведення бухгалтерського обліку та складання фінансо- вої звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, діяль- ність та рух коштів підприємства.

НП(С)БО 1 визначає такі якісні характеристики фінансової звіт- ності:

–  дохідливість;

–  доречність;

–  достовірність;

–  порівнянність.

Бухгалтерський облік та фінансова звітність грунтується на принципах:

Обачності – застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати зниженню оцінки витрат і зобов’я- зань, і завищенню оцінки активів і доходів.

Повного висвітлення – фінансова звітність повинна містити всю інформацію про наслідки господарської діяльності (господарських операцій, подій), які здатні вплинути на рішення, що приймаються на її основі.

Автономності – кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників.

Послідовності – постійне застосування підприємством обраної облікової політики, зміна облікової політики можлива лише перед- баченими стандартами.

Безперервності – оцінка активів і зобов’язань підприємства ви- ходить з припущення, що його діяльність буде продовжуватись про- тягом невизначеного періоду.

Нарахування та відповідності доходів і витрат – для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи - звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів.

Превалювання сутності над формою – операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Історичної (фактичної) собівартості – пріоритетною є оцін- ка активів підприємства виходячи з витрат на їх виробництво та придбання.

Єдиного грошовивого вимірника – вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансову звіт- ність здійснюється в єдиній грошовій одиниці (тис.грн)

Періодичності – можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання звітності.