Доповідь. Компетенція учня - компетенція вчителя

Компетенція учня ­ компетенція вчителя Усім чудово відомо, що формування інформативної та комунікативної  компетентностей особистості зазвичай здійснюється засобами навчальної  дисципліни «Інформатика»  По перше ­ інформаційну компетентність можна розглядати як якість особистості,  що включає сукупність знань, умінь і навичок виконання різних видів інформаційної  діяльності та ціннісне ставлення до цієї діяльності, при цьому під інформаційною  діяльністю розуміють сукупність процесів збору, аналізу, перетворення, зберігання,  пошуку й поширення інформації; по­друге, інформаційна компетентність фахівця безпосередньо пов'язана зі  сферою його діяльності; по­третє, інформаційну компетентність можна розглядати у трьох аспектах ­ у  складі ключових компетентностей; як складову професійної компетентності фахівця;  як етап у становленні його професійної та інформаційної культури ­ це пов'язано  з інтелектуальною культурою фахівця.   Моніторинг якості освіти учнів як невід'ємна складова формування компетентностей Моніторинг якості освіти учнів сьогодні визначається як оцінка рівня  сформованості предметних компетентностей, але сьогодні набір знань, умінь, навичок  не є навіть ключовими, прикладними, чи базовими компетентностями. Сьогодні якість  освіти мусить бути невід'ємною складовою формування життєвих і фахових  компетентностй учня. Наприклад, із теми «Інформація та інформаційні процеси»  вимагати в учня такої компетентності, як уміти відрізняти види чи визначати джерела  та споживача, властивості носіїв інформації, ще зарано: мало часу відведено на  практику. Можна говорити тільки про компетентності кодування та вимірювання  текстової та числової інформації. У темі «Інформаційна система» можна говорити про  компетентності тільки стосовно структури комп'ютера, а це лише приклад у  теоретичному матеріали теми. А знання клавіатури є проблемою не тільки за браком  часу, а і з досвідом її використання. Так у кожному розділі предмета. Про це можна  тільки говорити: про рівні компетентності до початку вивчення теми; зростання її під  час вивчення теми; подальшого використання в наступних темах і в інших предметах. У шкільному предметі «Інформатика» занадто різні теми та різні вимоги до їх  опанування: одні учні легко засвоюють роботу в редакторах, інші у програмуванні та  тільки деякі з них можуть створювати реальні документи, супроводжувати бази даних  чи сайти. Практично всі засвоюють роботу в Інтернеті, створення простих веб­сторінок, але відшукати потрібну інформацію, скласти бібліографію чи дизайн веб­сторінки,  зробити добротний реферат можуть лише одиниці з наших учнів. Тому творчі та  нестандартні завдання треба брати з інших предметів і виробничої ситуації, розбивати  на більш прості завдання й етапи. Наприклад, база мікрорайону школи, словник із  предмета, розклад занять, електронний журнал, звіт із лабораторної роботи чи з теми  математики тощо. Потім продовжувати цю роботу протягом кількох уроків, оцінювати  етапи її виконання, як у проектах. Основний критерій компетентності учня ­ це використання інформаційно­комунікаційний технологій у своїй навчальній діяльності,  що є однією із задач предмета «Інформатика». Мотивація учнів під час опрацювання методів і засобів отримання компетентності  складається з: мотиваційного стимулювання й заохочення учнів; електронних посібників учителя, щоби бажаючі могли його використовувати й  після видачі теоретичного матеріалу; підготовлених довідково­методичних рекомендацій із теми у вигляді  електронних зошитів на друкованій основі, де учень за вказівками вчителя виконує  вправи за сходинками ускладнення вмінь і логічно­розумових міркувань; для кваліфікованого оволодіння учнів сучасними інформаційними технологіями  треба розробляти нові уроки з використанням сучасної техніки, програмного та  наочного забезпечення. Якщо техніка та програмне забезпечення через деякий час  з'являються, то наочне забезпечення постійно запізнюється на кілька років. Щоб упроваджувати в навчальний процес нові знання з інформаційних  технологій, учителю треба: спостерігати за змінами в інформаційних технологіях, за появою нових; мати відповідну техніку та програмне забезпечення; мати відповідну літературу та передумови для її засвоєння; кваліфікованого володіння самому певними ІКТ; створювати власні дидактичні засоби для учнів. Усе це потребує від учителя фінансових вкладень на придбання техніки та програмного забезпечення й витрат вільного часу на освоєння нових ІКТ і створення навчальних  посібників та інших дидактичних засобів і матеріалів. «Знання виступають  безпосереднім інструментом практичних педагогічних дій і методологічним  фундаментом професійної діяльності. Уся система теоретичних знань, знань­засобів,  знань­цінностей реалізується в системі професійних педагогічних умінь.» Так поряд з  учнем росте й рівень компетентності, й інтелектуальної культури його вчителя.  «Прямим продуктом творчого пошуку можуть бути нові навчальні технології, авторські програми навчальних курсів, оригінальні виховні ідеї, форми та методи навчання. З цього можна зробити висновок: Компетентність учня цілком залежить від компетентності його вчителя; Компетентність учителя зростає тільки при використанні досягнень науки; Професійне самовдосконалення є наш внесок у педагогічну науку.            