Довгострокові активи

Довгострокові активи включають основні засоби, нематеріальні активи, незавершене будівництво, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокову дебіторську заборгованість, інші необоротні активи. За характером обслуговування окремих видів діяльності підприємства виділяють довгострокові активи, що обслуговують операційну діяльність, інвестиційну діяльність, що задовольняють соціальні потреби персоналу.

В процесі аналізу розраховується структура довгострокових активів і аналізуються причини зміни обсягу і питомої ваги окремих їх елементів. Основні засоби служать матеріально-технічною базою виробництва, фундаментом його подальшого удосконалення і розвитку. Ефективне

використання основних засобів дозволяє нарощувати обсяги виробництва, знижувати собівартість, збільшувати прибуток і підвищувати рентабельність.

Важливим напрямком підвищення ефективності виробництва є прискорення відновлення машин і устаткування, тому що використання морально і фізично застарілих основних фондів серйозно гальмує процес впровадження передових технологій, заважає нарощуванню випуску виробів, що відповідають вищим світовим досягненням, знижує темпи економічного росту. Тому пошук резервів збільшення обсягу промислової продукції, зниження витрат на її виробництво передбачає насамперед проведення аналізу оснащеності підприємства і його структурних підрозділів основними фондами, оцінку їхнього технічного стану, обґрунтування темпів відновлення, визначення впливу цієї групи факторів на кінцеві результати діяльності підприємства.

Аналіз починається з вивчення динаміки обсягу, складу і структури основних засобів. Задача аналізу наявності і структури основних засобів полягає в оцінці прогресивності їх структури. Аналіз доцільно проводити в наступній послідовності: оцінка загального розміру основних засобів; аналіз їхньої структури; аналіз структури основних виробничих фондів.

Аналіз загального розміру основних засобів ґрунтується на оцінці вартості основних фондів на початок і кінець року, а також їх середньорічної вартості. Крім того проводиться порівняння цих показників з рівнем попереднього року. Співвідношення питомих ваг окремих видів основних промислово-виробничих фондів у загальній їхній вартості характеризує структуру основних фондів.

Роль окремих видів основних фондів у виробничому процесі різна. Ті їхні види, що безпосередньо беруть участь у процесі виробництва продукції чи надання послуг, відносяться до активної частини основних фондів, а ті, що не беруть участь безпосередньо в процесі виготовлення продукції або надання послуг, але створюють необхідні умови для нормального протікання виробничого процесу, являють собою пасивну їхню частину. При аналізі структури промислово-виробничих основних фондів виявляється співвідношення активної і пасивної частин на початок і кінець звітного періоду. Збільшення питомої ваги машин і устаткування відображає позитивні зміни в структурі основних промислово-виробничих фондів, характеризує прогресивність їхньої структури, ріст технічної оснащеності підприємства.

Кінцеві результати діяльності підприємства залежать від технічного стану основних засобів. При аналізі технічного стану і руху основних засобів необхідно оцінити розмір їхнього поповнення, дати характеристику технічного і морального стану основних засобів в результаті проведення заходів по модернізації і технічному переозброєнню виробництва. У процесі аналізу показники звітного року зіставляються із плановими даними попереднього року як у цілому по основних виробничих фондах, так і по структурних частинах.

Для характеристики технічного стану основних засобів використовують коефіцієнти придатності і зносу. Коефіцієнти обчислюються як по усім основним засобам, так і по окремим їх структурним угрупованням (по окремих видах устаткування). Коефіцієнт зносу основних засобів показує частку

перенесеної вартості фондів до їх первісної вартості. Коефіцієнт придатності основних засобів відображає частку залишкової вартості фондів до їх первісної вартості. Технічний стан основних засобів залежить від якості і своєчасності ремонту. Аналізується дотримання графіка планово-попереджувальних ремонтів, витрати на ремонт, з’ясовуються причини невиконання плану по ремонту.

Для       характеристики        руху       основних        засобів        використовуються

коефіцієнти оновлення, вибуття і прирісту, що розраховуються як за промислово-виробничими фондами у цілому, так і за їх активною частиною.

Наступний етап аналізу – вивчення забезпеченості підприємства певними видами машин і устаткування.

Узагальнюючими показниками, що характеризують рівень забезпечення підприємства основними виробничими фондами, є фондоозброєність і технічна озброєність праці.

Скачано с www.znanio.ru