Література рідного краю Урок-проект В. Пеунов «Закоханим потрібні поети», Б.Горбатов «Листи до товариша", Г.Кривда «Три Явори»

Урок – проект Література рідного краю (В. Пеунов «Закоханим потрібні поети», Г. Кривда «Три Явори») Б. Горбатов «Листи до товариша», 1941 рік – початок Великої Перемоги над фашистами – у творах донецьких письменників Література рідного краю Урок­проект  В. Пеунов «Закоханим потрібні поети», Б.Горбатов «Листи до товариша", Г.Кривда «Три Явори»       Тема уроку:  1941 рік – початок Великої Перемоги над фашистами – у творах донецьких      Мета проекту: письменників. спонукати учнів до прочитання творів донецьких письменників; залучити школярів до літературної пошукової діяльності через дослідження героїчного минулого Донбасу шляхом аналізу художніх творів донецьких письменників В. Пеунова, В. Горбатова, Г. Кривди; пропонувати   художні   твори   як   могутнє   джерело   духовного   багатства;   спонукати   до ознайомлення з книгою «Донеччино моя!» ­ формувати в учнів високе почуття патріотизму, дати відчути їм, що герої живуть поряд, що   мирним   небом   ми   зобов’язані   тим,   хто   захищав   Батьківщину   від   фашистів;   що найбільш священна пам’ять – це пам’ять серця. Завдання проекту. ­ ­ ­ ­ ­ ­ ­ ­ ­ ­ стислий   огляд   книги   «Донеччино   моя!».   Антологія   творів   майстрів   художнього   слова Донбасу. Проза та поезія. П.П.»УСО», Донецьк. 2007. дослідження «Образ початку Великої Вітчизняної війни 1941 року і бійця­оборонця» за творами В. Пеунова, Б. Горбатова, Г. Кривди. візуально­слухове ознайомлення з фрагментами тексту творів (відображення 1941 року) розвиток мислення, мовлення, пам’яті, життєвих  компетенцій;  формування читацького інтересу. презентація   художніх   творів   у   співавторстві   самих   учнів,   які   відкривають   для   себе характери людей, пізнають і самотворять себе у дусі найвищих гуманістичних ідеалів удосконалення   якісного   рівня   освіти,   навчальних   досягнень,   сучасного   світогляду, життєвих компетентностей шляхом самоосвітньої діяльності. створення   умов   для   розвитку   високої   соціальної   активності,   громадянської відповідальності,   духовності,   поваги   до   історичної   та   культурної   спадщини   України, сучасного сьогодення. Очікувані результати. ­ ­ ­ ­ оглядове ознайомлення зі збіркою творів письменників Донбасу «Донеччино моя!» знання значних фрагментів творів В. Пеунова, Б. Горбатова, Г. Кривди; презентація відеоролика за поезією Г. Кривди «Три Явори»; підвищення пізнавального інтересу до ознайомлення з творчістю донецьких письменників, до читання художньої літератури; опанування навичками інтелектуальної, полікультурної, інформативної, комунікативної, соціальної та  самоосвітньої  компетентностей. ­ психологічне налаштування учнів на спільну роботу з учителем; активізація діяльності учнів, залучених у процес дослідження; створення проблемної ситуації; історичний підхід до виучуваного; показ новизни навчального матеріалу; посильність виучуваного матеріалу; застосування інтерактивних і комунікаційних форм і методів засвоєння знань; зв’язок із життям; показ практичної ролі знань; збудження психолого­емоційного стану учнів. Засоби підвищення пізнавального інтересу: ­ ­ ­ ­ ­ ­ ­ ­ ­ ­ Обладнання.  Виставка   книг   донецьких   письменників;   мультимедійний   супровід   усіх   етапів   уроку; відеоролик «Три Явори» Етапи реалізації проекту. 1 етап. Підготовчо­організаційний. 1. Вступне слово учителя. Сучасний світ змінюється швидше, ніж кадри кінофільму. Якщо тридцять років тому ви могли   поринути у  світ  казок і  пригод  за  допомогою книги,  то зараз  у вірної  друкованої подруги з’явилися серйозні конкуренти. Комп’ютерні ігри, Інтернет, величезний і доступний ринок  DVD­продукції – ось джерело нових відчуттів і адреналіну школярів  XXI  століття, тобто ваших. «Перегорнути пару сотень сторінок або клікнути мишкою? І начебто немає нічого поганого в широкому поступі технічного прогресу, але, на мою думку, подібні нові розваги можуть дати вам лише фонтан емоцій, книга ж дасть ті ж почуття, а ще навчить мислити, творити, фантазувати. Я вважаю, що паперово­чорнильний винахід суспільства не може бути на другому плані, має йти з новизною в одному ряду. Сьогоднішнім уроком я б хотіла аргументувати свою думку. Тип уроку – урок – проект. Форма уроку – дослідження літературних творів. Слайд 1. Тема уроку. Мета проекту (коментувати). Саме мета проекту, я думаю, наштовхнула вас на думку, чому саме вибрана така тема і такі твори. Тема війни на миру завжди була важливою для кожного митця нашої Вітчизни. 440 письменників   1941   року   влилося   в   лави   діючої   армії,   встали   на   захист   свободи   рідного народу. Воювали вони і словом, і зі зброєю в руках. Тому сьогодні, щоб здійснити свій проект, виконаємо такі завдання. Слайд 2. Завдання проекту. Звичайно, все, що сьогодні будемо робити, повинне мати результат. Слайд 3. Очікувані результати. На партах у вас дайджест (пояснення учителя) №1. Дослідження                              Відчуття: за попереднім завданням учителя і за спільною ознакою виділити певні риси та ознаки досліджуваного об’ єкта.                       Осмислення фактів, явищ, розуміння істини.                                Сприйняття – усвідомлення й синтез ускладнених світоглядних позицій із простих. №2. Дослідницькі навички(набуваєш і закріплюєш). ­ Спостерігати: бачити і помічати властивості об’єкта. ­ Описувати: зазначати, як об’єкт виглядає. ­ Порівнювати: встановлювати подібності й розбіжності між об’єктами. ­ Оцінювати факти та дії, порівнювати з іншими. ­ Визначати: показувати або доводити існування об’єкта; розпізнавати об’єкт. ­ Асоціювати: встановлювати зв’язок між об’єктами; з’єднувати об’єкти за принципом їх взаємодій. ­ Узагальнювати: робити висновки на основі наявної інформації чи фактів. ­ Прогнозувати: передбачати, що відбудеться у майбутньому. Це ваші помічники на основному етапі роботи. Таким чином, ми з вами готові до втілення нашого проекту.   2 етап. Організаційно­виконавчий. Усі ви готувалися до уроку індивідуально, парами, групами, виконували певні завдання. Зараз кожний із вас має налаштуватися на презентацію нових та розширення наявних знань. Ви взяли на себе і певні зобов’язання, продумали свої дії, можливі перешкоди, визначилися, де вам потрібна підтримка, готові до самооцінки. Злагодженість в конструкції уроку приведе нас до позитивного результату.  Слухаємо  індивідуальне  завдання:  «Анотація  книги   «Донеччино   моя!»  .  Антологія   творів майстрів художнього слова Донбасу. Проза та поезія».­ П.П. «УСО», Донецьк.­2007. Слайд 4. Фото книги «Донеччино моя!»     Дякую за змістовну анотацію. Ця книга наявна в шкільній бібліотеці. Ви можете прочитати всі твори, вміщеній у ній. Я раджу це зробити.  І надіюсь, що ви зрозумієте, що літературний  твір – це не тільки почуття й емоції, а й синтез художніх знань про недалеке минуле держави, про патріотизм українського народу й надзвичайний його героїзм. Група «літературознавців» підготувала інформаційне повідомлення з біографій митців  В. Пеунова, Б. Горбатова, Г. Кривди, з творами яких ми ознайомлюємося. Слухаємо: «Біографічний калейдоскоп»  (з використанням слайдів № 5,6,7 – портрети письменників). Вадим Костянтинович Пеунов Якщо думаєш на рік уперед – сій зерно,              Якщо думаєш на десять років уперед – саджай  сад,   Якщо думаєш про майбутнє, дивлячись через     вчи молодих любити Батьківщину! віки,­ Народився   1923   року   в   Астрахані.   У   неповні   19   потрапив   на   фронт.   Воював   під Сталінградом, на 1 –ому та 2 – ому Білоруських, 2 – ому Українському фронтах, учасник битви за Дніпром та боїв під Берліном, нагороджений бойовими медалями. 1954 року назавжди оселився у Донбасі. Став власним кореспондентом газети «Соціалістичний Донбас» у Донецьку. Був шахтарем, журналістом, але залишився письменником. Член   Донецької   обласної   організації   Національної   спілки   письменників   України,   член Національної спілки письменників України, автор 54 книг, присвячених Донбасу та його людям. За особистий внесок у розвиток культурного життя Донеччини, багатолітню плодотворну роботу в  жанрі  літератури   та публіцистики,  активну  участь у  громадському  житті  міста,   вихованні молодого творчого покоління 1968 і 2003 років удостоєний звання Почесного громадянина міста Донецька.  Він приречений писати цікаво. Усі його книги, різні за жанром, читаються одним подихом, його називають майстром «поліцейського жанру». Письменник переконливо мотивує поведінку героїв, завдяки читач мимоволі стає співучасником гостро сюжетних динамічних подій. Його книги   видаються   китайською,   арабською,   монгольською,   польською,   чеською,   російською   та іншими мовами. В. Пеунов – лауреат Всесоюзного конкурсу Спілки письменників МВС СРСР, 1997   року   отримав   премію   «Золотий   скіф»   за   роман   –   факт   «Нитка   життя»   про   завод «Азовмаш». Останні десять років пише українською мовою. Його повість про останню любов Т. Шевченка «Гіркі ліки від кохання» відзначена премією імені Павла Байдебури. 4 січня 2011 року відбулася презентація книги «Міра істини», написаної 1985 року. Вона була   перевидана   за   рахунок   спонсорської   допомоги   М.   Янковського.   Разом   з   автором   В. Пеуновим   він   передав   її   всім   шкільним   бібліотекам   Горлівки.   Мова   в   романі   ведеться   про становлення гіганта хімічної  промисловості ­ «Концерн «Стирол». Письменник   глибоко   знає   життя,   що   дозволяє   йому   бути   реалістом   в   деталях,   надає розповіді впевненості та достовірності. Його герої мужні, захоплюючі, романтичні. В.   Пеунов   і   сьогодні   повний   молодої   творчої   енергії.   На   питання   про   плани   каже: «Працюю над новим твором і планую найближчим часом працювати над новим твором.» ПРОПОНУЄМО: ЧИТАЙТЕ Роман «Помста зневажених богів». В   основі   сюжету   лежить   вихід   православних   сербів   у   середині   17   століття   з   –   під релігійного гніту. Події відбуваються у Священній Римській імперії. Зі сторінок твору постає історія майже чотирьох століть – факти майже справжнього дослідника! Та це тільки третя частина   роману.   Останні   –   схвильована   розповідь   про   20   століття:   перша   світова   війна, братовбивча громадянська, створення індустріального велетня СРСР, Велика Вітчизняна війна, неминучий розпад сучасної імперії на національні складові.  Справжній скарб знань!     Роман «За любов не судять» Розповідає   про   людей,   захоплених   справами.   Вони   вміють   боротися   за   ідею,   за   свою правду, і в той же час зрозуміти та простити іншу людину. Така молода героїня роману Наташа Пахомова, чиє духовне та моральне становлення відбувається на очах читача. Розповідь відзначається глибокою психологічністю, укладеною в захоплюючий сюжет. Література:  .  bloqqer    ://   www  http   .  com   /2379229365996226905/  posts    //  feeds      /  default http   ://   www   .  donbaslit    .  ru   /  tvorchist  /  Peunov    .  html   http://www.0624.com.ua/home/culture/3876­mera­istiny­vadima­peunova http://ura.dn.ua/09.05/2010/95576.html Борис Леонтійович Горбатов Кожна людина повинна виправдати своє існування, тобто відповісти  на питання: навіщо вона жила,  що вона зробила. Народився 1908 року в Першотравневому районі на Донбасі. В дитинстві працював на Краматорському заводі учнем стругальника. Захопився літературою, став кореспондентом. 1922 року   газета   «   Всесоюзна   кочегарка»   надрукувала   перше   оповідання   «Ситі   та   голодні».   Був запрошений   до   газети   –   став   журналістом   на   все   життя.   Перша   книга   «Ячейка»   ­   про комсомольців Донбасу. З 1930 року почалася служба в армії: червоноармійцем на Кавказі, на турецькому кордоні, у 2­ому Кавказькому горно – стрілецькому  полку. Редактор полкової  газети, стажувався  на командира взводу, став ним. Демобілізувався, певний час жив у Москві, працював спецкором газети «Правда». Їздив по всьому СРСР, 2 роки жив на Уралі. 1934 року написав книгу «Моє покоління». Захопився авіацією. Був помічником командира з політчастини в перельоті легких  літаків конструкцій Яковлєва за маршрутом « Москва – Іркутськ – Москва» (нагороджений почесною зброєю Осоавіхима). Потім полетів з В.С. Молоковим в Арктику: Москва – о. Діксон. 1936 року відбувся арктичний переліт через Арктику (30000км.). Нагороджений орденом «Знак Пошани». У 1937 році вийшла книга «Звичайна Арктика». 1938 рік – курси командирів запасу, які закінчив відмінно. Був атестований на посаду командира батальйону. Знову призвали до армії: 229 – ий стрілецький полк, де був начальником штабу батальйону, підміняв комбата, помічником начальника штабу полку з розвідки.  1939 рік – передислокований на Фінський фронт, де брав участь у боях на Карельському перешийку. Написав статтю до армійської газети – і відразу був переведений до резерву ПУР. Усю   Вітчизняну   війну   був   військовим   кореспондентом:   Чернівці   –   Туапсе,   Туапсе   – Берлін. На фронті пише « Оповідання про солдатську душу», «Олексій Куликов, боєць», «Листи до товариша», які знайшли гарячий відгук в солдатських серцях. Ці рядки пишуться в Сталіно – в обвугленому, задимленому, тріумфуючим…  Усі, хто вижив у ньому, кого не встигли  замордувати німці, ­ усі зараз на вулицях.  Чоловіки, жінки, діти…  Вони ще нічого не розповідають.  Вони не можуть зараз розповідати. Вони тільки плачуть від щастя,  цілують бійців, їхні запилені обличчя,  їхні солдатські руки, їхню зброю.  Перші часи звільнення.  Перший вільний ранок після  двох страшних років… і ти шепочеш слова,  які , може, й не ті… «Вітаю, земле рідна… Чорна… гірка єдина… Вітаю, Донбасе!» Книга «Нескорені» була перекладена в 23­ох країнах, тираж – за мільйон екземплярів. Вона нагороджена Державною премією СРСР за 1943 – 1944 роки. Завершив війну в Берліні: був присутній   при   взятті   рейхстагу.   Під   час   війни   нагороджений   орденом   Вітчизняної   війни   1 ступеня, орденом Червоної Зірки, медалями за взяття Одеси, Кавказу, Варшави, Берліну. Після війни у службових справах побував у Болгарії, Румунії, Югославії, Угорщині, Чехословаччині, Японії, Філіппінах. І продовжував писати: п’єси «Юність батьків», «Закон зимування», сценарії для фільмів « Це було в Донбасі», «Нескорені», «Суд народів». За сценарій «Донецькі шахтарі» отримав   Державну   премію   2   ступеня   за   1951   рік   (   разом   з   Володимиром   Абрамовичем Алексєєвим). На 6 Міжнародному кінофестивалі в Карлових Варах фільм був нагороджений « Премією праці» та з успіхом пройшов в Брюсселі, Лондоні, Пекіні. Помер Б. Горбатов 20 січня 1954 року. Для нас він живий буде завжди, бо про кожного свого героя знав абсолютно все: що з ним було до того, як він появився на сторінках книги Для нас твори Б. Горбатова є цінним історичним джерелом, де можна знайти незвичайні факти, які нам ще незнайомі. Він був патріотом нашого краю. Його роман «Донбас» ­ про героїв перших п’ятирічок і стахановський рух може бути енциклопедією життя 20 – 30­их років історії нашого краю. Д о того ж, письменник використовував термінологію, якої зараз не почуємо.  …Дуже цікава і тема освоєння Арктики. У ній є багато пізнавального матеріалу. А герої «Нескорених», «Листів до товариша»?.. Вони для нас – школа гартування наших характерів. Борис Леонтійович стверджував: « Кожна людина повинна виправдати своє існування, тобто відповісти на питання: навіщо вона жила, що вона зробила?» Своїм життям Людина і Письменник Б. Горбатов відповів на це запитання. Григорій Феодосійович Кривда Донбасе мій, твої – це наші злети, У них твоя могутність вироста! Тебе вже оспівали всі поети, Вінок пісень не в ‘яне крізь літа. Вплети у нього і мої сонети, Мою любов, яка не одцвіта! Г. Кривда Народився 17 серпня 1923 року в с. Середівці Яготинського району Київської області. На початку Великої Вітчизняної війни йому виповнилося 17 років. Він, як і всі, хто не потрапив на фронт,   копав   окопи.   Коли   почалася   примусова   мобілізація   «добровольців»   на   роботи   до Німеччини,   став   переховуватися   на   далеких   хуторах.   Через   рік   був   заарештований   і відправлений   до   Святошинської   поліції.   В   архівах   спецслужб   збереглося   донесення   таємної поліції про те, що в районі Фастова з потяга, який перевозив фахівців з боротьби з ворожими елементами у прифронтовій смузі німецьких військ, втекло кілька чоловіків, серед яких був і  Г.Ф. Кривда. Після закінчення війни Григорій намагався по – філософськи осмислювати життя. Щодня хвилюючись, в надії,  ми заглядаєм в майбуття. Якщо нема у тебе мрії­ Вважай, закінчилось життя.  Був піонервожатим, учителем. Закінчив Київський технікум залізничного транспорту і 3 роки відпрацював в Узбекистані, одночасно навчаючись на заочному відділенні Ташкентського педінституту. До Києва не дозволили повернутися, бо вважалося «небажаним», це ніби не «ворог народу», але «не викритий, поки ще, зрадник Батьківщини.» У 1949 році Г. Косинці торувалася дорога на поселення в Донбас, «місце колекціонування талантів» Працював у різних інстанціях: Управлінні   Донецької   залізниці,   міській   газеті   «Артемівський   робочий»,   редактором   у книжковому видавництві «Донбас», відповідальним секретарем журналу СПУ «Донбас.» Григорій Феодосійович ніколи не виказував свій біль і страждання, які постійно краяли його   серце.   Про   це   можна   прочитати   у   його   талановитих   поезіях   –   збірках   «Любисток», «Донецькі будні», «Зоре моя», «Люди добрі», «Дума про матір», «Не чужа мати» (1963 року висувалася на здобуття Державної літературної премії імені Т.Г. Шевченка. Премія була віддана М.Хрущову). Недруги заздрили розквітаючому таланту і літературній майстерності поета. На початку 70­ тих років розпочали ганебну дискредитацію. Г.Кривду звільнили з посади відповідального секретаря журналу «Донбас», припинили друкувати однотомник прози та поезії «Щедрий світ». Григорій   Феодосійович   не   здався:   став   перед   нами   мужньою   людиною,   здатною виборювати своє щастя, рішуче відстоювати життєві позиції. Він вважав, що справжня поезія не знає супокою, вона – суцільне горіння, рух, боротьба за людське щастя, добро і правду. У 1994 році він був нагороджений обласною літературною премією імені В. Сосюри. Встановлена також літературна премія імені Г.Кривди. Помер Г.Ф.Кривда 25 березня 1997 року, похований в Донецьку. Ми завжди будемо пам’ятати про нього як про поета у справжньому розумінні цього слова. Його багатий внутрішній світ, глибокі почуття, його розуміння добра та зла, людської краси, його боротьба за справедливість увійдуть у наші душі через поезії. Читаймо безсмертні твори Григорія Феодосійовича Кривди! Збірки віршів:               «Весняна повінь» (1952), «Любисток», «Всякий молодець на свій образець» (1956), «Донецькі будні» (1958), «Ви не чули дивини?» (1959), «Зоре моя» (1960), «Гомін землі» (1961), «Дорогами рідного краю» (1962), «Лірика, гумор, сатира» (1964), «Зимові краплі» (1985), «Совість іде по землі» (1967), «Щедрінь» (1986); Вірші та поеми: «Чистоводиця» (1969), «Пролог» (1982); «До рідного дому» (1989); Збірки новел:     «Орисині жайвори» (1960), «Сільський лікар», «Люди добрі» (1961), «Юність Донецької Ялти» (1962); Повісті та новели:   «Не чужа мати» (1963), «Дума про матір» (1980). Повість та новели, що увійшли до книги «Не чужа мати» виходили російською мовою. Нагороджений обласною літературною премією ім. В.Сосюри 1994р. Помер 25 березня 1997р. Похований у Донецьку Література: Сайт. Письменники Донеччини.     donbaslit.skif.net.>Suchasniy/Donechina.html   yandsearch?clid= 465118 text = http//yandex/ua/ http:www.nbuv.qov.ua/portal/Soc­Gum/Vlush/Filol/2010­4­2/19/rdf  Вісник ЛНУ імені Т.Шевченка №4 (191) 2010.  Підсумок. Люди однієї епохи, різних доль. Чому ж ми змогли поєднати їх сьогодні в одне ціле? Я впевнена, ви зможете дати відповідь на це питання. Не забудьте його. ІІІ етап. Дослідницька діяльність А   тепер   звернемося   безпосередньо   до   нашого   дослідження.   Візьміть   ваш   дайджест. Виконавши всі ці дії, ви повинні дійти розуміння: ­ як у трьох різних художніх творах зображений образ початку Великої Вітчизняної війни та чи правомірне поєднання нами цих образів у єдине ціле; ­ якими постають воїни­оборонці в кожному творі та чи можемо ми об’єднати їх в єдиний образ «солдат­оборонець». Дослідження будемо проводити за таким планом (коментар алгоритму впровадження проблеми, слайд № 8) Алгоритм впровадження проблеми Образ початку Великої  Вітчизняної  війни 1941 р. Дослідження Закоханим потрібні поети Листи до товариша Три явори Термін обміркування Висловлювання суджень Обґрунтування  суджень Узагальнення. «Діаграма Вена» Підбиття підсумків роботи Створення «асоціативних кущів» Загальна дискусія навколо суджень Обгрунтування остаточного вибору Сенкан «Образ солдата­оборонця» Релаксація «Три Явори» Організація самоосвіти: За моїм попереднім завданням і під моїм керівництвом ви працювали над текстом творів. Кожна   з   трьох   груп   досліджувала   художній   витвір   письменників.   Вашим   завданням   було підібрати цитати щодо нашої проблеми. читання творів  донецьких митців діяльність: Творча  написання творів Перша група дослідників працювала над повістю В. Пеунова «Закоханим потрібні поети». Надаємо їм слово (використовується метод «кероване читання»; вибір головної тези). Ви маєте скласти «асоціативний кущ» (в зошитах). Учні   зачитують   уривки   з   повісті,   презентують   на   мультимедійній   дошці   «анімаційний текст» ­ цитати. Слайд 9 Образ початку Великої Вітчизняної війни та образ солдата ­ оборонця   «Люблю!... Це слово… піднімає людина над усім живим, перетворюючи його у творця власного  щастя». Образ воїна­оборонця. «21 червня 1941 року була субота…йшов випускний вечір…» «Рано­вранці ще до сходу сонця над рікою поповз туман. Густий». «Ніхто ще не знав, що ми вже солдати, що мрії всі зруйновані  війною». «танки з хрестами на броні переправлялися через Буг і Рату…» «…Їм назустріч вставали з гранатами в руках прикордонники…» « На вулицях Києва рвалися бомби…» «В історію вітчизняної війни вже вписані перші сторінки героїчного літопису…» «Залишені Львів…Мінськ…Таллін, Рига…Київ…» «Пошліть мене на фронт…» «Приходили на тихі вулички старого Краматорська сірі недобрі звістки: «Ваш син…», «Ваш чоловік....», «Ваш   батько…»,   «Це   був   час   невідомих   солдатів.   Вони   билися   до   останнього   патрона,   до   останнього подиху…Вони кидалися з останньою гранатою під гусениці фашистських танків… вони, стікаючи кров’ю, піднімалися в штикову атаку…» «Гітлерівське командування, не дивлячись на втрати, кидало в бій усе нові й нові сили» «…стояли на смерть… любили Батьківщину більше, ніж своє життя» «Кожний бій – це бій не на життя, а на смерть». Під час презентації йшло  колективне складання «асоціативних кущів».                                                              Війна Кохання, що творить Випускний вечір Густий туман Мрії, зруйновані війною Танки з хрестами на броні Загарбані міста і села Загибель людей Фашистська сила Воїн Безстрашні прикордонники Героїчні вчинки Прагнення бити ворога Самопожертва безіменних солдатів Стійкість, мужність Вірність обов’язку, жертовність Любов до Батьківщини Стоять на смерть Віра в перемогу Ви зрозуміли, що головний герой повісті – сучасний донецький поет Микола Рибалко з  Краматорська. До речі, і воював 4 роки, три поранення, осліп… і продовжував громити ворога.  Прочитайте, будь ласка, всю повість. Окрім того, що дізнаєтеся про цю неординарну людину,  вчитеся шукати своє місце в житті, не боятися труднощів, боротися за своє щастя.  Слайд. Портрет М. Рибалки Молодці, дослідники і групи, так підготували презентацію, що ця частина тексту була  відтворена у єдності з ідеєю письменника. Нам вдалося визначити ключові моменти й виконати  першу частину проекту. . Друга група працювала  за повістю Б. Горбатова «Листи товаришу». Опрацьовані 2 розділи  «Вітчизна» (4 листи, датовані вереснем 1941) і «Про життя і смерть» (5 листів, датованих  жовтнем 1941). Учні вибрали метод «читання із зупинками». Під час їхнього читання ви маєте  самостійно скласти «асоціативні кущі». Війна Воїн Бій за придніпровське село Збісілий, б’є копитом по землі Рветься до Донбасу Йшли діти в школу Залишали Дніпропетровськ Хвилини особливої тиші Насилля, знущання, грабунки Коричневий кошмар Гітлерівський звір Б’ється за рідну землю Б’ється без пощади, без жалю, без страху Кров закипала, спекотно стукало серце Б’ється за свою долю, долю сім’ї, долю народу, долю  країни Здатність на самопожертву заради перемоги Ніхто не буде зрадником Мрія про щасливе життя Стійкість, вірність обов’язку, жертовність Стоїть на смерть Учні зачитують свої записи, вписують доповнення. Запитання  до дослідників:  Чи є  причини сумніватися,  що в повісті  є автобіографічні факти? Чим доведете свою тезу? Що порадите учням? Поєднуючи   факти   біографії,   повісті   (про   які   говорилось   і   про   які   не   йшла   мова),   учні аргументують органічну єдність автора й оповідача, одночасно пропагують твір для прочитання. Учитель. Оцінка діяльності другої групи дослідників. Переходимо до наступного етапу. 3 група – Г. Кривда «Три Явори». Учні   вибрали   метод   «читання   напам'ять».   Під   час   читання   на   мультимедійну   дошку проектують ілюстрації до поезії. Потім кожний учень групи виділяє цитату – головну думку, а учні складають «асоціативний кущ» (біля дошки і в зошитах). Війна Кострубате гілля завмерло у своїй вічній непорушності Не плач. не плач стара мати, слізьми моря не доповниш Воїн Самопожертва в ім’я перемоги Стоїть на смерть Це ти скаменів, Іванку? І ростуть, ростуть замети… ­ Як скажені пси ­      Чи солдат лежить під  снігом… А на сніг почорнілий кров червона тече А на них уже танк до окопу сповза… Учитель: Питання до дослідників. Чим вразила вас поезія? (Їм було завдання прочитати повністю). Як ви ставитеся до фрази: «І жах мене взяв за пам'ять людську …» Чому вона з’явилася в такому драматично­психологічному творі? Питання до класу: як ви розумієте поняття «пам'ять людська»? Оцінка діяльності дослідників  3­ї групи в цілому. Учитель.  Завершуємо роботу над проектом. 1. Ми   дослідили,   як   у   3­х     художніх   творах   зображені   образи   початку   Великої Вітчизняної війни та воїнів­оборонців. 2. Чи ж правомірно об’єднати їх в єдине  ціле «Діаграма Вена»(складається на дошці) Йшли діти в школу  хвилини особливої тиші Кохання випускний вечір Загарбані міста і села Смерть людей Насилля Знущання Грабування Знищення Кострубате гілля в непорушності Слізьми моря не доповниш Метод «Сенкан» (складається в зошитах) Солдат Вітчизняна війна Героїчний, волелюбний, безіменний Любить, звільняє, жертвує, вірить 1941 рік – початок Перемоги над  фашизмом Висновки. 1. Різні люди, різні долі, але всі троє – патріоти Донбасу.  2. Коріння їхнього літературного зростання – в живій дійсності, в духовних і моральних  традиціях народу, бо вони як і їхні герої твору, не шукали легких доріг. Саме тому  мистецька правда навіть через роки залишилась окриленою любов’ю до рідного краю і  його народу: до нас з вами та майбутніх поколінь. 3. Вони закликають нас у своєму духовному розвитку спиратися на свою живу історію,  культуру, духовні традиції, цінувати книгу – одну з великих граней у кришталі життя. 4. Вони не образяться на нас, що ми поставили їх на один щабель шани і безсмертя. VI етап. Очікувані результати. 1. Чи маєте ви уявлення про книгу «Донеччино моя!» в цілому і конкретно – про твори В. Пеунова, Б. Горбатова, Г. Косинки? 2. Яка була проблема дослідження і чи маємо ми позитивний результат її розв’язання? 3. Які життєві компетенції ви здобули? 4. Чому цей урок є важливим? 5. Як тема проекту пов’язана з особистісним досвідом, вашими інтересами? 6. Чи задоволені ви своєю роботою? 7. Що вас найбільше «зачепило» на уроці? 8. Яка цінність уроку для вас? V етап. Підсумок. Учитель. Так, я згодна з вами. Цінність полягає втому, що ми з вами стали очевидцями подій, відображених   письменниками.   Нам   прийшлося   пережити   страхіття   війни,   уявити   себе учасниками воєнних дій. Ваші судження є свідченням того, що ви розумієте: сила словесного мистецтва   в   його   філософічності,   інтелектуалізмі   та   магії   впливу   на   почуття,   свідомість   й естетичні смаки, ідеали та волю людини. Художні твори спонукають до самостійних роздумів над проблемами життя. Читаючи, ви сформуєте в собі здатність громадянина цивілізованого суспільства   виконувати   свої   елементарні     професійні   ,   суспільні   та   життєві   обов’язки.   А майбутнє країни якраз і залежить від її громадян, від вас також. Я вірю, що ваші старання та праця,   які   ви   сьогодні   проявили,   дадуть   свої   паростки:   читання   стане   для   вас   великою пристрастю і допоможе вам не тільки вибрати свою життєву дорогу, а й досягти успіхів. Буде у вас все гаразд – буде добре і у спільній  нашій родині – у вашій сім’ї та в Україні. VI етап. Релаксація. Самоосвітня діяльність Я   пропоную   вам,   як   уже   не   раз   казала,   прочитати   твори   В.   Пеунова,   Б.   Горбатова, Г.Кривди   та   інших   поетів   і   письменників,   вміщені   в   книзі   «Донеччино   моя»!   І   прошу   вас виконати творчі завдання будь­якого характеру: твір (есе, лист, роздум), презентацію, відгук, відеоролик   тощо.   Таланти   та   здібності   у   вас   є.   Я   вам   пропоную   творчу   роботу   вашої однокласниці «Три Явори». Демонструється відеоролик. Яке ваше враження? Я вважаю, що учениця дуже тонко відчула трагізм матері, яка втратила трьох синів. Слайд. Явір як дерево та його символіка в народній творчості. Явір походить з родини кленів, яких  нараховується 157 видів  (за М.А. Кохно). Його повна назва – клен  псевдоплатановий (Acer pseudoplatanus), або білий. Стрункий високий красень, що  досягає 30­40 м висоти. Але найвищий з  кленів – цукровий, лист якого є  національним символом Канади. Наш явір  також улюбленець нації. Його знає кожен.  Згадайте: “Тече вода з під явора… явір  молодіє”, “Посадили над козаком явір та  ялину” (Т.Г.Шевченко). У міфології Явір у міфах слов'ян виступає як одне із першодерев (в інших міфах — дуб, груша, яблуня, береза та інші). У фольклорі Явір часто фіґурує у різноманітних українських піснях, казках, леґендах. Явір є символом чоловіка взагалі і молодого парубка зокрема. Стояння явора над водою, схиляння його, так само як інших дерев, є символом журби, суму. Явір — символ безсмертя. Тому явір садили на могилах. Місце під явором зелененьким є звичайним місцем кохання і його наслідку — страти віночка, тобто дівочої цноти. З іменем явора злучена згадка про кохання, прихильність, особливо ж коли явір є зелененьким. Тесання яворів є символом пліток, брехні (така символізація властива взагалі паданню, літанню трісок відрубаного дерева: «в лісі дрова рубають, а до села тріски падають»). Яворина  (кущ)   символізує   дівчину­   сиротину,   і   рубання   її,   як   і   рубання   калини,   ліщини, символізує одруження. Учениця, як бачите,  зрозуміла,  чому Григорій  Кривда  використав  як Явір  як символ безсмертя всіх молодих хлопців, які віддали своє життя за звільнення своєї Батьківщини, наше мирне небо над головою. Ми завершили дослідження. Усі завдання уроку – проекту вирішені. Я вдячна вам за прекрасну підготовку до уроку, активну участь у вирішенні проблеми, за вміння і навички, які ви проявили під час презентації своїх знань. Ми з вами упевнились, що книга дійсно завжди буде поруч з людиною, хоч як би не пішов уперед науково – технічний прогрес. Надіюсь, що ви будете читати художню літературу. Буду з нетерпінням чекати ваші творчі роботи.