Інші надходження

Інші надходження

Можуть бути також інші надходження матеріалів. Так, якщо підприємство використовує у свїй господарській діяльності матеріальні ресурси, які виробляє власними силами, то первісною вартістю визнається собівартість їх виробництва.

Матеріальні ресурси, що надійшли як внески до статутного капіталу оцінюються за справедливою (тобто ринковою) вартістю, яка узгоджена засновниками.   Безоплатно   одержані   матеріальні   ресурси   оцінюються за

справедливою вартістю. Оцінка запасів, які надійшли згідно з бартерними угодами, здійснюється у порядку, передбаченому пунктом 13 П(С)БО 9 “Запаси” [1]. Варто також мати на увазі, що згідно з діючим Податковим кодексом (п. 14.1.71), ринкова ціна вважається звичайною ціною.

Облік надходження

Для обліку матеріальних ресурсів Планом рахунків передбачені рахунки 20 “Виробничі запаси”, 21 “Поточні біологічні активи”, 22 “Малоцінні швидкозношувані предмети”. Відносно балансу ці рахунки активні.    Сальдо на них відображує суми залишків матеріальних ресурсів    за первісною вартістю. У дебеті рахунків відображуються:

-    суми витрат на придбання чи виготовлення матеріальних ресурсів та доведення їх до стану, у якому вони можуть використовуватися у запланованих цілях;

-    вартість запасів, що надійшли безоплатно;

-    вартість надлишків, що виявлені у результаті інвентаризації;

-    суми дооцінки.

У кредиті цих рахунків відображується вартість запасів, які були витрачені на виробництво чи інші потреби підприємства, а також були реалізовані, або вибули з будь-яких інших обставин (нестача, крадіжка, уцінка, безкоштовна передача ).

Для забезпечення контролю стану та використання матеріальних ресурсів потрібне групування їх за такими однорідними ознаками як призначення, характер використання та фізичні властивості. Так, наприклад, виробничі запаси з метою обліку групуються таким чином:

Ø  сировина та матеріали,

Ø  покупні напівфабрикати та комплектуючі вироби,

Ø  паливо,

Ø  тара і тарні матеріали,

Ø  матеріали, передані в переробку,

Ø  запасні частини,

Ø  матеріали сільськогосподарського призначення,

Ø  інші матеріали.

Для кожної групи ресурсів передбачено окремий  субрахунок. Усередині групи виробничі запаси об’єднуються за типами, розмірами, ґатунками, марками та ін. Одиницею аналітичного обліку виробничих  запасів, як і всіх інших матеріальних ресурсів, є окреме найменування. Крім того, як уже підкреслювалося вище, на окремому аналітичному рахунку відображуються суми транспортно – заготівельних витрат.

Однією з найважливіших задач обліку процесу забезпечення підприємства матеріальними ресурсами є відображення розрахунків із постачальниками. Для цього передбачено використання декількох рахунків, а саме:

63   “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”; 37 “Розрахунки з різними дебіторами”

64   “Розрахунки за податками й платежами”

Рахунок 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” є переважно пасивним. Залишок у кредиті відображує суму заборгованості підприємства за матеріали, що надійшли, але не сплачені на кінець місяця. Протягом місяця у кредиті рахунка записується вартість отриманих матеріальних цінностей та послуг згідно з рахунками, накладними та актами постачальників та підрядників. У дебет рахунка відносяться суми грошей, що сплачені постачальникам, або вартість товарів чи послуг, які передаються замість оплати за бартерними угодами. Аналітичний облік на рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” ведеться за кожним окремим постачальником.

Якщо між постачальником та покупцем існує домовленість про попередню оплату ресурсів, то бухгалтерський облік розрахунків з постачальниками здійснюється на рахунку 37 “Розрахунки з різними дебіторами”, субрахунок 1 “Розрахунки за виданими авансами”. Відносно

балансу цей рахунок активний. Залишок відображає суму передплат за матеріальні ресурси, які ще не отримані підприємством. На дебет рахунка відносять суми передплат, які були здійснені протягом місяця. По кредиту рахунка записують вартість запасів, які були оплачені раніше і надійшли протягом місяця. Аналітичний облік рахунка  371“Розрахунки  за виданими авансами” ведеться на  підприємстві  за  кожним постачальником.

Підприємства мають право купувати матеріальні ресурси за готівкові кошти. У таких випадках з каси підприємства видаються гроші робітникам. Протягом одного робочого дня робітник повинен придбати необхідні ресурси та скласти авансовий звіт про витрачені кошти. Робітники, що отримали гроші на такі цілі,  називаються  підзвітними особами. Розрахунки з підзвітними особами обліковуються на однойменному рахунку 372. Відносно балансу це активно-пасивний рахунок. Дебетовий залишок означає заборгованість підзвітних осіб, яка виникає, якщо сума витрачених коштів менша, ніж отримана з каси, кредитовий – відображає заборгованість підприємства перед підзвітними особами. Вона виникає у тих випадках, коли сума витрачених коштів більша за отриману з каси.  В дебеті рахунка відображуються суми, що видані з каси підзвітним особам, у кредиті суми вартості придбаних цінностей та повернених у касу невитрачених коштів.

Рахунок постачальника матеріальних цінностей та послуг, як правило, включає в себе податок на додану вартість, який відшкодовується підприємствам-покупцям із бюджету. Такі суми називаються податковим кредитом і відображаються в дебеті рахунка 64 “Розрахунки за податками й платежами” та  зменшують  заборгованість  підприємства  перед бюджетом з ПДВ.

Приклад 3. Станом на початок місяця у підприємства «Зоря» є такі залишки по рахунках синтетичного та аналітичного обліку (таблиця 12.2).

Таблиця 12.2 Залишки по рахунках підприємства «Зоря» на початок місяця

Протягом місяця на підприємстві відбулися такі господарські операції з матеріальними ресурсами:

1.   Отримано від підприємства № 1 матеріал А у кількості 120 одиниць вартістю 37500 грн., ПДВ – 7500 грн.:

Дебет рахунка 20 “Виробничі запаси” - 37500 грн.

Дебет рахунка 64 “Розрахунки за податками й платежами” - 7500 грн. Кредит рахунка 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”  –

45000 грн.

2.        Отримано   від   транспортної   організації   рахунок   за   доставку матеріалів А на склад підприємства “Зоря” у сумі 2500 грн., ПДВ – 500 грн.:

Дебет рахунка 20 “Виробничі запаси” – 2500 грн.

Дебет рахунка 64 “Розрахунки за податками й платежами” – 500 грн.

Кредит рахунка 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” – 3000 грн.

3.   Отримано від підприємства № 2 матеріал Б у кількості 200 одиниць вартістю 16000 грн., ПДВ – 3200 грн.:

Дебет рахунка 20 “Виробничі запаси” - 16000 грн.

Дебет рахунка 64 “Розрахунки за податками й платежами” - 3200 грн. Кредит рахунка 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”  –

19200 грн.

4.          Нараховано зарплату робітнику підприємства “Зоря”, який розвантажував матеріали А та Б на складі у розмірі 750 грн.:

Дебет рахунка 20 “Виробничі запаси”

Кредит рахунка 66 “Розрахунки за виплатами працівникам”  – 750 грн.

5.   Отримано від підприємства № 3 матеріал А кількістю 25 одиниць на суму 7500 грн. та матеріал Б кількістю 800 одиниць на суму 5000 грн. Загальна вартість матеріалів, що надійшли – 12500 грн., ПДВ – 2500 грн. Розрахунки з підприємством № 3 було здійснено шляхом передплати:

Дебет рахунка 20 “Виробничі запаси” – 12500 грн.

Дебет рахунка 64 “Розрахунки за податками й платежами” - 2500 грн. Кредит рахунка 371 “Розрахунки за виданими авансами”                 – 15000 грн.

1. Від Петренка І.П. отримано авансовий звіт про використання готівкових коштів на сплату послуг транспортної організації з доставки матеріалів А та Б від підприємства № 3 на склад підприємства “Зоря” у сумі 375 грн., ПДВ – 75 грн.:

Дебет рахунка 20 “Виробничі запаси” – 375 грн.

Дебет рахунка 64 “Розрахунки за податками й платежами” - 75 грн. Кредит рахунка 372 “Розрахунки з підзвітними особами”                – 450 грн.

7.      З поточного рахунка підприємства “Зоря” перераховано грошові кошти підприємству № 1 – 6500 грн., підприємству № 2 – 26700 грн. Усього – 33200 грн.:

Дебет рахунка 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядчиками”

Кредит рахунка 311 “Поточні рахунки в національній валюті”     – 33200 грн.

8.   Надійшла у касу від Петренка І.П. сума невикористаних готівкових коштів – 50 грн.:

Дебет рахунка 30 “Каса”

Кредит рахунка 372 “Розрахунки з підзвітними особами”– 50 грн.

Відображення господарських операцій процесу забезпечення матеріальними ресурсами на синтетичних рахунках здійснюється таким чином, як це показано на рис. 12.2.

371 «Розрахунки

за виданими авансами»

Дт (дебет)                        Кт (кредит)

372 «Розрахунки

з підзвітними особами»

Дт (дебет)                        Кт (кредит)

20 «Виробничі запаси»                          63 «Розрахунки з постачальниками та

підрядниками»

Рис. 12.2. Облікове відображення господарських операцій процесу забезпечення підприємства матеріальними ресурсами

Відображення господарських операцій процесу забезпечення матеріальними ресурсами на аналітичних рахунках здійснюється таким чином, як це показано на рис. 12.3 (дані для прикладу надано у таблицях 12.3-12.4).

Аналітичні рахунки до рахунка 20 “Виробничі запаси”

Таблиця 12.3

Матеріал А за цінами постачальника

Таблиця 12.4

Матеріал Б за цінами постачальника

Транспортно-заготівельні витрати

Дт (дебет)                            Кт (кредит)

Аналітичні рахунки до рахунка

63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”

Підприємство №1                                                Підприємство №2

Транспортна організація

Дт (дебет)                            Кт (кредит)

Рис. 12.3. Відображення на рахунках аналітичного обліку господарських операцій процесу забезпечення підприємства матеріальними

ресурсами

За даними аналітичного обліку матеріальних ресурсів та розрахунків з постачальниками визначається загальна кількість матеріалів, яка складається з матеріалів, що залишилися на складі на початок місяця, а також були заготовлені протягом місяця:

-Матеріал А – 245 одиниць покупною вартістю 77350 грн.

-Матеріал Б – 480 одиниць покупною вартістю 38650 грн.

Загальна сума транспортно–заготівельних витрат склала 6125 грн. (3000+3625).

Заборгованість постачальникам на кінець місяця склала 44000 грн., у тому числі підприємству  №1  –  41000  грн.,  транспортній  організації  –  3000 грн.

Облік вибуття

Матеріальні ресурси відпускаються зі складів, перш за все, для здійснення основної операційної діяльності, тобто  на  виготовлення продукції, виконання робіт чи подальшу реалізацію. На даному етапі перед бухгалтерським обліком стоїть задача оцінити матеріальні запаси, що були видані на виробництво, або реалізовані. Питання оцінки дуже важливе в умовах ринку, тому що ціни на матеріали часто змінюються. Підприємства обирають один із варіантів оцінки, що запропоновані стандартом 9 «Запаси» для їх списування за так званою фактичною собівартістю, визначення якої може здійснюватися такими способами:

1.       Метод ідентифікованої собівартості передбачає облік фактичної собівартості кожної конкретної одиниці запасів. Цей метод застосовується для матеріальних ресурсів, які мають значну вартість, невелику  номенклатуру та використовуються для виконання спеціальних замовлень.

2.       Метод середньозваженої собівартості – собівартість кожної одиниці визначається шляхом ділення сумарної вартості залишку таких запасів на початок місяця і вартості отриманих протягом місяця запасів на їх сумарну кількість.

3.       Метод ФІФО – списання матеріальних ресурсів у такої послідовності, в якої вони надходили на підприємство.

4.       Метод нормативних витрат полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції, що встановлюються підприємствами з урахуванням нормального рівню використання запасів, труда, виробничих потужностей та діючих цін. Норми витрат та ціни повинні перевірятися та переглядатися для наближення їх до фактичних.

5.       Метод оцінки за цінами реалізації використовується на підприємствах роздрібної торгівлі.

Для розрахунку фактичної собівартості вибуття матеріальних ресурсів за методом середньозваженої собівартості, який є найбільш  розповсюдженим,   використано   дані   прикладу   3,   при   тому,   що        на

виробництво продукції було витрачено:

-матеріалу А – 200 одиниць;

-матеріалу Б – 300 одиниць.

По-перше,   треба   визначити   середньодоговірну   вартість   одиниці матеріальних запасів за формулою 12.1:

Залишок на початок місяця у покупних цінах +

+ надходження за місяць у покупних цінах                        12.1

Кількість запасів на початок місяця +

+ кількість матеріалів, що надійшли

-    матеріал А:   (32350 грн. + 45000 грн.) : (100 од. + 145 од.) = 315,7 грн.

-    матеріал Б:    (17650 грн. + 21000 грн.) : (200 од. + 280 од.) = 80,50 грн.

По-друге, треба визначити вартість використаних матеріалів, виходячи з середньодоговірних цін :

-         матеріал А:  315,7 грн. х 200 одиниць  = 63140 грн.

-            матеріал Б:  80,50 грн. х 300 одиниць  = 24150 грн. Усього                                                            87290 грн.

По-третє,   за  даними  аналітичного  обліку  рахунка   20    “Виробничі

запаси” визначається процентне відношення ТЗВ до покупної вартості матеріалів (формула 12.2):

% ТЗВ = (Залишок ТЗВ на початок місяця + ТЗВ за місяць) :

: (Залишок запасів на початок місяця у покупних цінах +

+ Надходження запасів за місяць у покупних цінах ) х 100% =

= (2500 грн. + 3625 грн.) : (77350 грн. + 38650 грн.) = 5,28%

12.2

За допомогою процента можна підрахувати суму ТЗВ, яка відноситься на фактичну собівартість використаних матеріалів:

87290 грн. х 5,28% = 4608,9 грн.

Таким чином, фактична собівартість використаних протягом місяця матеріалів складає:

87290 грн. + 4608,9 грн. = 91898,9 грн.

Ця сума відображується записом такої операції:

9. Списується фактична собівартість використаних матеріалів: Дебет рахунка 23 “Виробництво”

Кредит рахунка 20 “Виробничі запаси” – 91898,9 грн.

Після списання матеріалів на виробництво схеми синтетичних та аналітичних рахунків можуть бути наведені у такому вигляді:

20 «Виробничі запаси»

Дт (дебет)                            Кт (кредит)

Аналітичні рахунки до рахунка 20 “Виробничі запаси”

Таблиця 12.5

Матеріал А за цінами постачальника

Таблиця 12.6

Матеріал Б за цінами постачальника

Транспортно - заготівельні витрати

Дт (дебет)                            Кт (кредит)