Розвиток управлінської науки

  • docx
  • 27.10.2021
Публикация на сайте для учителей

Публикация педагогических разработок

Бесплатное участие. Свидетельство автора сразу.
Мгновенные 10 документов в портфолио.

Иконка файла материала Л1-1362.docx

Розвиток управлінської науки  

 

В                                Україні управлінська наука протягом тривалого часу розвивалася в межах концепцій, які домінували в колишньому СРСР. Попри, те що науково-пошукові дослідження були спрямовані на вдосконалення адміністративно-

 

командної     системи,  це      дало      змогу      нагромадити      значний      досвід       у       галузі

управління.

 

Розвиток         управлінської         науки         в         Україні          протягом         радянського

пострадянського часу охоплює7 чітко окреслених періодів, кожен з яких характеризується певними особливостями.

 

1.                           Жовтень 1917 р. – березень 1921 р. Основне завдання розроблення форм і методів державного централізованого управління виробництвом, обґрунтування принципів централізму,організаційних методів управління, адміністрування та державного регулювання.

 

2.                                Квітень  1921  р.  –  1928  р.Особливістьперіодуполягалав

удосконаленні

адміністративного

управління

виробництвом,спробах

застосування

госпрозрахунку,  як   основи

 

економічних

методів   управління,

формальному вивченні можливостей участі працівників в управлінні.

3.  1929

–  1945  рр.

Пов’язаний

з

організацією

індустріальної   бази

суспільного

виробництва,

удосконаленням

структур

управління,методів

добору й підготовки кадрів, планування та організації виробництва.

 

4.                                  1946 – 1965 рр. Характеризується пошуком нових форм функціонування і взаємодії державних органів управління,спробою переходу до територіальної і територіально–галузевої системи управління,що призвело до поглиблення адміністрування.

 

5.                               1965  –  1975  рр.   У   цей   час   було   здійснено   спробу   проведення

господарської

реформи

шляхом

посилення

ролі

економічних

метод

управління.

Однак

вони

виявилися

безуспішними,підтвердивши

 

неефективність реформ у межах адміністративно–командної системи.

 

 

 

28

 

 

 


6.                               1975 – 1989 рр. Характеризується усвідомленням неможливості реформування адміністративно–командної системи, що склалася в економіці СРСР. Підтверджено необхідність радикальної зміни економічних відносин, докорінних економічних реформ.

 

7.                           1990 р. – сьогодення. Особливістю є проведення економічних реформ, трансформація економічної системи.

 

З огляду на суттєві ознаки управлінських дій та економічних процесів у цьому періоді виділяють 5 етапів:

 

1)                            робота підприємств за першою моделлю господарського розрахунку, побудованою на нормативному розподілі прибутку;

 

2)                          застосування другої моделі господарського розрахунку, побудованої на нормативному розподілі доходу; розвиток орендних відносин;

 

3)                                упровадження прогресивних форм організації ,праціпосилення кооперативного руху, розширення економічної свободи;

4)

упровадження

територіального

госпрозрахунку

на

всіх

рівнях

управління;

 

 

 

 

 

5)

початок   і   розвиток   ринкових

реформ(охоплює   події,

пов’язані

з

реформуванням національної економіки України).

 

У розвиток управлінської науки суттєвий внесок зробили такі українські

вчені:

М. І. Туган-Барановський (1865

– 1919) – займався проблемами економічної

психології,  соціальної,  мікро-  та

макроекономіки;  М.  П.  Яснопольський

(1846    –

1937)

–    обґрунтував

теорію

місцевого

самоврядування;

Є.  Є.  Слупський  (1880  –  1946)  –

засновник

математичного

моделювання

економічних

і

управлінських   процесів;В.  Б.

Антонович  (1834  –  1908),

М. П. Драгоманов (1841 – 1895); М. І. Зібер (1844 – 1888), вивчав державний устрій Київської Русі; Д. Яворницький вивчав устрій Запорозької Січі та інші.

 

Таким чином, сучасна модель менеджменту в Україні формується на засадах дослідження еволюції управлінської науки,узагальнення досвіду розвинутих країн світу,глибинних традицій управлінської діяльності в українських організаціях, починаючи із княжих часів.Розвиток українського менеджменту відбувається в руслі трансформаційних процесів у економіці України на сучасному етапі.


 

Скачано с www.znanio.ru