Синтетичні рахунки

 Синтетичні рахунки

У бухгалтерському обліку в залежності від ступеня узагальнення даних застосовуються рахунки трьох порядків: синтетичні, субрахунки, аналітичні рахунки.

Рахунки першого порядку – синтетичні рахунки – призначені для обліку економічно однорідних груп засобів, їх джерел та господарських процесів. Так, на синтетичному рахунку 20 «Виробничі запаси» відбивається наявність і рух усіх матеріальних ресурсів на підприємстві. Облік, що ведеться на синтетичних рахунках називається синтетичним («Синтез» – об’єднання, зведення до цілого). Особливістю синтетичних рахунків є те, що на них відбиваються дані тільки у грошовій оцінці. До синтетичних рахунків відносять,   приміром,   активні   рахунки   23   «Виробництво»,   10 «Основні

засоби»,    пасивні    рахунки    63    «Розрахунки    з     постачальниками    і підрядниками», 66 «Розрахунки за виплатам працівникам», тощо.

Показники, що узагальнюють інформацію, необхідні для складання фінансової звітності підприємства, але зведень, одержаних у синтетичному обліку недостатньо для оперативного керування його діяльністю.  Керівництву необхідна більш докладна інформація про склад конкретних активів, джерел їх формування, а також про рух цих об’єктів.

Наприклад, підприємству необхідно не просто знати, що в нього є виробничі запаси на суму 10000 грн., а мати уявлення про те, скільки і яких саме матеріальних цінностей у натуральному та вартісному вираженні знаходиться на складі. Таку інформацію одержують за допомогою субрахунків та аналітичних рахунків.