Стародавній Єгипет.

СТАРОДАВНІЙ ЄГИПЕТ

ПОСЛІДОВНІСТЬ  ПРОВЕДЕННЯ ЕТАПІВ УРОКУ I.Підготовчий етап. II.Перевірка вивченого. 1. Підготовка класу до  1.Повторення навчального  матеріалу. (слайд 4,6) 2.Перевірка виконання  домашнього завдання. (слайд7­9) 3.Мотивування та  оцінювання навчальних  досягнень учнів. уроку. 2. Активізування  пізнавальної діяльності  учнів. (викорис. слайди5,6)

иа Географічне  положення аа Старод вній Єг пет  — одна з  найдавніших держав на Землі і  колиска цивілізації  Середземномор'я. Країна­стрічка  займала територію в нижній течії  річки Ніл в північно­східній  Африці.

ЄГИПЕТ  — ГРЕЦЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ . ВІН ПОХОДИТЬ ВІД НАЗВИ ДОЛИНИ НІЛУ. СТОЛИЦІ СТАРОДАВНЬОГО ЄГИПТУ МЕМФІСУ — ХІКУПТА (ХЕТ-КА-ПТАХ, ДІМ КАПТАХА). НА ПОЧАТКУ 1 ТИС. ДО Н. Е., КОЛИ ДАВНІ ГРЕКИ ПОЧАЛИ ПРОНИКАТИ В ЄГИПЕТ, ПЕРШЕ З ВЕЛИКИХ МІСТ, ЯКЕ ЇМ ЗУСТРІЛОСЯ, БУЛО МЕМФІС НА МЕЖІ ДЕЛЬТИ І

ВОЛОГІШИМ, РОЗРІЗНЕНІ КОЧОВІПЛЕМЕНА  ЖИЛИ В САВАНАХ БІЛЯ РІКИ НІЛ, ДЕЛЬТА ЯКОГО ЩЕ БУЛА ЗАБОЛОЧЕНОЮ. ПЛЕМЕНА ЗАЙМАЛИСЬ  ЗБИРАЛЬНИЦТВОМ,  ПОЛЮВАННЯМ, ПІЗНІШЕ РИБАЛЬСТВОМ.. ЗРОСТАННЯ НАСЕЛЕННЯ, ЯКЕ НЕ МОГЛО БІЛЬШЕ ІСНУВАТИ ЗА РАХУНОК ПОЛЮВАННЯ І РИБАЛЬСТВА, ПРИСКОРИЛО ПЕРЕХІД ДО СКОТАРСТВА І  ЗЕМЛЕРОБСТВА. ПРИБЛИЗНО В СЕРЕДИНІ 4 ТИС. ДО Н. Е. З БАГАТЬОХ НЕВЕЛИКИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ УТВОРЕНЬ — НОМІВ — УТВОРИЛИСЯ ДВА ЦАРСТВА: НА ПІВДНІ — ВЕРХНІЙ ЄГИПЕТ, НА ПІВНОЧІ — НИЖНІЙ ЄГИПЕТ

КОРОНИ Корона Верхнього (Південного) Єгипту Корона Нижнього (Півічного) Єгипту Корона Верхнього (Південного) Єгипту Корона Нижнього (Півічного) Єгипту

КОЛИСЬ ФАРАОНИ ВЕРХНЬОГО І НИЖНЬОГО ЄГИПТУ ОБ’ЄДНАЛИСЬ І НОСИЛИ ОБИДВІ КОРОНИ, ЯКІ ВСТАВЛЯЛИ ОДНА В ОДНУ.

III.ОПРАЦЮВАННЯ НОВОГО  НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ. 1.Оголошення теми, мети, визначення очікуваних  результатів уроків. 2. Сприймання і осмислення учнями нового  матеріалу. 3. Узагальнення та систематизація знань.(Роботу  завершує узагальнювальна бесіда.)

Тутмос I — фараон  Стародавнього Єгипту, що правив приблизно в 1504-1492 роках до н. е., з XVIII династії. Чоловік сестри Аменхотепа I Яхмес і, можливо, син Яхмоса I  від другорядної (не головної) дружини Сенісенеб. Ім'я Тутмоса в давньоєгипетській транскрипції звучало, імовірно, як Джехутімесу (Дхауті- Масі, букв. «Народжений  Тотом»).

Хатшепсут (такжож може читатися як Хатшепсоуі, що означає «Найшанованіша з усіх жінок») — була п'ятим фараономВісімнадцятої династії Стародавнього Єгипту. Більшістю єгиптологів вона вважається найуспішнішою з жінок- фараонів Єгипту. Вважається, що Хатшепсут була співправителем держави приблизно з 1479 по 1458 рік до н. е. Вона є однією з перших відомих цариць-регентів в історії (поруч із Мернейта  Першої династії) та другою жінкою, яка формально мала владу «Володаря Верхнього та Нижнього Єгипту» (після цариці

Тутмос ІІІ або Мінхеперра  — шостий фараон XVIII династії єгипетських фараонів В 1503 році вів завойовницькі війни; за час свого правління здійснив ряд походів, головним чином в  Палестину і Сирію. В історії відомий як перший полководець, що здійснив наступ за заздалегідь наміченим планом. Характерною рисою його воєнного мистецтва було намагання не розпилювати свої сили, а наносити послідовні і зосереджені удари по найважливіших стратегічних пунктах противника. Маючи в своєму розпорядженні досить численну (до 12 тис. чол.) і гарно організовану армію озброєну бойовими колісницями, Тутмос III в 1492–1491 роках до н. е. завдав поразки Мітанні і захопив її землі на захід від Євфрата, здобув перемоги при Мегіддо, Кадеті,  Кархемиші та інші. В результаті переможних походів Тутмоса III Єгипет розширив свої кордони і перетворився на могутню державу. Залежними від Єгипту стали Лівія,Ассирія, Вавилонія,

Рамсес ІІ Великий  (нар.  1314, пом. 1224 до н.е.)  фараон (1290–1224)Єгипту, третій представник  дев'ятнадцятої династії. Царював 66 років і мав неабиякий авторитет у підданих. Завоював Палестину  і Ліван, але програв битву з  хеттами біля міста Кадеш. Оженився на дочці хеттського царя Хаттусиліса III для скріплення мирної угоди. Мав понад 160 дітей від багатьох жінок.

Рамсес III — фараон Стародавнього Єгипту, що правив приблизно в 1185–1153 роках до н. е., з XX династії. Син Сетнахту і цариці Тейе Меренісіт. Час правління Рамсеса III стало останнім значним періодом підйому єгипетської державності в епоху Нового царства. Це тридцятиріччя, ознаменувалося новими військовими подіями, колосальним храмовим будівництвом. Епоха бурхливих міждинастичних подій і переворотів минула, Єгипет, зумів зберегти своє фундаментальне багатство, знову вступив у смугу розквіту царської влади в останній раз протягом своєї трьохтисячолітньої історії. У народному говорі Рамсес III називався Рамсес-па-нутер, з чого греки зробили відомого Рампсинита. Рамсес-па-нутер означає «Рамсес- бог» і це прізвисько яке де зустрічається і на пам'ятниках.

IV.ЗАВЕРШАЛЬНИЙ ЕТАП. 1. Підбиття підсумків уроку.(Учні висловлюють  своє ставлення до подій історії Давньго  Єгипту періоду його розквіту.). 2. Повідомлення та роз’яснення домашнього  завдання.

БІБЛІОГРАФІЯ: 1.  О.Г. БАРАНОВСЬКИЙ,  В.С. ВЛАСОВ. ВСЕСВІТНЯ  ІСТОРІЯ. ІСТОРІЯ  УКРАЇНИ. 6 КЛАС–  “ГЕНЕЗА” 2014. 2.   В.В.ОСТРОВСЬКИЙ.  ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ.  ІСТОРІЯ УКРАЇНИ.  КНИЖКА ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ. –  “ГЕНЕЗА”­2014. 3.  О.І. ШАЛАГІНОВА, Б.Б.  ШАЛАГІНОВ. ІСТОРІЯ  СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ. –  К.: ЗОДІАК­ЕКО­1994. 4.   ВЕЛИКА ІЛЮСТРОВАНА  ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЯ. –  “МАХАОН­УКРАЇНА” , К.:­ 2008.