Виховний захід для учнів 3-4 класів на тему: «України мова барвінкова»

Виховний захід  для учнів 4­А класу  на тему: «України мова барвінкова»                                                                                                            Літовко С. І. Мета: виховувати в учнів почуття патріотизму, національної гордості, любові до рідного краю; формувати переконаність у нетлінності духовних скарбів народу;  глибоку повагу до батьків, до минувшини і сьогодення рідної України. Вчитель.  Україна…Рідний край… Рідна мова…  Скільки почуттів з’єдналося в цих словах, скільки ніжності , любові та ласки! Що може бути для людини дорожчим за рідну мову? Адже мова народу ­ це душа народу, його серце. Вчитель. Скільки на землі мов? Скільки народів, стільки й мов. Учені вважають, що на нашій планеті близько трьох тисяч мов. Майже півтори тисячі мов перебувають  на межі вимирання, а писемність має лише одна третина мов. Серед такої величної кількості мов лише близько  тридцяти користуються  найбільшою популярністю, це ті мови, якими розмовляє більшість людей на планеті. Найбільше людей розмовляє китайською мовою, друге місце посідає  англійська мова, третє – російська, далі – мова хінді (Індія) та іспанська. Українська мова посідає почесне 14 місце, оскільки нею  говорять близько 50 мільйонів людей.  Для кожного народу  своя  мова ­ найкраща, але ніхто не буде заперечувати,  що українська мова за милозвучністю і  співучістю – одна з найкращих. Ще 928 року в Парижі на конкурсі мов визнали, що італійська, українська та французька мови  найдоброзвучніші. Ми, українці, пишаємося своєю мовою, її мелодійністю, чистотою та багатством звуків. Звучить пісня про Україну Наша мова – кетяг калиновий. Наша мова – зелень смерекова. Наша мова – чародій­живиця, Хто живе в нас – хай її навчиться. Не принижу інших мов основу, Та кохаю українську мову. Інші мови вчитиму я гідно, Та найперше вивчу мову рідну. Не пасує їсти хліб Вкраїни І не знати мову солов’їну, Бо не личить воду пить з криниці І не знати мовоньки землиці. Тарасова тут зійшла зоря. Як не знати мови Кобзаря? Якщо хочеш жити на Вкраїні, Не цурайся мови, побратиме. Вчитель. Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не викликає поваги й до себе. Любов до рідної мови починається ще з колиски, з маминої пісні. Народні колискові пісні зачаровують усіх хто їх чує надзвичайною ніжністю і простотою. У них материнська ласка і любов, світ добра, краси і справедливості. Звучить пісня «Колискова»  Учень: Ми є діти українські Хлопці і дівчата Рідний край наш – Україна Красний і багатий. Учень: Грайте, грайте голосніше Скрипки та цимбали, Бо новенькі черевички Ще не танцювали. Виконується танець у вишиванках Учень: Ми всі діти українські Український славний рід Дбаймо, щоб про нас маленьких Добра слава йшла у світ. Учень: Свої здібності і сили Розвиваймо раз­у­раз Щоб народу була втіха Щоб користь була з нас. Учениця: Все що рідне, хай нам буде Найдорожче і святе Рідна віра, рідна мова Рідний край наш над усе. Учень:Засміється небо сонячним розмаєм І нап'ється сонця у саду калина, І духмяні трави росами заграють, Заспіває серце пісню про Вкраїну! Учениця:Хай вона розкаже світу Про ранковую зорю, Про волошки синьоокі у гаю, Про сорочку­вишиванку, Що неначе оберіг, Соловейка, що до ранку Наспіватися не міг!  Учениця:І   нехай   не   згасне   зіронька ранкова, Хай твоєї долі вдача не покине, Будь благословенна, земле калинова, Найдорожча в світі, рідна Україна! Учениця:Ти одна розкажеш світу Про ранковую зорю, Про волошки синьоокі у гаю, Про сорочку­вишиванку, Що неначе оберіг, Соловейка, що до ранку Наспіватися не міг! Звучить пісня «Рідна земле» Учениця: Наша славна Україна,  Наше щастя і наш рай,  Чи на світі є країна  Ще миліша за наш край? І в щасливі й злі години  Ми для неї живемо.  На Вкраїні й для Вкраїни  Будем жити й помремо. Звучить пісня «Дударики» Учениця: Одна Батьківщина, і двох не буває,  Місця, де родилися, завжди святі.  Хто рідну оселю свою забуває,  Той долі не знайде в житті. У рідному краї і серце співає,  Лелеки здалека нам весни несуть.  У рідному краї і небо безкрає,  Потоки, потоки, мов струни, течуть. Тут мамина пісня лунає і нині,  Її підхопили поля і гаї.  Її вечорами по всій Україні  Співають в садах солов'ї. І я припадаю до неї устами,  І серцем вбираю, мов спраглий води.  Без рідної мови, без пісні,  Без мами збідніє, збідніє земля назавжди. Вчитель.І все це що ми маємо, що приберегли від своїх батьків та дідусів, чим збагатилися і освятилися – це хатнім добром, піснею, добрим словом – все це ми повинні шанувати і берегти. Любіть Україну, у сні й наяву, Вишневу свою Україну, Красу її, вічно живу і нову, І мову її солов’їну.