ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ЩОДО ПІДГОТОВКИ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ МЕНЕДЖМЕНТ ПЕРСОНАЛУ

ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ЩОДО ПІДГОТОВКИ

ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ МЕНЕДЖМЕНТ ПЕРСОНАЛУ

Практичне заняття – форма навчального заняття, за якої викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідних завдань. Практичне заняття включає проведення попереднього контролю знань, умінь і навичок студентів, постановку загальної проблеми викладачем та її обговорення за участю студентів, розв’язання завдань, розв’язання контрольних завдань, їх перевірку, оцінювання. Основними цілями практичних занять є:

формування у студентів умінь і навичок практичних дій, необхідних магістрам для грамотного виконання функціональних обов’язків;

розвиток у студентів професійно-ділових якостей, що передбачені освітньо-кваліфікаційною характеристикою випускника;

формування у студентів інтересу до майбутньої спеціальності. Основними формами підготовки до практичних занять є: робота студента

над індивідуальними завданнями під керівництвом викладача; робота з підручниками, посібниками або інтернет-ресурсами; підготовка доповіді або презентації. Рівень поточних знань студентів перевіряється шляхом усних опитувань і виконання розрахункових та логічних завдань. Більшістю практичних занять передбачено роботу студентів у невеликих групах, що сприяє набуттю навичок роботі у команді. За умови дотримання усіх вимог щодо підготовки до практичних занять, досягається:

стимуляція регулярного вивчення студентами першоджерел та іншої літератури, уважне ставлення до лекційного курсу;

закріплення знань, отриманих студентами при прослуховуванні лекції та самостійної роботи над літературою;

розширення кола знань завдяки виступам товаришів і викладача на за-нятті;

можливість перевірити правильність раніше отриманих знань, вичле-нувати в них найбільш важливе, істотне;

сприяння перетворенню знань у тверді особисті переконання, що осо-бливо добре досягається в результаті зіткнення думок та дискусії;

прищеплення навичок самостійного мислення, усного виступу, вільно-го оперування термінологією, основними поняттями і категоріями.

Якщо заняття добре підготовлено, в процесі обговорення конкретних пи-тань вирисовуються їх нові аспекти, поглиблюється їх обґрунтування, висува-ються положення, що не привернули раніше уваги студентів. Навіть саме пог-либлення знань, рух думки від сутності першого порядку до сутності другого порядку надають знанням студентів більш осмислений і чіткий зміст, підніма-ють їх знання на більш високий рівень.