ЛЕКЦІЯ 17. Рішення регламентних завдань
Регламентні статистичні завдання - це виділені технологічні процеси для обробки даних статистичних звітів, поглибленого аналізу результатної статистичної інформації й ведення реєстрів пообъектного обліку. Вони мають певну структуру, перелік вхідних і вихідних статистичних звітів і строки рішення завдань на кожному з рівнів інформаційної системи Держкомстату України. Ці завдання по обсязі інформаційних баз є найбільш ємною частиною інформаційного процесу в органах державної статистики.
У процесі рішення завдань по обробці статистичних звітів відбувається формування зведеного статистичного звіту на основі звітів, які надійшли від низових структур по тій же формі. Консолідація звітів виконується з використанням типових пакетів прикладних програм.
При рішенні завдань поглибленого аналізу результатної статистичної інформації здійснюється формування відповідей на окремі запити фахівців до БД. Якщо запити є типовими, то такі відповіді можуть формуватися спеціальними програмами, а якщо запити індивідуальні, то відповіді на них найбільше доцільно формувати з використанням SQL запитів. Інформаційну базу цих завдань становлять НДІ, оперативна інформація й архівні бази даних.
При веденні реєстрів пообъектного обліку використовуються типові пакети програм - електронні таблиці й спеціально написані програми. Форми таблиць для висновку інформації задаються користувачем.
За існуючою технологією в Держкомстаті України регламентні завдання вирішуються засобами комплексів електронної обробки даних (КЕОД). КЕОД являє собою сукупність програмних, технічних, технологічних і організаційних засобів, які забезпечують електронну обробку інформації даного регламентного статистичного завдання. Нині в інформаційній системі статистики України функціонує понад 500 комплексів електронної обробки інформації. У більшості випадків кожний КЕОД обробляє, як правило, одну з форм статистичної звітності, при цьому виконується весь цикл автоматизованої обробки даних: введення, контроль, агрегування, одержання вихідних таблиць і передача результатів по призначенню. При цьому дані зберігаються у файлах, які належать відповідний КЕОД. Також у КЕОД зосереджене ведення нормативно-довідкової інформації, що необхідна при обробці даних цим програмним комплексом. Досить часто при цьому використовуються локальні довідники й державні класифікатори.
Використання локальних довідників автономно кожним КЕОД і відсутність зв'язків між ними приводить до того, що реалізація інформаційних запитів, для яких потрібні дані з декількох статистичних форм, можлива тільки вручну або вимагає розробки спеціальних програм і таблиць перехідних ключів. Це різко обмежує можливості оперативного одержання інформації для аналітичної роботи й поширення.
З метою поліпшення якості комплексів електронної обробки статистичної інформації й удосконалення технології їхньої експлуатації в Держкомстаті України впроваджений новий порядок розробки, впровадження КЕОД в органах державної статистики, що складається з таких етапів:
1. Виконання постановки завдань.
2. Розробка програмного забезпечення.
3. Впровадження в промислову експлуатацію й супровід.
Виконання постановки завдань здійснюється у функціональних управліннях Держкомстату, тобто безпосередніми користувачами. Фахівці керувань розробляють постановку завдання, у якій визначають форми звітності й склад показників, установлюють і описують взаємозв'язку показників для формування на їхній базі вихідних таблиць і відповідно до нормативів установлюють вимоги для розробки програмного забезпечення КЕОД.
Постановка статистичних завдань (змін) здійснюється за схемою, що принципово розрізняється від тої схеми, що передбачена загальним нормативним документом - стандартом РД 50/-34, 698- 90, тому існує необхідність розглянути її.
Схема постановки статистичного завдання включає:
1. Загальний розділ, де приводяться: назва роботи, її код, тип статистичної форми, періодичність обробки звітності, тривалість обробки звітності, види й способи передачі звітності, типи й з технічних комплексів, мова програмування .
2. Звіти й порядок збору інформації, до якого належать: перелік і зміст вхідних форм (таблиць), нормативно- довідкова інформація (державні класифікатори, локальні довідники), бази даних, порядок збору звітності й схема її проходження.
3. Вхідна інформація, що характеризується: кількістю вхідних звітів, які надходять за звітний період; переліком показників, які в окремих звітах можуть бути відсутніми; кількістю показників; кількістю документів; максимальною значимістю показників; організаційною структурою й порядком введення інформації.
4. Контроль і конфігурація вхідних документів - вказуються: порядок проведення контролю (використання контрольних сум, арифметичний, балансовий і логічний та інші види контролю); виконується опис взаємозв'язків між показниками кожної форми й різних форм звітності; приводяться рекомендації щодо виправлення помилок, виявлених під час проведення контролю, правила коректування інформації.
5. Вихідна інформація, що характеризується переліком едениц вихідної інформації, описом таблиць, екранних форм, електронних повідомлень і регламентами передачі її до інших наборів даних.
6. Контроль вихідної інформації, що здійснюється через логічне й арифметичне погоджування показників.
7. Збереження даних - регламентується порядок передачі інформації на збереження.
Розробку програмного забезпечення, його вдосконалення й супровід забезпечує Головне міжрегіональне управління статистики. Виконавцями робіт цього напрямку можуть також бути територіальні органи державної статистики, науково-дослідний інститут статистики, інші підлеглі Держкомстату установи й сторонніх організацій. Якщо не вдаватися в сутність загальносистемного програмного забезпечення організації передачі статистичних даних, то можна затверджувати, що для рішення регламентних завдань використовуються оригінальні програмні продукти, типові пакети програм і виділені процедури. Оригінальні програмні продукти, як правило, розробляються на районному й обласному рівнях інформаційної системи статистики для рішення нетипових завдань. Пакети прикладних програм у цьому випадку є комплексом програмних засобів, які мають чітко виражену модульну структуру й стандартні засоби зв'язку один з одним за допомогою управлінських програм. До виділених процедур належить типовий набір стандартних функцій, бібліотек, програмних модулів.
Внедренея проектних, розробок для автоматизованого рішення регламентних завдань здійснюється з використанням типових процедур обробки даних. Це:
1. Збору даних, зафіксованих у статистичних звітах на паперових і електронних документах, по яких здійснюється вхідний контроль і підрахунок контрольних сум.
2. Введення вхідних повідомлень і записування їх у базу вхідних даних, використання всіх видів вхідного контролю (логічного, арифметичного, балансового, фрагментарного) програмними засобами з виданням протоколу помилок і коректуванням уведеної інформації.
3. Підготовка до рішення завдання - здійснюється відповідно до процедур головного меню, які відкривають необхідні каталоги, довідники й фонди оперативної інформації, виконують узгодження окремих елементів.
4. Обробка статистичних даних, контроль і видача результатів - здійснюється основною програмою або сукупністю модулів. Спочатку на жорсткий диск записуються проміжні результати, а після виконання операцій контролю, збалансування видається зведений звіт на екран і, по потребі, до друкування в завершеній формі.
5. Підготовка до об'єднання файлів зі зведеними звітами, отриманими з нижчого рівня. Якщо буде потреба здійснюється контроль балансового й логічного погоджування зведених звітів.
6. Объединени файлів зі зведеними звітами, отриманими з нижнього рівня.
7. Обробка й одержання звітів, по яких звітність не централізується. Процедура виконується на самому верхньому рівні.
8. Формування зведених звітів для місцевих органів влади. Процедура виконується на районному й обласному рівнях.
Відповідно Концепції інформатизації органів державної статистики основним напрямком удосконалення обробки статистичних даних є:
- перехід від технології рішення регламентних завдань за допомогою КЕОД до технології " клієнт-сервер", що базується на використанні баз даних статистичних показників і реалізації динамічної системи SQL- Запитів для одержання необхідної інформації в різних розрізах;
- використання таких баз у сукупності із прикладними статистичними пакетами (типу SPSS, SAS) для забезпечення аналітичної роботи. При цьому передбачається:
- створення галузевих каталогів статистичних показників і на їхній основі проектування БД;
- зміна технологій одержання даних від статистичних одиниць із поступовим переходом на електронну форму звітних документів;
- впровадження технологій одержання вихідних документів засобами системи SQL- Запитів і інших стандартних програмних засобів. Внесення змін у програмне забезпечення КЕОД для заміни технології аналітичної роботи зі зведеними показниками, включаючи всі її етапи: введення, контроль, агрегування, одержання вихідних документів і т.п. виконується на районному й обласному рівнях.
Материалы на данной страницы взяты из открытых источников либо размещены пользователем в соответствии с договором-офертой сайта. Вы можете сообщить о нарушении.