Принципи, вимоги та елементи організації праці виконавців бухгалтерського обліку, контролю та аналізу
Значна частина працівників управління господарством зайнята бухгалтерським обліком, контролем та аналізом. Це, насамперед, апарат бухгалтерії, контрольної та аналітичної служб, який безпосередньо веде бухгалтерський облік, виконує контрольну та аналітичну роботу.
Крім того, багато лінійних працівників — начальники цехів, бригадири, завідуючі складами, фермами, прораби — виконують значну роботу з оформлення бухгалтерських документів. Це операції з підготовки первинних документів (накладні, вимоги і т. ін.), складання звітів про наявність та рух матеріальних цінностей, коштів тощо. Це означає, що організувати працю людей, зайнятих бухгалтерським обліком, контролем та аналізом господарської діяльності, не є простим завданням, оскільки потрібно організувати працю не лише безпосередньо зайнятих на бухгалтерських роботах, а й багатьох працівників інших служб.
Науково-технічний прогрес вносить великі зміни в характер та зміст праці людей, зайнятих означеними видами діяльності. Значні зміни відбуваються також у професійному поділі праці, особливо це стосується робіт технічного характеру. Збільшується обсяг робіт, що потребують інженерного рівня освіти та знань (економічний аналіз, підготовка проектних рішень тощо). Виникають нові дільниці та види робіт, пов'язані з застосуванням ПК, економіко-математичних методів, оцінкою результатів роботи. У цих умовах наукова організація праці людей, які виконують бухгалтерський облік, контроль та аналіз, стає об'єктивною потребою і являє собою комплекс організаційних, техніко-економічних, санітарно-гігієнічних, психофізіологічних та естетичних заходів, спрямованих на раціоналізацію облікового, контрольного й аналітичного процесів, створення сприятливих умов праці, розвиток творчих здібностей та суспільної активності працівників.
На сучасному етапі розвитку суспільства до організації роботи працівників обліку, контролю та аналізу ставляться такі вимоги:
• комплексний підхід;
• використання нагромадженого багатства наукових знань, пов'язаних із працею цих людей;
• поглиблення поділу та кооперації праці;
• чітке обслуговування і своєчасна підготовка робіт;
• створення найсприятливіших умов для виявлення здібностей кожного працівника в підвищенні своєї кваліфікації та продуктивності праці.
Наукова організація праці дає змогу вирішувати завдання духовного збагачення, підвищення зацікавленості в результатах
праці.
Наукова організація праці має на меті:
> суворо регламентувати обов'язки та відповідальність кожного працівника, усувати в їхній роботі невластиві функції і паралелізм, розумно поєднувати працю різних виконавців;
> передбачати комплексне планомірне вирішення всіх питань організації праці;
> ураховувати все передове в певній галузі знань.
Наукова організація праці завжди включає поділ, кооперування, методи і прийоми праці, її нормування та стимулювання, організацію робочих місць і зон, обслуговування їх, створення сприятливих умов праці.
© ООО «Знанио»
С вами с 2009 года.