Режими автоматизованої обробки інформації в економічній діяльності

Режими автоматизованої обробки інформації в економічній діяльності

Незалежно від конкретного змісту процес обробки даних реалізується в одному із двох режимів: пакетному або діалоговому.

Пакетний резжим обробки даних припускає формування ряду задач (програм) у єдиний пакет з його наступним виконанням без особистої участі користувача. Основною метою використання пакетного режиму є прискорення процесів обробки даних за рахунок більш ефективного використання ресурсів комп'ютера. Головним недоліком пакетної технології залишається неможливість оперативного внесення користувачем змін у процес обробки в ході його виконання. Пакетний режим інтенсивно застосовується при реалізації різних ІТ: у вузлах комутації мережі Інтернет при потоковому обслуговуванні переданих по мережі пакетів; при формуванні різного роду звітів на основі зберігаємих в БД даних; при роботі з електронною поштою (прийом пошти, перевірка її на наявність вірусів, відправлення своїх листів); при виконанні програм у фоновому режимі (наприклад, друк) паралельно з виконанням інших програм.

Пакетний режим реалізується при початковому завантаженні комп'ютера, коли послідовно в заданому порядку запускаються й виконуються заздалегідь задані послідовності програм. Для користувача є можливість сформувати власні набори програм, що запускаються послідовно, за допомогою підготовки й наступного виконання утримуючих їх назви командних файлів.

Діалоговий режим обробки даних означає обмін повідомленнями між користувачем і системою в реальному часі, тобто в темпі реакції користувача на  події, що відбуваються, що створює умови для ефективного керування процесом обробки. У багатокористувальницьких системах діалогова технологія реалізується в режимі поділу часу, коли процесорний час виділяється всім користувачам (розв'язуваним задачам) періодично малими квантами часу, що створює враження в кожного користувача про безперервність процесу обробки його даних.

Режим реального часу (як технологія) може здійснюватися поза зв'язком з діалоговим або пакетним режимами обробки даних. Він характерний для виробничих процесів, де керуючі впливи на технологічний процес з виготовлення будь-якого виробу, продукту безпосередньо пов'язані з виконанням певних технологічних операцій або впливами зовнішнього середовища; при цьому участь людини не є обов'язковим.

Інтерактивний режим, навпроти, припускає участь людини. Прикладом реалізації інтерактивного режиму є керування  автомобілем. Інтерактивний режим реалізується в реальному часі і, як правило, припускає вплив людини на  процес, що протікає. Так, описуючи поводження учасника торгів на фінансовому ринку, можна відзначити, що він робить операції з фінансовими інструментами в режимі реального часу. Якщо ж він істотно  впливає на зміну котирувань торгівельних інструментів, то він діє на ринку в інтерактивному режимі.

Широке поширення діалогової технології об'єктивно обумовлено рядом причин: наявністю широкого кола задач, що припускають пошук рішення в процесі обробки даних при особистій участі користувача; появою безпосередньо на робочих місцях користувачів ПК, що мають ефективні засоби підтримки інтерактивної взаємодії з користувачем; розвитком ЛКС і засобів телекомунікацій, що забезпечують взаємодію користувачів на будь-якому віддаленні друг від друга.

При класифікації режимів роботи користувачів увага акцентується і на мережному режимі. Однак поняття мережного режиму більшою мірою  відбиває не особливості роботи користувача на комп'ютері, а особливості реалізації ІТ у цілому (див. п. 3.1). Сучасне ПЗ у відповідності зі своїм функціональним призначенням забезпечує доступ користувача до розподілених в мережі ресурсів практично так само, як до ресурсів його комп'ютера (іноді з істотними тимчасовими затримками). Відповідно, робота користувача з розподіленими в мережі ресурсами здійснюється в рамках раніше розглянутих режимів (технологій).

Користувальницький інтерфейс являє собою набір прийомів взаємодії користувача з додатком. Найважливішими властивостями інтерфейсу є: конкретність, наочність і зручність роботи. В останні роки завдяки багатству можливостей і комфортності різнохарактерної обробки даних оптимальної для повсякденної роботи середовищем став Wіndows- Подібний інтерфейс. Застосування єдиного базового інтерфейсу формує в користувачів однакові реакції при роботі з різними додатками, що скорочує час на освоєння додатків, зменшує число помилок при роботі з ними, надає почуття комфортності й впевненості.

До відомих типів реалізації користувальницького інтерфейсу на основі діалогової технології ставляться: меню, шаблон, мова запитів, WІMP-, Web- і SіLK- Інтерфейси.

Меню являє собою впорядкований список об'єктів (операцій) на екрані, доступних користувачеві для вибору. Найкращою в багаторівневому меню є система із трьох рівнів. У найбільш повному обсязі можливості меню відбиті в Wіndows- Подібному інтерфейсі.

У системах обробки великих об’ємів економічної інформації з використанням БД або електронних таблиць (наприклад, у системах автоматизації бухгалтерського обліку) ефективним є застосування шаблонів при введенні даних. Шаблон являє собою синтаксично обмежене заданим форматом поле на екрані для відображення даних, що вводяться користувачем. У ряді випадків вводяться значения, що можуть бути взяті із заздалегідь сформованого довідника. Застосування шаблонів із продуманими правилами перевірки значень  даних, що вводяться, дозволяє не тільки підвищити продуктивність користувача, але й поліпшити якість вхідного контролю.

Сучасним варіантом використання діалогової технології на базі запитів є застосування мови SQL (Structure Query Language - мова структурованих запитів) при роботі із БД і побудованими на їх основі пакетами прикладних програм. При цьому користувач має можливість формування практично будь-яких запитів щодо виборки наявних даних. Головним обмеженням у застосуванні мови SQL є необхідність знання його команд і специфіки організації використовуваних БД При використанні інших видів діалогу в процесі роботи із БД, маніпуляції користувача неявно формують різні конструкції мови SQL у контексті його дій.

Нині практично у всіх розподілених ОС і прикладному ПЗ використовується WіMP- Інтерфейс (Wіndows - вікно, Іmage - образ, Menu - меню, Poіnter - покажчик). Стандартом в організації такого інтерфейсу стало застосування маніпуляторів типу миша, системи вікон з регульованими параметрами, ієрархічного контекстного меню, піктограм як посилання на різного роду об'єкти, розгалуженої контекстної системи допомоги користувачеві і можливість адаптації виду меню до вимог користувача. У загальному випадку вікно з додатком являє собою сукупність ряду спеціалізованих панелей (областей) для розміщення - назви вікна з конкретним додатком, меню, використовуваного набору інструментів, робочого стола для введення, перегляду і редакування даних, лінійок для визначення положення елементів на робочому столі, інформації про стан виконуваного процесу, кнопок керування. Вбудовані в WіMP-Інтерфейс засоби дозволяють забезпечити високий ступінь керованості процесами обробки даних з наочним відображенням отриманих результатів.

В останні роки Web- Інтерфейс за популярністю міцно зайняв місце поруч із WіMP-Інтерфейсом. Він реалізується в браузерах, орієнтованих на роботу користувачів у мережі Інтернет. З урахуванням домінування у світі оглядача Іnternet Explorer (забезпечується його тісна інтеграція із програмами пакета MS Offіce), Web- Інтерфейс фактично є найбільш стандартизованим серед інших користувальницьких інтерфейсів. У цілому Web- Інтерфейс стилізований під звичний Wіndows-подібний інтерфейс, але має меншу функціональність. Орієнтований на підтримку гіпертексту і відповідно механізму гіперпосилань, Web-Інтерфейс надає ефективні можливості навігації по інформаційних ресурсах із забезпеченням зручного однакового доступу до даних.

Потенційно, у силу природності його використання, велике застосування очікується для SіLK- Інтерфейсу  (Speech - мова, Іmage - образ, Language - мова, Knowledge - знання); основним стримуючим фактором його застосування є недостатній рівень надійності розпізнавання голосу користувача.