Види реструктуризації, їх характеристика

Види реструктуризації, їх характеристика

Характер та особливості реструктуризаційних процесів значною мірою залежать від виду реструктуризації. Розрізня­ють наступні види реструктуризації:

¡ залежно від мети змін – санаційну, адаптаційну, виперед­жаючу;

¡ залежно від об'єкту зміни – операційну, фінансову, ре­структуризацію власності;

¡ залежності від тривалості періоду – оперативну, стра­тегічну.

¡ В залежності від повноти охоплення проблем підпри­ємства можна стверджувати, що є обмежена (або часткова) і комплексна (або повна) реструктуризації.

Санаційна (відновна) реструктуризація застосовується, коли підприємство знаходиться у передкризовому або кризово­му стані і має за мету вийти з нього. Ознаками такого стану є:

¡ втрата ринкових позицій;

¡ проблеми з постачанням та залишками матеріалів, незавер­шеність виробництва;

¡ великі запаси готової продукції;

¡ заборгованість перед банками, кредиторами та державою;

¡ втрата ліквідності.

Основними напрямками реструктуризації дій в цій ситу­ації є: скорочення ресурсів; скорочення ринків; скоро­чення пропозиції; зменшення фізичних обсягів

Адаптаційна (прогресивна) — використовується при від­сутності кризи, але при появі негативних тенденцій з метою їх подолання та адаптації підприємства до нових ринкових умов.

Ознаками такого стану є: зниження загальної ефектив­ності; вичерпання ринкового потенціалу; відсталість у порів­нянні із світовими стандартами; перспективи на інших рин­ках; низька ефективність управління.

В рамках цієї реструктуризації найчастіше запроваджуються:

¡ просторова диверсифікація — розвиток нових внутрішніх та зовнішніх ринків;

¡ продуктова диверсифікація — розвиток нових продуктів, як споріднених так і відмінних

Випереджаюча — має місце в успішних компаніях, які передбачають можливість зміни умов функціонування і прагнуть підсилити свої ключові компетенції та конкурентні переваги.

Характерними рисами такої реструктуризації є:

¡ стратегічні альянси, купівля — продаж бізнесів

¡ Операційна – стосується певної господарської діяль­ності, результатом якої є прибуток або збитки. Під час її проведення всі дії по узгодженню обсягів продажу, запасів сировини, матеріалів, готової продукції позначаються на зміні структури активів.

¡ Основними кроками в цій діяльності виступають:

¡ → ско­рочення чисельності працюючих;

¡ → отримання прибутків від зростання продуктивності праці для їх реінвестування;

¡ → стабілізація заробітної плати або її ріст повільнішими темпа­ми, ніж продуктивність праці, з метою акумуляції додаткових прибутків;

¡ → позбавлення від об'єктів соціальної сфери та зайвих активів;

¡ → пошук нових ринків та нових партнерів;

¡ → впровадження нових продуктів та підвищення якості про­дукції.

Фінансова – стосується управління пасивами компанії, а саме її заборгованістю.

Фінансова реструктуризація передбачає зміну структури пасивів шляхом:

Þ   відстрочки погашення заборгованості;

Þ   зниження процентної ставки по заборгованості;

Þ    визначен­ня більш вигідної для підприємства схеми погашення забор­гованості;

Þ   заміни частки заборгованості на акції;

Þ   анулю­вання частки або всієї заборгованості;

Þ   отримання від кре­диторів нових позик, або гарантій.

Þ   Реструктуризація власності – стосується зміни роз­поділу влади на підставі і участі у власному капіталі.

Þ   Оперативна реструктуризація здійснюється в коротко­му періоді, коли підприємство не може розраховувати на зовнішні джерела фінансової допомоги і вирішує питання підвищення своєї ліквідності за рахунок внутрішніх ресурсів в рамках санаційної реструктуризації. Вона полягає у визна­ченні головних видів діяльності ринків і компаній, виявленні слабких сторін у здійсненні основних функцій і розробці конкретних пропозицій по їх усуненню з мінімальними вит­ратами і вивільненням зайвих ресурсів

Стратегічна – здійснюється в довгостроковому періоді, базується на результатах оперативної реструктуризації і пере­дбачає залучення як внутрішніх так і зовнішніх джерел фінан­сування в межах адаптаційної та випереджаючої реструктури­зації» Вона може передбачати такі дії:

Þ   диверсифікація виробництва;

Þ    завоювання нових ринків збуту;

Þ   придбан­ня нового устаткування;

Þ   впровадження новітніх техно­логій;

Þ   сертифікація виробництва;

Þ    реструктуризація орга­нізаційної структури підприємства;

Þ   підвищення квалі­фікації персоналу;

Þ    реструктуризація власності;

Þ   купівля-продаж бізнесу