Документування операцій з нарахування і виплата заробітної плати

 Документування операцій з нарахування і виплата заробітної плати

Згідно наказу Держкомстату України «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» від 05.12.2008 р. №489 на підприємствах повинні використовуватися такі типові форми первинної облікової документації:

1)   № П-1 «Наказ (розпорядження) про приймання на роботу»;

2)   № П-2 «Особова картка працівника»;

3)   № П-3 «Наказ (розпорядження) про надання відпустки»;

4)      № П-4 «Наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту)»;

5)   № П-5 «Табель обліку використання робочого часу»;

6)   № П-6 «Розрахунково-платіжна відомість працівника»;

7)   №П-7 «Розрахунково-платіжна відомість (зведена)».

Документ, який складається для обліку робочого часу називається табелем.

Складається табель в одному примірнику особою, якій дозволено його ведення і подання в бухгалтерію.

При прийманні на роботу кожному працівнику присвоюється табельний номер, який використовується в подальшому у всіх документах з обліку робочого часу, виробітку і розрахунків з оплати праці. Після звільнення працівника, його табельний номер не може бути присвоєний іншому працівнику не менше, ніж 3 роки.

Форми, які застосовуються для обліку виробітку працівників-відрядників, залежать від технологічного процесу виробництва, системи організації і оплати праці. До таких форм відносяться: рапорт про виробіток, маршрутні листи, відомості обліку виробітку, наряди та інші документи, прийняті на підприємстві.

Первинними документами про виробіток є рапорти чи бригадні відомості виробітку. При заповненні цих форм вказуються: цех, ділянка, прізвища, табельні номери працівників, розряд і кількість відпрацьованого часу, що і скільки вироблено, якої якості, а при заповненні бригадної відомості виробітку – ще і коефіцієнт трудової участі кожного члена бригади.

Найбільш поширеною формою обліку виробітку є наряд-завдання, який оформляється на кожний вид робіт. Наряди можуть виписуватися на одного робітника і бригадні – на зміну чи місяць.

Для обліку оплати праці у зв’язку з відхиленнями від нормальних умов роботи (заміна обладнання, матеріалів тощо) оформляють листок на доплату, в якому вказується назва додатково виконаних робіт, причина і винуватець доплати, потрачений час, розцінка та сума доплати.

Облік простою здійснюється за допомогою листка про простій, на підставі якого працівнику оплачується час простою не за його виною, вказуються прізвища і табельний номер робітника, причина, винуватець і тривалість простою, сума зарплати.

У випадку виробництва бракованої продукції оформляється акт про брак чи відомість про брак.

Первинні документи з обліку виробітку і заробітної плати по встановленому графіку передаються в бухгалтерію, де і здійснюється нарахування заробітної плати.

Документи, пов’язані з обліком особового складу працівників та оплатою їх праці, зберігаються в архіві 75 років.

Сума заробітної плати, що підлягає виплаті кожному працівнику, визначається у розрахунково-платіжній відомості, де зазначаються:

-   сума нарахованої заробітної плати;

-   надбавки та доплати;

-   нарахування відпускних та за листком тимчасової непрацездатності;

-   утримання із заробітної плати.