Економіко-правова класифікація господарських фактів — явищ та процесів . Загальне визначення

Економіко-правова класифікація господарських
фактів — явищ та процесів

. Загальне визначення

Господарських фактів-явищ і процесів, навіть у невеличкому господарстві, налічується кілька сот, а іноді й тисяч. Вони є самостійними об’єктами господарювання а значить і обліку. Для того, щоб одержати систематизоване уявлення про стан господарства, господарські факти-явища і процеси групують (класифікують) за різними ознаками.

Загальна первісна економіко-правова кваліфікація засобів господарства як явищ та процесів з точки зору теорії двоїстості (продуктивному та правовому) в контексті суспільного виробництва була подана на рис. А.2.3 та рис. А.2.4. Це означає, що у процесі господарювання, господарські факти-явища та процеси — одночасно присутні у двох аспектах: продуктивному як ресурси та правовому, як особи. Оскільки характеристики обох аспектів виражаються у вартісному вимірюванні (грошах), то це забезпечує постійну їх рівність.

Але об’єктом бухгалтерського обліку є тільки такий господарський факт-явище або процес господарювання який:

а) здійснився (відбувся) на ринку як реальний факт;

б) змістовна характеристика якого задовольняє або продуктивний ресурс або правовий (належність особі) аспект господарювання чи одночасно обидва.

в) одержав вартісне (грошове) вимірювання. Тому, якщо який-небудь господарський факт-явище або процес не може бути розглянутий одночасно в всіх трьох наведених вище ознаках, то він не є об’єктом бухгалтерського обліку. Наприклад, укладення трудового контракту (угоди). Факт господарський, має грошовий вимірник але не відбувся. Тому він не є об’єктом, і в системі бухгалтерського обліку зафіксований не буде.