Лекция на тему: Форми оплати праці на підприємстві

Лекция на тему:

Форми оплати праці на підприємстві

         Існують декілька форм оплати праці на підприємстві:

1)      відрядна;

2)      почасова;

3)      комбінована;

4)      комісійна.

Відрядна форма оплати праці - це форма оплати праці, при якій розмір заробітної плати залежить від кількості виробленої продукції. Основою розрахунків є заробітна плата за одиницю продукції (розцінка). Привабливість даної форми оплати праці для менеджера складається в значній зацікавленості виконавця зробити більше продукції, особливо, коли вирішене питання контролю якості.

 Відрядна форма оплати праці має декілька різновидів:

1)       пряма відрядна - при якій заробітна плата визначається як помноження розцінки на кількість виготовлених виробів;

2)       відрядно-преміальна - при якій відрядна заробітна плата збільшується на розмір премії, установленої за досягнення певних показників;

3)       відрядно-прогресивна – при якій наднормативні вироби можуть мати більш високі розцінки;

4)       відрядно-регресивна – при виконанні певного рівня завдання розцінки можуть бути знижені;

5)       усереднено–відрядна - при якій заробіток допоміжних працівників залежить від продуктивності основних, яких вони обслуговують;

6)       акордно-відрядна – при якій створюється фонд оплати праці за конкретний обсяг роботи і встановлюються терміни її виконання, розмір додаткової премії, показники якості та інше;

7)       бригадно-відрядна (колективна) – при якій встановлюється колективний фонд оплати праці, що заробляє вся бригада (колектив). При цьому, як основна, може бути прийнята будь-яка з вищеперерахованих систем оплати праці. Розподіл заробітної плати між членами бригади (колективу) проводять з урахуванням трудової участі кожного. Для цього служать, так звані, коефіцієнти трудової участі.

Почасова форма оплати праці - форма оплати праці, при якій розмір заробітної плати залежить від кількості відпрацьованого часу. Дана форма не зацікавлює працівників до збільшення обсягу виробництва та застосовується, коли важко встановити норму часу або норму вироблення чи відсутня необхідність у збільшенні обсягів виробництва. До системи почасової оплати праці потрібно віднести:

-            пряму почасову, у якій почасовий заробіток повністю залежить від кількості відпрацьованого часу;

-            почасово-преміальну - почасова оплата праці, при якій почасова заробітна плата доповнюється премією за досягнення певних показників;

-            бригадно (колективну)–почасову – сумарный заробіток всіх членів бригади, одержаний на основі прямої почасової або почасово-преміальної системи оплати праці. Розподіл серед учасників проводиться з урахуванням коефіцієнтів трудової участі.

Комбінована форма оплати праці об’єднує переваги відрядної та почасової і складається з трьох частин:

1)       почасової оплати, що включає тарифну оплату, доплату та надбавки;

2)       відрядної оплати, яка утворюється як доплата за виконання нормованих завдань;

3)       преміальної оплати, що складається з премій за досягнення конкретних показників.

Комісійна форма оплати праці - форма оплати праці, при якій розмір заробітної плати залежить від економічного ефекту, що досягається підприємством за допомогою працівника. Заробіток призначається у відсотках від показника, який поліпшив працівник у процесі своєї трудової діяльності. Може складатися з окладу та комісійної винагороди. До комісійних форм оплати праці відносяться:

-           лінійна система, що передбачає постійну нормативну ставку у відсотках від початкового показника.;

-            прогресивна система, що передбачає збільшення нормативної ставки на певних етапах поліпшення початкових показників;

регресивна система, передбачає зниження нормативної ставки на певних етапах погіршення.

На підприємствах використовують  тарифну та безтарифну заробітну плату.