Лекция на тему: Класифікація витрат робочого часу

Лекция на тему:

Класифікація витрат робочого часу.

Час на виробництві є головним показником, що характеризує  ефективність праці виконавця. Якщо на протязі робочої зміни скоротились паузи і збільшився час роботи, то це обов’язково позитивно впливає на прибуток підприємства. Таким чином  робочий час виконавця має дві складові: час роботи і час перерв

Час роботи виконавця, в свою чергу, поділяється на час роботи по виконанню виробничого завдання ( скорочено -ЧВЗ) і час роботи не передбачений виробничим завданням (ЧНЗ). До складу першого включили:

Підготовчо-заключний час (ПЗ) – це час, що використовує робітник на початку зміни для підготовки до початку роботи та наприкінці, для її завершення (одержання завдання у майстра, одержання інструменту, вивчення креслення, вбирання робочого місця наприкінці зміни, здача готової продукції, здача інструменту);

Оперативний час (ОЧ) – це час, що безпосередньо витрачається робітником на виконання роботи;

Час обслуговування робочого місця (ОМ) – витрачається робітником на доглядання і підтримання робочого місця у безпечному та працездатному  стані (зручне розташування вимірювального інструменту, креслення, часткове прибивання  устаткування та підлоги, заточування  металообробного інструменту тощо);

До складу ЧНЗ включили:

Час виконання випадкової роботи  (ЧВР) – це час, витрачений на виконання роботи яка непередбачена виробничим завданням, але є для неї дуже важливою (розчищення великих завалів снігу, що затримують транспортне забезпечення виробництва, термінова допомога у завантаженні або розвантаженні вагонів, боротьба з пожежею тощо);

Час виконання непродуктивної роботи (ЧВН) – витрачається на виконання виробничого завдання, що непередбачено та є слідством низької кваліфікації робітників або недоліків в організації виробництва (ручна праця на виробництві взагалі).

Такий розподіл праці допомагає зробити її з одного боку більш продуктивною, а з другого  здійснювати оплату відповідно трудовому внеску робітника.