ЛЕКЦИЯ НА ТЕМУ: Методи перестрахування

ЛЕКЦИЯ НА ТЕМУ:

 Методи перестрахування

Отже, перестрахування має на меті забезпечити страхування ризиків, що бажають застрахувати страхувальники, але масштаби страхового відшкодування перевищують економічні можливості окремих страховиків і вони вимушені передавати частину ризиків іншим страховикам. Це досить складний механізм керування страховими ризиками, тому перестрахування передбачає передачу ризиків від одного страховика до іншого за допомогою різних методів.

Передавання ризиків у перестрахуванні відбувається постійно або одноразово.

За методами передавання ризиків у перестрахування і за оформленням правових взаємовідносин сторін перестрахувальні операції поділяються на такі види:

1.                       факультативні – цей метод характеризується повною свободою сторін договору перестрахування. Перестрахувальник має право передавати ризики або залишати їх на власній відповідальності, а перестраховик має право прийняти ризики чи відмовитися від них. При факультативному перестрахуванні кожний ризик передається окремо. Договір факультативного перестрахування – це індивідуальна угода, що найчастіше стосується одного ризику. Головна особливість цього методу перестрахування полягає в можливості індивідуальної оцінки ризику та можливості регулювання страховиком розміру власного утримання.

Власне утримання – це економічно обґрунтована частина страхової суми, яку страхова компанія залишає на своїй відповідальності. Цю суму визначають: окремо за страховим полісом, за одним ризиком, за рядом ризиків.

Попередньою умовою для укладення договору в перестрахуванні на факультативній основі є сліп. Сліп – це документ-пропозиція, що пересилається перестраховикам цементом і містить основні характеристики ризику. Сліп включає таку інформацію: найменування та адресу страхувальника, тип договору, об’єкт страхування, страхову суму. Ставку премії, власне утримання.

Перевагами факультативного методу є можливість вибору для компанії-цедента якомога сприятливіших умов перестрахування; використання цементом перестрахування в тих випадках, коли відповідальність за ризиками справді може зашкодити фінансовій стійкості страховика або коли він має розширити свою відповідальність у сфері страхування несприятливих для нього ризиків.

Недоліками цього методу є: без згоди страховика перестрахувальник не може змінити умови страхування; великі витрати з оформлення факультативного перестрахування впливає на можливість укладання договору або навіть відмови від нього; вивчення кожного ризику і часте проведення перестрахувань дає певну інформацію конкурентам про страхову політику компанії-цедента; неможливість автоматичного поновлення факультативного покриття.

2.                       Облігаторне перестрахування передбачає обов’язкове передавання перестрахувальником раніше узгодженої частини ризику за всіма покриттями. Перестраховик також обов’язково має приймати ці частини ризиків згідно з умовами договору.

У договорі цього страхування обов’язково визначаються зміни відповідальності, перестрахувальна комісія, обмеження щодо покриття.

Перестрахування на облігаторній основі має універсальний характер, тобто використовується у всіх видах страхування, діє на всіх страхових ринках світу.

Перевагами даного перестрахування є: дозволяє збільшити обсяги страхових операцій, збирає більшу частину перестрахувальної премії у професіональних пере страховиків світу; забезпечує рівномірний розподіл ризиків; автоматичне приймання ризиків, що потребує значно менших витрат, пов’язаних з обробкою ризиків; дозволяє розвивати довгострокові відносини між сторонами; надає гарантії підтримки з боку перестраховика та надає більше свободи цементу щодо проведення страхових операцій.

В облігаторному перестрахуванні перестрахувальник має систематично висилати перестраховику перелік ризиків, що потрапляють під перестрахування. Такий перелік у перестрахуванні називають бордеро.

Основний недолік даного перестрахування : коли ризик, що підлягає перестрахуванню не підлягає під умови облігаторного договору або страхова сума перевищує ліміт відповідальності за договором, тоді може виникнути потреба в додатковому договорі факультативного перестрахування.

Договір облігаторного перестрахування частіше укладається на невизначений термін з правом взаємного розірвання шляхом повідомлення мсторін щодо прийнятого рішення. Перестраховики багатьох країн надають перевагу облігаторному методу. У вітчизняному перестрахування поширеним є факультативне перестрахування, оскільки облігаторна форма технічно складніша.

3.                       факультативно-облігаторне перестрахування, при якому факультативність передбачається для страховика, а облігаторність – для перестраховка. Перестраховки згідно з таким методом перестрахування зобов’язаний прийняти обумовлені договором ризики.

Факультативно-облігаторне перестрахування використовується в особливо великих, небезпечних ризиках, у разі можливої копуляції збитків, коли вичерпано місткість пропорційних договорів.