ЛЕКЦИЯ НА ТЕМУ: Наслідки глобалізації

ЛЕКЦИЯ НА ТЕМУ:

  Наслідки глобалізації

Наслідки глобалізації економіки пов'язані з формуван­ням загальнопланетарного науково-інформаційного простору, гло­бальних ринків робочої сили, товарів, інформаційних технологій на основі поступового демонтажу торговельних бар'єрів, підписан­ня багатосторонніх торговельних угод тощо. Зростає відкритість і взаємозалежність національних економік, збільшуються обсяги та швидкість фінансових операцій, відбувається становлення єдино­го світового виробництва, збільшується кількість наднаціональних структур регулювання світового господарства, міжурядових і не­урядових міжнародних організацій.

Водночас глобалізація має суперечливий вплив як на окре­мі держави, так і на світову економіку в цілому. З одного боку, вона відкриває не бачені раніше можливості економічного зрос­тання на основі:

- прискорення процесу поширення передових технологій, роз­витку творчості та нововведень;

- удосконалення механізму розподілу ресурсів, підвищення ефективності їх використання на основі розвитку глобальної конкуренції;

-  підвищення якості життя, покращання добробуту родин, роз­ширення можливостей вибору та доступу до новий ідей, знань;

 -  посилення міжнародної координації, зменшення загрози між­народних конфліктів, локальних воєн;

- поширення ідей гуманізму,  демократії,  захисту громадян­ських прав та основних свобод людини.

Із другого боку, глобалізація економіки породжує великі за­грози та ризики в результаті:

- поглиблення нерівності соціально-економічного розвитку кра­їн у глобальних масштабах;

- посилення диспропорцій у світовій економіці, зростання роз­риву між товарними та фінансовими ринками, загрози гло­бальних криз;

- зростання конфліктів різного характеру та масштабу, ство­рення глобальної мережі злочинного бізнесу, міжнародного тероризму;

- утрати національної ідентичності, поширення єдиних стан­дартів на національні культури;

- загострення глобальних проблем.

Глобальні проблеми

Глобальні проблеми — проблеми, пов'язані з природно-антропогенними явищами, що виникли в процесі розвитку сучасної цивілізації та мають загальнопланетарний характер як за своїми масштабами та значенням, так і за способами розв'язання. Сучас­ні вчені виділяють від десяти до сорока проблем, які нині набули глобального характеру.

- Завдання

Назвіть відомі вам глобальні проблеми людства.

До головних глобальних проблем людства відносять:

- економічні: забезпечення людства сировиною, енергією, про­довольством, раціональне використання ресурсів Світового океану, мирне освоєння космічного простору тощо, нерівно­мірний розвиток країн;

- екологічні: проблеми взаємодії природи й суспільства, збере­ження навколишнього природного середовища;

- політичні: відвернення світової термоядерної війни та забез­печення миру, подолання економічної відсталості частини ре­гіонів та країн світу, недопущення регіональних і міжнарод­них конфліктів, роззброєння та конверсія тощо;

- соціально-демографічні: проблеми розвитку людини та забезпе­чення її майбутнього, демографічний вибух у країнах, що роз­виваються, та демографічні кризи в розвинених країнах, по­долання епідемій, тяжких захворювань (СНІДу, наркоманії), боротьба з міжнародною злочинністю, наркобізнесом, терориз­мом, проблеми демократизації та охорони прав людини тощо Передумовою розв'язання глобальних проблем є перегляд і перебу­дова системи міжнародних відносин на засадах загальнолюдських ціннос­тей, об'єднання зусиль та ресурсів людства на основі усвідомлення єднос­ті інтересів та спільної відповідальності перед майбутніми поколіннями. Розгортання процесу глобалізації відбувається супереч­ливо за характером впливу на національні економіки та на весь перебіг сучасного світового господарського розвитку. З одного боку, глобалізація значно розширює можливості окремих країн щодо використання та оптимальної комбінації різноманітних ресурсів, їхньої більш глибокої й усебічної участі в системі міжнародного поділу праці, але, із другого боку, глобальні процеси значно заго­стрюють конкурентну боротьбу, спричиняють маніпулювання вели­чезними фінансовими й інвестиційними ресурсами, що становить реальну загрозу для країн із низькими та середніми доходами.

Глобалізація та її основний прояв — зростання відкритості національної економіки — обумовлюють потенційні вигоди, однак обмежують можливості незалежної макроекономічної політики на національному рівні. Неупереджений аналіз свідчить, що в між­державних відносинах тривають перерозподіл ресурсів на користь країн так званого «золотого мільярду», які розвиваються на основі постіндустріальних принципів, і постійне нагромадження відста­лості на іншому полюсі — країни з традиційною індустріальною технологією та доіндустріальним розвитком.

Розвинені країни отримують найвідчутніші дивіденди від глобалізації. Шляхом торгівлі, інвестицій, доступу до зовнішніх джерел ресурсів глобалізація полегшує заміну малокваліфікованої робочої сили за рахунок тих чи інших країн.

Серед глобальних проблем найчастіше фігурують проблеми миру та роззброєння, екологічна, демографічна, енергетична, сировинна, продовольча, подолання бідності та відсталості. У міру розвитку людської цивілізації можуть виникати і вже виникають нові глобальні проблеми. Так, до групи глобальних

Протидії загрозам глобалізації

Усвідомлення загроз глобалізації, що виникли перед людством у XXI ст., поставило людство перед фактом необхідності їх розв'язання. Загрози глобалізації та способи протидії їм були сформульовані в концепції так званого «сталого розвитку» в допо­віді «Наше спільне майбутнє» Світової Комісії з Навколишнього Середовища та Розвитку (1986 p.).

Сталий розвиток означає такий розвиток, який задовольняє потреби сучасності, не ставлячи під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольняти власні потреби.

Оскільки в центрі соціально-економічного розвитку перебу­ває людина та її потреби, усе більшого значення на сьогоднішній день набуває поняття «сталого людського розвитку».

Людський розвиток — це процес розширення можливостей вибору в різних сферах: від гарантування економічних, соціаль­них та політичних прав і свобод до можливостей творчої самореалізації та вдосконалення. Сталий людський розвиток є тривалим у часі й означає задоволення фізичних, духовних та інших потреб людей на сталій основі, без погіршення можливостей вибору на­ступних поколінь.

Мета сталого людського розвитку — перехід до господарської діяльності, зорієнтованої на досягнення соціальної справедливо­сті та суспільного добробуту в поєднанні з екологічною безпекою людства. Необхідною умовою досягнення сталого розвитку є зміна світової структури виробництва та системи суспільних цінностей, що лежать у її основі, із метою трансформації стихійної ринкової форми господарювання в соціалізовану та екологізовану.