Лекция на тему: Інвентаризація резерву сумнівних боргів

Лекция на тему:

Інвентаризація резерву сумнівних боргів

Згідно з п. 8.5 розд. III Положення № 879 інвентаризація резерву сумнівних боргів (далі – РСБ) полягає в перевірці обґрунтованості визначення суми сумнівної заборгованості на основі аналізу застосування методу розрахунків РСБ, передбаченого обліковою політикою підприємства. Як це зробити на практиці?

РСБ – похідна величина від дебіторської заборгованості. Адже, щоб достовірно відобразити у фінзвітності підприємства величину такого активу, як дебіторська заборгованість, її суму зменшують на суму РСБ, який являє собою суму заборгованості, за якою існує ризик неповернення. Тобто інвентаризацію РСБ потрібно розглядати як елемент інвентаризації дебіторської заборгованості.

Сума РСБ є розрахунковою величиною і обліковується на однойменному рахунку 38. За кредитом даного рахунка відображається створення РСБ, за дебетом – списання сумнівної заборгованості або зменшення суми нарахованого резерву в кореспонденції з рахунком 71 «Інший операційний дохід» (Інструкція № 291).

Для цілей податкового обліку після 1 січня 2015 року операції зі створення, використання та зменшення суми РСБ у платників податку на прибуток, які для визначення об'єкта оподаткування:

·                          не застосовують коригування бухгалтерського фінрезультату на різниці, установлені ПК, обліковуються так само, як у бухобліку;

·                     застосовують коригування на різниці, відображаються з урахуванням пп. 139.2.1, 139.2.2 ПК. Нагадаємо, згідно зі згаданими нормами ПК фінрезультат до оподаткування:

·                     збільшується на суму витрат на формування РСБ, а також суму дебіторської заборгованості, списаної понад суму РСБ, за умови, що така заборгованість не відповідає податковим критеріям безнадійної заборгованості, наведеним у пп. 14.1.11 ПК;

·                       зменшується на суму коригування (зменшення) РСБ, на яку раніше збільшився фінрезультат до оподаткування.

Отже, інвентаризація РСБ полягає в перевірці:

·                     наявності залишків за рахунком 38;

·                     відповідності залишків за рахунком 38 на 31 грудня фактичній сумі дебіторської заборгованості, під яку створювався резерв. Адже згідно з п. 8 П(С)БО 10 залишок РСБ на дату балансу не може перевищувати суму дебіторської заборгованості на ту саму дату;

·                     правомірності створення РСБ під ту або іншу заборгованість. Згідно з п. 7 П(С)БО 10 РСБ створюється тільки під поточну дебіторську заборгованість, яка є фінансовим активом, не була придбана підприємством і

не призначена для продажу;

·                     відповідності методу, вибраного для визначення РСБ, характеру дебіторської заборгованості, під яку він створений, а також того, чи відображає вибраний метод реальний стан і якість дебіторської заборгованості. При виборі методу орієнтуються на норми п. 8 П(С)БО 10;

·                        правильності розрахунків коефіцієнтів сумнівності, класифікації дебіторської заборгованості за групами згідно з п. 9 П(С)БО 10;

·                      правильності списання за рахунок сформованого резерву сум заборгованості в поточному звітному періоді, а також достовірності розрахунків РСБ, створеного в даному періоді;

У разі необхідності суму РСБ в обліку потрібно відкоригувати.

Результати інвентаризації РСБ можна оформити:

·                     або актом довільної форми із зазначенням усіх необхідних для первинного документа реквізитів,

·                     або актом за формою № инв-11 із додаванням додаткових довідок, розрахунків і т. п.

Акт складається в одному примірнику, підписується головою та членами інвентаризаційної комісії і передається в бухгалтерію.

ВИСНОВКИ

Метою інвентаризації забезпечень і резервів є перевірка достовірності залишків їх сум на дату інвентаризації.

Результати інвентаризації оформляються актом за формою № инв-11 або актом довільної форми.

У разі необхідності на підставі результатів інвентаризації в обліку проводяться відповідні коригування