ЛЕКЦИЯ НА ТЕМУ: Основні умови та порядок страхування майна юридичних осіб

ЛЕКЦИЯ НА ТЕМУ:

Основні умови та порядок страхування майна юридичних осіб.

Особливої уваги заслуговує організація страхового захисту майна юридичних осіб – підприємств та організацій.

Юридичні особи можуть страхувати таке майно: державне. Власне, орендне, заставне, лізингове.

Підприємства можуть укладати такі види договорів страхування майна: основні, додаткові, спеціальні.

За основним видом договору можна застрахувати усе майно. Що належить підприємству, будівлі, транспортні засоби, обладнання, готову продукцію, сировину, матеріали та ін.

За додатковим договором можна застрахувати майно одержане підприємством згідно договору найму, прийняте від інших підприємств та населення для ремонту , зберігання, на комісію.

Спеціальний догові може бути укладено на страхування окремого виду майна (вибіркове страхування), майно передане згідно договору найму, майно на час проведення експериментальних та дослідницьких робіт.

Порядок та основні умови страхування майна юридичних осіб зазначаються у Правилах страхування за видами майна чи ризиків які розробляються самостійно окремими страховиками і підлягають реєстрації в Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України при видачі ліцензії на право здійснення певного виду страхування.

Основні умови страхування майна охоплюють такі 3 аспекти:

1.           Страхову відповідальність – це перелік страхових ризиків, у випадку виникнення яких страховик бере на себе зобов’язання відшкодувати збитки. Страхування майна здійснюється на випадок виникнення таких страхових випадків: пожежі, стихійного лиха, аварій.

Із обсягу страхової відповідальності виключаються збитки, завдані майну внаслідок процесів, яких не можна уникнути, викрадення майна, неналежного зберігання, дефектів майна, державного перевороту.

Розміри страхових тарифів встановлюються  окремо за видами ризиків і коригуються залежно від рівня складності ризику.

2.           Страхова сума і страхова оцінка. Страхова сума за кожним застрахованим об’єктом має відповідати його дійсній вартості.. дійсна вартість майна визначається по-різному залежно від виду майна, яке з метою страхової оцінки ділиться на такі групи:

-          Основні фонди;

-          Товарно-матеріальні цінності;

-          Продукція у процесі виробництва;

-          Об’єкти у стадії незавершеного виробництва;

-          Експонати виставок, колекції, авторські роботи та ін.

 Страхова оцінка базується на двох типах покриття:

-          Страхове відшкодування – він означає , що страхове відшкодування  повинно забезпечити страхувальнику компенсацію збитків у розмірі дійсної вартості майна на момент страхового випадку.

-          Страхове відновлення – означає, що при страховому випадку буде покриватися вся вартість відновлення  знищеного чи пошкодженого майна.

Оціночна вартість може бути визначена на основі експертної оцінки, яку здійснюють сюрвеййєри ( в Україні вже створені оціночні бюро).

Майно може бути застраховане як на повну вартість, так і на певну частку.

Обчислення страхових платежів здійснюється виходячи із встановленої страхової суми і страхових тарифів, які встановлені для окремих ризиків і диференційовані  залежно від складності ризику. Так , найбільш високі ставки використовуються при страхуванні обладнання приладів під час проведення дослідницьких та експериментальних робіт, космічної техніки. Майно вважається застрахованим, якщо між страховиком і страхувальником укладено договір страхування. Договори укладаються переважно від 1 до 11 місяців. На 1 рік і більше із щорічним уточненням вартості майна.

Загальні вимоги до змісту договору страхування визначено у Законі України “Про страхування” (розділ1).

Задоволення претензій страхувальника при настанні страхової події відбувається у такій послідовності: складається страховий акт про страховий випадок, визначається розмір збитку та страхового відшкодування, здійснюється страхова виплата.

3.           Принципи відшкодування збитків. Страхове відшкодування базується на системі пропорційної відповідальності, тобто у разі загибелі, знищення або пошкодженні майна страхове відшкодування визначається в такій пропорції, в якій майно було застраховане, але не вище страхової суми. Розрахунок здійснюється таким чином:

Страхове відшкодування =

Загальні умови та порядок виплати страхового відшкодування зазначені у статті 25 Закону України “Про страхування”. Конкретні умови визначені в правилах та договорі про страхування.

Якщо в договорі не передбачено інше, то збитки відшкодовуються таким чином:

-           У разі пошкодження майна страхове відшкодування виплачується у розмірі різниці між заявленою страховою сумою та авртості залишків майна, придатних для подальшого використання;

-           У разі втрати майна страхове відшкодування виплачується у розмірі дійсної вартості з вирахуванням зносу та вартості залишків майна, придатних для подальшого використання.

Розрахунок та виплата страхового відшкодування проводиться на підставі заяви страхувальника і страхового акту чи аварійного сертифікату. Страховий акт складається страховиком або уповноваженою особою (аварійним комісаром) з обов’язковою участю представника страхувальника. Страховик може відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо страхувальник не виконав обов’язків передбачених договором (неправдиві відомості про об’єкт страхування, отримання відшкодування від винної особи, несвоєчасне повідомлення про страховий випадок та ін)

Договір страхування зберігає чинність до повної виплати страхового відшкодування. Виплата страхового відшкодування здійснюється у встановленому договором порядку та у визначений термін. При цьому може утримуватись франшиза або черговий платіж, якщо договір поновлено.