ЛЕКЦИЯ НА ТЕМУ: ПОПИТ І ПРОПОЗИЦІЯ. РІНКОВА РІВНОВАГА. РИНКОВА ЦІНА

ЛЕКЦИЯ НА ТЕМУ:

   ПОПИТ І ПРОПОЗИЦІЯ. РІНКОВА РІВНОВАГА. РИНКОВА ЦІНА

Майже всі головні проблеми в політекономії мають одну і ту ж сутність... як пропозиція та попит взаємно урівноважуються.

Альфред Маршалл

Розуміння механізму самоорганізації, саморозвитку і само­регулювання економічної системи ґрунтується насамперед на розумінні взаємодії попиту й пропозиції. Саме характер цієї взаємодії визначає цілу низку економічних явищ і процесів як на рівні мікроекономіки, так і на макро- та мегарівнях.

Як формуються ціни на товарному та ресурсному ринках? Чому, незважаючи на те, що ціна буханця українського хліба зросла за 90-ті роки у декілька разів, обсяг споживання його в Києві суттєво не змінився? На ці та багато інших запитань ви знайдете відповідь, зрозумівши механізм взаємодії законів по­питу і пропозиції.

 Сутність попиту і фактори, що його визначають

Термін "попит" в економічній науці означає платоспро­можну потребу, тобто потребу, яку суб'єкт здатний оплатити. Із такого визначення випливає, що попит на той чи інший товар (послугу) залежить від ціни. Покажемо цю залежність за допо­могою табл. 5. Як бачимо, зменшення ціни на 1 упаковку йогурту зумов­лює збільшення попиту на нього (за інших умов). Зобразимо цю залежність графічно (рис.5).

Ні дані таблиці, ні крива індивідуального попиту не дають відповіді на запитання, яка ціна у зазначених варіантах є рин­ковою. Вони тільки показують, як змінюватиметься величина попиту, якщо змінюватиметься ціна, а всі інші чинники зали­шатимуться незмінними. І цифрове, й графічне зображення вказують на обернений зв'язок між величиною попиту на товар

Таблиця 1. Попит індивідуального споживача на йогурт (дані довільні)

Рис. 5 - Крива індивідуального попиту на йогурт (за тиждень)

і ціною цього товару. Це означає, що збільшення ціни на будь-який товар зумовить зменшення величини попиту на нього, і, навпаки, зменшення ціни сприятиме підвищенню попиту.

Зв'язок між ціною і величиною попиту є сталим. Причиною зміни попиту є зміна ціни. Цей зворотний причинно-наслідковий зв'язок між ціною товару і величиною попиту є законом попиту.

Закон попиту виявляється через економічну поведінку спо­живача. Чим пояснити те, що споживач готовий купити більше товару за нижчою ціною?

По-перше, дохід споживача завжди обмежений, тому об'єк­тивно за меншу ціну він може купити більше товару.

По-друге, в економіці діє закон спадної граничної корисності, зміст якого полягає в тому, що кожна наступна одиниця товару приносить менше задоволення, ніж попередня, і тому споживач готовий придбати кожну наступну одиницю товару за меншу ціну.

По-третє, така поведінка пояснюється ефектом доходу, зміст якого полягає в тому, що зниження ціни на споживчі то­вари рівнозначне зростанню доходу. Тому за нижчу ціну спожи­вач може придбати більше певного товару, не обмежуючи себе у споживанні інших благ.

І, зрештою, поведінку споживача визначає також ефект за­міщення, адже споживач зацікавлений у тому, щоб замінити споживання дорожчих товарів дешевшими (за інших однакових умов, тобто якщо вони якісні, відповідають стандартам і т. ін.). Наприклад, якщо ціна на кефір знизиться, а на йогурт залиша­тиметься високою, споживач може замінити споживання йо­гуртів кефіром.

Розрізняють індивідуальний і ринковий попит. Індивіду­альний попит — це попит окремого споживача. Ринковий по­пит — це сума індивідуальних попитів, які пред'являються кожним споживачем за різних цін.

Покажемо за допомогою табл. 2 зв'язок між індивідуаль­ним і ринковим попитом.

Для побудови графіка кривої ринкового попиту на основі додавання індивідуальних попитів (рис.6) обмежимося одним значенням ціни (йогурт коштує 2 грн).

Як видно з рис. 6, між ринковим попитом і ціною також існує обернена залежність.

Таблиця 2 - Ринковий попит на йогурт (дані довільні)

Рис. 6 -  Графік кривої ринкового попиту, побудований на ос­нові додавання кривих індивідуального попиту

Функціональна залежність попиту від ціни виражається рівнянням

Q_D = f(P),

де Q — величина попиту на товар; Р — ціна товару.

Ціна — найважливіший чинник, що визначає обсяг попиту. Але існують і інші чинники, що впливають на нього. Що ж відбува­ється з кривою попиту, якщо змінюватимуться нецінові чинники?

Нецінові чинники попиту:

—кількість покупців (збільшення кількості покупців під­вищує ринковий попит і навпаки);

—доходи споживачів (пряма залежність між доходами і попитом);

—очікування споживачів (очікування зростання цін у май­бутньому збільшує поточний попит і навпаки);

—ціни на супутні товари. Якщо зростає ціна на товар-суб-ститут (взаємозамінний товар), то попит на нього знижується, а на його замінник — підвищується. Наприклад, подорожчання олії зумовлює скорочення попиту на неї і зростання попиту на маргарин. Якщо зростає ціна на товар-комплемент (доповнюю­чий), то зменшується попит і на цей товар, і на доповнюючий. Наприклад, зростання ціни на бензин змушує власника автомо­біля менше користуватися ним, а відтак зменшується попит як на бензин, так і на мастила, гальмівну рідину тощо;

—місткість ринку. Чим розвиненіший ринок, тим більше він спонукає економічних суб'єктів до пошуку нових джерел доходу задля збільшення свого платоспроможного попиту;

—кліматичні умови (у курортній зоні пізньої весни, влітку та ранньої осені зростає попит на купальні костюми, екскурсійні послуги тощо).

Слід розрізняти поняття "зміна обсягу (величини) попиту" і "зміни у попиті". Зміни обсягу попиту відбуваються через зміну ціни і графічно характеризуються рухом точки по кривій попиту.

Зміни в попиті, зумовлені неціновими чинниками, зміню­ють положення кривої попиту, зсуваючи її праворуч або ліворуч.

Зобразимо вплив нецінових факторів на зміну положення кривої попиту (рис. 8.3).

Зрушення кривої DD до D₁D₁ означає, що нецінові чинники викликають зростання величини попиту, а зсув DD до D₂D₂ — зменшення попиту.

Рух по кривій DD від точки А до точки В, по кривій D₁D₁ від А₁ до B₁, по кривій D₂D₂ від А₂ до В₂ відображає зміну обсягу попиту під впливом ціни. Рух від точки А до точки А₁, від А до А₂, від А до B₁ і т. д. означає, що на попит впливають нецінові фактори.

Рис. 7 -  Зміщення кривої попиту внаслідок впливу на попит нецінових факторів

§ 2. Пропозиція: зміст і фактори, що на неї впливають

Пропозиція — це обсяг товарів та послуг, який виробники хочуть і можуть поставити на ринок за різною ціною за певний проміжок часу.

Сталий причинно-наслідковий зв'язок між ціною та обсягом товарів (послуг), який товаровиробник здатний поставити на ринок, виражається законом пропозиції.

Зміст закону пропозиції полягає в тому, що чим вища ціна (за інших однакових умов), тим більше товару за такою ціною товаровиробники готові запропонувати на ринок упродовж певного проміжку часу, і навпаки, чим нижча ціна, тим менше товарів виробник бажатиме і зможе поставити на ринок.

Із визначення випливає прямий зв'язок між ціною і пропо­зицією товару. Зобразимо його кривою пропозиції (Supply), яка позначається англійською літерою S. Для цього на осі абсцис відкладемо обсяг пропозиції (Q_s), а на осі ординат — ціну (Р). У таблиці ця залежність матиме такий вигляд (табл. 4).

Інформація, подана в таблиці, у графічному зображенні на­буває вигляду кривої пропозиції (рис.4).

Пропозиція, як і попит, набуває форми не тільки індивіду­альної, а й ринкової пропозиції. Ринкова пропозиція визна­чається як загальна сума індивідуальних пропозицій, а крива ринкової пропозиції складається із сукупності індивідуальних обсягів товарів, запропонованих усіма виробниками цього това­ру за певною ціною.

 Крива ринкової пропозиції будується аналогічно ринковій кривій попиту (рис.4).

Як бачимо, крива ринкової пропозиції SS дорівнює сумі кри­вих індивідуальних пропозицій S₁S₁ + S₂S₂ + S₃S₃.

Таблиця 4 - Пропозиція йогурту індивідуальним виробником

(дані довільні)

Рух будь-якої точки по кривій пропозиції S (рис. 8.4) відоб­ражає зміну обсягу пропозиції залежно від ціни. Так, рух по кривій від точки А до точки В показує зменшення обсягу пропо­зиції йогурту з 1100 до 700 од., зумовлене зниженням ціни за 1 шт. з 5 до 4 грн.

Зміни у самій пропозиції зміщують криву S праворуч або ліворуч. Це зумовлюється не зміною ціни, а неціновими чинни­ками (криві S₁S₁ та S₂S₂ на рис. 8.4). Зміщення кривої SS до S₁S₁ означає збільшення пропозиції йогурту, а зміщення кривої SS до S₂S₂ — скорочення його пропозиції.

Розглянемо фактори, що зумовлюють зсув кривої SS.

Гр. З        °                  Гр. 4

Рис. 8 -  Графік кривої ринкової пропозиції