ЛЕКЦИЯ НА ТЕМУ: Припинення підприємницької діяльності

ЛЕКЦИЯ НА ТЕМУ:

Припинення підприємницької діяльності

Підприємства можуть припинити свою діяльність не тільки з причини нерентабельності, а й тому, що змінюють форму функціонування, об'єднуються з іншим підприємством, відокремлюються з розподілом майна і т. ін. Проте в усіх цих випадках порушуються інтереси як власників, так і найманих працівників, які потребують допомоги, захисту і можуть розраховувати у цих випадках на державу.

Для припинення діяльності суб'єкта підприємництва існують два шляхи — реорганізація та ліквідація.

Підприємство реорганізується у таких випадках: - злиття з іншим підприємством та утворення в результаті

нового підприємства, до якого переходять усі майнові

права та обов'язки обох підприємств; - приєднання одного підприємства до іншого. В результаті

до останнього переходять усі майнові права та обов'язки

підприємства, що приєднується; - поділу підприємства. Новим підприємствам, що виникли,

переходять за домовленістю сторін у відповідних частинах

(частках) майнові права і обов'язки розділеного під­приємства; - виділення з підприємства одного або кількох нових, яким

переходять за актом (балансом) у відповідних частинах (частках) майнові права і обов'язки реорганізованого під­приємства;

    перетворення одного підприємства в інше. До нового під­приємства переходять усі майнові права і обов'язки реорга­нізованого.

Ліквідація підприємства (фірми) здійснюється: - з власної ініціативи підприємця; - у разі закінчення строку дії ліцензії або її анулювання; - за рішенням вищого органу підприємства (фірми); -на підставі рішення суду або арбітражного суду: за клопо­танням банківських органів у разі неплатоспроможності та визнання його банкрутом; контролюючих органів за систе­матичне або грубе порушення чинного законодавства; - за іншими підставами, передбаченими засновницькими документами та законодавчими актами України. Ліквідація підприємства (фірми) здійснюється ліквідацій­ною комісією, яка створюється власником або уповноваженим ним органом, а у випадку банкрутства — судом або арбітражним судом. За рішенням судових органів ліквідація може прова­дитися і органом управління підприємством (фірмою).

Ліквідаційна комісія або орган, який провадить ліквідацію, публікує в офіційній пресі інформацію про ліквідацію під­приємства (фірми); повідомляє порядок і строк прийняття претензій; оцінює наявне майно підприємства; виявляє дебі­торів і кредиторів (розраховується з ними); здійснює заходи щодо сплати боргів третім особам; складає ліквідаційний ба­ланс і подає його власнику або органу, який призначив лікві­даційну комісію.

Майно підприємства (фірми) та його кошти після розра­хунків з бюджетом, кредиторами, оплатою праці працівників розподіляються між засновниками (учасниками) пропорційно до частки 'їх у майні підприємства в порядку та за умов, перед­бачених засновницькими документами і законодавчими ак­тами України. Претензії, не задоволені у зв'язку із відсутністю майна, а також не визначені ліквідаційною комісією, вва­жають погашеними. Спори, що виникають у процесі ліквідації між фізичними та юридичними особами, розглядають у судо­вому порядку.