ЛЕКЦИЯ НА ТЕМУ: Страхування відповідальності за нанесення екологічних збитків. Та інші види страхування відповідальності

ЛЕКЦИЯ НА ТЕМУ:

 Страхування відповідальності за нанесення екологічних збитків. Та інші види страхування відповідальності.

Страхування відповідальності охоплює екологічне страхування, основною метою якого є компенсація збитків за позовами, висунутими третіми особами за шкоду, заподіяну їх здоров’ю та майну внаслідок забруднення довкілля з вини страхувальника.

Однією з екологічних функцій нашої держави є реалізація права громадян для безпечне для їх життя та здоров’я довкілля і відшкодування шкоди заподіяної порушенням цього права, що передбачено  ст. 50 Конституції України та ст. 9 ЗУ Про охорону навколишнього середовища”. Екологічне страхування є одним із основних способів реалізації зазначеного права та одним із джерел фінансування заходів, спрямованих на охорону довкілля. Дане страхування виконує природоохоронну, превентивну та інвестиційну функції.

Є такі види екологічного страхування: страхування відповідальності на випадок аварійного забруднення навколишнього середовища; майнове страхування фінансових збитків, обумовлене аварійним забрудненням; особисте страхування здоров’я на випадок настання аварійного забруднення навколишнього середовища, страхування відповідальності підприємств за забруднення ґрунтових вод, повітря, за шкоду заподіяну третім особам в процесі використання ядерної енергії, за шкоду від гірночовидобувної діяльності та ін.

Згідно з вітчизняним законодавством забруднювач несе відповідальність за забруднення навколишнього середовища, за зниження якості природних ресурсів, а також порушення законодавства про охорону навколишнього середовища. Підприємства, які є джерелами підвищеної небезпеки, звільняються від відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому середовищу, тільки коли доведуть, що шкода виникла внаслідок стихійних природних явищ чи навмисних дій потерпілих.

Об’єктом страхування є будь-який екологічний ризик забруднення довкілля та потенційного економічного збитку, спричиненого забрудненням виробничими, побутовими та іншими відходами, транспортними засобами, а також  забрудненням при використанні мінеральних добрив, викидах радіоактивних речовин, проведенні наукових розробок, впровадження обладнання з підвищеною екологічною небезпекою та ін.

Залежно від страхування тих чи інших ризиків встановлюються і розміри страхового тарифу. Страхові тарифи диференціюються залежно від ступеня екологічного ризику, особливостей господарської діяльності конкретного страхувальника, технічного стану виробничих фондів, захисних та очисних споруд підприємства, мінімального та максимального розміру відшкодування.

Договір страхування укладається на рік з подальшим продовженням його в того самого страховика.

Страхове покриття надається для відшкодування збитку третім особам, тому страховик не відшкодовує витрати страхувальникові на превентивні заходи або на очищення його власного майна.

Досить складним в страхування є страхування відповідальності товаровиробників за якість продукції, який почав розвиватись з прийняттям ЗУ “Про захист прав споживачів”. Дане страхування проводиться в добровільній формі і захищає інтереси страхувальників-товаровиробників у разі претензій, що їх висувають споживачі за шкоду завдану їх життю, здоров’ю, майну внаслідок використання продукції з дефектами.

Страхування відповідальності роботодавців за збиток спричинений здоров’ю їх працівників, гарантує страхувальнику відшкодування витрат, яких він може зазнати у випадку тілесного ушкодження або тривалого захворювання осіб, з якими він уклав договір найму, при виконанні ним службових обов’язків.

Поширення набувають такі види страхування відповідальності як страхування від наклепу та дискредитації. Різновидом страхування відповідальності службових осіб є страхування кредиту довіри.