Лекция по теме: ТЕХНОЛОГІЯ СТВОРЕННЯ ВЛАСНОЇ СПРАВИ Засновницькі документи та їх підготовка

Лекция по теме:

ТЕХНОЛОГІЯ СТВОРЕННЯ ВЛАСНОЇ СПРАВИ

Засновницькі документи та їх підготовка

Відправною точкою, з якої починається власна справа, є ідея, закладена в її основу. Заздалегідь слід знати, хто може здійснювати підприємницьку діяльність, а кому забороняється. Крім того, необхідно також бути обізнаним з існуючими обме­женнями у здійсненні підприємницької діяльності. Всі ці під­готовчі (попередні) вимоги щодо створення власної справи ми розглянули в попередніх темах. Тепер, вибравши вид діяль­ності, визначивши найбільш ефективну форму організації, ще раз добре поміркувавши, усе зваживши і прийнявши остаточне рішення, можна переходити до наступного етапу — підготовки засновницьких документів для державної реєстрації фірми.

До засновницьких документів, що підтверджують статус юридичних осіб і без яких неможливо заснувати фірму, відносять статут та установчий договір. Створення малих підприємств, товариств, асоціацій, об'єднань підприємств та інших під­приємницьких структур без цих основних документів немож­ливе. Для тих, хто створює приватні фірми на правах малих підприємств з індивідуальною формою організації бізнесу, необ­хідним документом є статут підприємства, а для підприємств із колективною формою організації бізнесу (товариства, об'єднан­ня підприємств тощо) — необхідні статут та установчий договір.

Що ж таке статут підприємства?

Статут підприємства — це офіційно зареєстрований документ, який визначає форму власності підприємства, сферу його діяльності, спосіб управління та контролю, порядок утворення майна підприємства й розподілу прибутку, порядок реорганізації підприємства та інші положення, які регламентують діяльність юридичної особи.

Статут підприємства — це його мала конституція, його основний закон.

Завдання статуту — дати найбільш повне уявлення про пра­вовий статус підприємства (фірми) як самостійного суб'єкта підприємницької діяльності, що має всі права юридичної особи, про його внутрішній механізм управління і самоуправління, режим формування та розпорядження його коштами і при­бутком. Таке призначення статуту виявляється і в його струк­турі, яка, як правило, складається з таких розділів (статей), як:

·                         найменування та місцезнаходження фірми;

·                         загальні положення;

·                         предмет, цілі та напрямки діяльності фірми;

·                         юридичний статус фірми;

·                         зовнішньоекономічна діяльність;

·                         майно фірми;

·                         фонди фірми;

·                         виробничо-господарська діяльність;

·                         прибуток фірми та його розподіл;

·                         відшкодування збитків;

·                        органи управління та контролю фірми;

·                        організація й оплата праці;

·                        компетенція і повноваження органів трудового колективу;

·                        облік та звітність;

·                        припинення діяльності фірми (реорганізація та ліквідація).

 Усі ці розділи повинні міститися в статутах усіх видів під­приємств, незалежно від їх організаційних форм власності. Водночас вони можуть об'єднуватися, а «наповнення» цих роз­ділів конкретними положеннями залежить від виду підприєм­ства, вимог та бажань власників-засновників.

Організація підприємства, якщо кількість осіб, які бажають його заснувати, двоє або більше, починається з розробки та прийняття установчого договору.

Установчий договір — це угода (договір), яка укла­дається між двома або декількома засновниками щодо створення підприємства (фірми) певним шляхом. Суть установчого договору полягає в тому, що він є одним із різновидів згоди про спільну господарську діяльність з утворенням самостійної юридичної особи.

В установчому договорі визначаються предмет угоди, назва та юридична

адреса підприємства (фірми), статутний фонд, відповідальність засновників та інші умови функціо­нування підприємства (фірми). Зміст установчого договору — об'єднання майна (капіталів) і підприємницьких зусиль з ме­тою отримання прибутку. Тому головним для установчого договору є окреслення всіх параметрів взаємовідносин між учасниками фірми, передусім майнового та організаційного характеру. Все це визначає відповідну структуру установчого договору, яка має такі розділи:

·            преамбулу;

·            предмет договору;

·            назву та місцезнаходження фірми;

·            загальні положення договору;

·            юридичний статус фірми;

·            статутний фонд і вклади учасників (засновників);

·            права та обов'язки учасників (засновників);

·            майно фірми. Розподіл прибутку;

·            порядок виходу зі складу учасників;

·            форс-мажор;

·            розв'язання суперечок;

·            умови припинення (розірвання) договору;

·            умови та строки набуття договором чинності;

·            інші умови.

Установчий договір набирає чинності з моменту його підписання всіма засновниками (учасниками) фірми.

Засновницькі документи — важливий атрибут підприєм­ницького бізнесу. Вони підтверджують юридичний статус під­приємства і через те потребують професійного підходу до укладання. Тому таку роботу, як правило, доручають фахівцям (юристам, економістам). Користуючись кваліфікованими до­відковими матеріалами, а також ознайомившись з основними положеннями законодавчих актів щодо підприємницьких структур, можна провести цю роботу самостійно.

Процес укладання засновницьких документів передбачає:

·                        підготовчу роботу, в ході якої визначають цілі, завдання,

·                        методи організації підприємства;

·                        попередні переговори з потенційними засновниками (учасниками) для підприємств з колективною формою власності;

·збирання й узагальнення необхідних матеріалів;

·                        створення робочої групи для розробки статуту та установ­чого договору;

·юридичні та економічні консультації щодо змісту заснов­ницьких документів;

·                        підготовку і проведення установчих зборів.

На установчих зборах розглядають:

1.             питання створення (заснування) підприємства (фірми),

2.                     форми власності та функціонування;

3.                                          проекти найменування фірми та її юридичну адресу;

4.             склад засновників;

5.                     строки розробки засновницьких документів;

6.             питання щодо вибору керівних органів фірми та інші орга­нізаційні питання.

Рішення зборів оформлюють протоколом, який підписують усі засновники. У разі позитивного рішення фірму вважають заснованою. На чергових зборах розглядають та затверджують підготовлені засновницькі документи. Цей факт підтверд­жується протоколом. Статут та установчий договір підписують усі засновники (учасники), тиражують необхідною кількістю примірників, засвідчують державним нотаріусом і подають на реєстрацію. Тільки після реєстрації підприємство (фірма) дістає право на функціонування.