Лекція. Аудит операцій з власним капіталом

Лекція.

Аудит операцій з власним капіталом.

План лекції

1. Аудит власних та прирівняних до них коштів.

2. Аудит розрахунків з засновниками.

3. Аудит засновницької та реєстраційної документації підприємства.

1. Аудит власних та прирівняних до них коштів.

Власний капітал — це загальна вартість засобів підприємства, які належать йо­му на правах власності й використовуються ним для формування його активів. Такі активи формуються за рахунок інвестованого в них власного капіталу і являють чи­сті активи підприємства.

До власного капіталу належать: статутний капітал, пайовий капітал, додатко­вий вкладений капітал, інший додатковий капітал, резервний капітал, нерозподі­лений прибуток (непокритий збиток), неоплачений капітал, вилучений капітал. Основний зміст поелементної розшифровки власного капіталу наведено в табл. 1.

Таблиця 1. Зміст складових власного капіталу

Аудит власного капіталу проводиться з метою підтвердження аудиторським вис­новком інформації про власний капітал, його структуру та зміни у власному капіта­лі, що сталися протягом звітного періоду.

Джерелами формування майна підприємства є власні кошти (власний капітал) і позикові кошти (позиковий капітал). Власний капітал, у свою чергу, складається з: статутного, зменшеного на величину вилученого та неоплаченого капіталу, пайоз:-го капіталу, додаткового капіталу, резервного капіталу та нерозподіленого прибутку (непокритого збитку). За "Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіта­лу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій", затвердже­ним наказом Мінфіну України від ЗО. 11.99 р. № 291 (далі — План рахунків), окремі складові власного капіталу підлягають обліку на балансових рахунках 40 "Статут­ний капітал", 41 "Пайовий капітал", 42 "Додатковий капітал", 43 "Резервний капі­тал", 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)", 45 "Вилучений капітал", 46 "Неоплачений капітал".

Статутний капітал являє собою зафіксовану в установчих документах загальну вар­тість активів, що є внеском власників (учасників) до власного капіталу підприємства.

Для оцінки фінансового стану підприємства статутний капітал визначальної ро­лі не відіграє. Тут має значення розмір усього власного капіталу і його співвідно­шення з іншими розділами активу і пасиву балансу. Важливість статутного капіталу випливає з інших функцій, які він виконує, а саме:

1.               Статутний капітал, що є сумою внесків, надає необхідну інформацію про частку у ньому кожного з власників. Розмір частки, у свою чергу, визначає ступінь участі кожного з власників в управлінні підприємством, суму кош­тів у загальній вартості власного капіталу підприємства, яку він повинен отримати при ліквідації підприємства, а також, у деяких випадках, при його виході із числа засновників.

2.              Розмір статутного капіталу надає інформацію користувачам фінансової звіт­ності підприємства про мінімальний розмір його власного капіталу. Якщо, наприклад, у господарському товаристві інші складові власного капіталу мо­жуть зменшуватися власниками за їх самостійним рішенням, то для змен­шення статутного капіталу необхідне проведення передбачених законодав­ством процедур і відсутність заперечень кредиторів.

Головною новацією у бухгалтерському обліку статутного капіталу з 1 січня 2000 року є те, що всі підприємства, незалежно від організаційно-правових форм і форм власності, на балансовому рахунку 40 "Статутний капітал" повинні відображати тільки зафіксований в установчих документах розмір внесків власників у майно під­приємства. Раніше в законодавстві така пряма норма існувала тільки для господар­ських товариств і спільних підприємств.

Основні відмінності формування статутного фонду підприємств

різних форм власності І.   Підприємства державної форми власності та орендні підприємства на базі

державного майна:

♦        статутний капітал служить для відображення розміру статутного фонду. //. Приватні підприємства:

♦        сума статутного капіталу не визначається установчими документами (статутом);

♦        внески до статутного фонду робляться на добровільних засадах;

♦     розмір статутного капіталу є джерелом для відповідальності засновника за
боргами підприємства.

III. Товариства з обмеженою (або додатковою) відповідальністю:

♦     статутний фонд створюється у розмірі не меншому від суми, еквівалентної
100 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення товариства;

♦       до моменту реєстрації кожен з учасників зобов'язаний внести не менше як 30% вказаного в установчих документах внеску, що підтверджується банків­ськими документами;

♦       формування статутного фонду здійснюється за рахунок внесків учасників. Учасник повинен зробити внесок протягом року з моменту реєстрації, при невиконанні цього зобов'язання нараховуються та підлягають сплаті 70% річних із недовнесеної суми;

♦       розмір часток кожного з учасників, склад і порядок сплати внесків до ста­тутного фонду регламентуються статутом товариства та установчим дого­вором;

♦       збільшення або зменшення статутного фонду допускається лише при вкла­денні повністю всіма учасниками своїх внесків та при обов'язковому внесен­ні цих змін до державного реєстру;

♦       допускається внесок від учасників до статутного фонду у вигляді майна, оці­неного в гривнях, якщо це передбачено установчими документами.

IV. Акціонерні товариства:

4- статутний фонд створюється в розмірі, не меншому від суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заро­бітної плати, що діє на момент створення товариства;

♦       статутний фонд поділений на визначену кількість акцій рівної мінімальної вартості;

♦       формування статутного фонду ведеться протягом одного року з моменту ре­єстрації установчих документів;

♦       сума статутного фонду в обліку повинна відповідати сумі, зазначеній в уста­новчих документах;

♦       зміни розміру статутного фонду відбуваються за рішенням зборів акціонерів із внесенням змін до реєстраційної картки;

♦       збільшення статутного фонду проводиться шляхом збільшення номінальної вартості акцій;

♦       зменшення статутного фонду відбувається внаслідок зменшення номіналь­ної вартості акцій, втрати пакета акцій.

На збільшення розміру статутного капіталу за рішенням зборів акціонерів мо­жуть направлятися суми нерозподіленого прибутку, додаткового капіталу. При збільшенні розміру статутного капіталу за рахунок інших елементів власного капі­талу збільшується частка кожного акціонера (власника) пропорційно його участі в статному фонді.

Резервний капітал

У товаристві створюється резервний капітал у розмірі, встановленому установ­чими документами, але не менш як 25% статутного капіталу. Розмір щорічних відра­хувань до резервного капіталу визначається установчими документами, але не може бути меншим від 5% суми чистого прибутку.

При перевірці правильності відображення інформації про стан та рух коштів різ­новидів власного капіталу в бухгалтерському обліку необхідно керуватися Інструк­цією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зо­бов'язань і господарських операцій підприємств і організацій.

Зміст і форма фінансової звітності про власний капітал визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 5 "Звіт про власний капітал".

Проводячи аудит власного капіталу на відповідність чинному законодавству, ау­дитор перевіряє законність відображеної в установчих документах та фінансовій звітності інформації про стан і рух коштів власного капіталу в розрізі його елемен­тів: статутного, пайового, додаткового, резервного, вилученого, неоплаченого капі­талу, нерозподілених прибутків (непокритих збитків).

Національні нормативи аудиту визначають усі організаційні питання проведе­ння аудиту, етичні й методологічні принципи, яких повинні дотримуватись аудито­ри при проведенні аудиту.

Дотримання вимог національних нормативів дасть змогу аудитору провести якісно аудит і довести, в разі необхідності, що ним не було допущено недбальства у роботі.

Інформація про власний капітал знаходить відображення в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності. В Плані рахунків для узагальнення інформації про стан та рух коштів різновидів власного капіталу передбачені рахунки класу 4 "Влас­ний капітал та забезпечення зобов'язань".

Рахунок 40 "Статутний капітал"

Рахунок 40 "Статутний капітал" призначений для обліку та узагальнення інфор­мації про стан і рух статутного капіталу підприємства.

За кредитом рахунка 40 "Статутний капітал" відображається збільшення статут­ного капіталу, за дебетом — його зменшення (вилучення). Сальдо на цьому рахунку повинно відповідати розміру статутного капіталу, який зафіксовано в установчих документах підприємства.

Аналітичний облік статутного капіталу ведеться за кожним засновником, учас­ником, акціонером тощо.

Рахунок 41 "Пайовий капітал"

Рахунок 41 "Пайовий капітал" призначений для обліку й узагальнення інформа­ції про суми пайових внесків членів споживчого товариства, колективного сільсько­господарського підприємства, житлово-будівельного кооперативу, кредитної спілки та інших підприємств, передбачених установчими документами.

Пайовий капітал — це сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровіль­но розміщених у товаристві для здійснення його господарсько-фінансової діяльності.

Колективні сільськогосподарські підприємства (КСП) на рахунку 41 "Пайовий ка­пітал" обліковують частину вартості майна, яка не була розпайована між його члена­ми, а також зростання (зменшення) вартості майна протягом діяльності підприємства.

Аналітичний облік за рахунком 41 "Пайовий капітал" ведеться за видами капіта­лу та за пайщиками.

Рахунок 42 "Додатковий капітал"

Рахунок 42 "Додатковий капітал" призначений для узагальнення інформації про суми, на які вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість, а також про суми дооцінки активів та вартість необоротних активів, без­коштовно отриманих підприємством від інших осіб, інші види додаткового капіта­лу, за дебетом — його зменшення.

Рахунок 43 "Резервний капітал"

Рахунок 43 "Резервний капітал" призначено для узагальнення інформації про стан та рух резервного капіталу підприємства, створеного відповідно до чинного за­конодавства та установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку.

За кредитом рахунка 43 "Резервний капітал" відображається створення резервів, за дебетом — їх використання. Сальдо цього рахунка відображає залишок резервно­го капіталу на кінець звітного періоду.

Аналітичний облік резервного капіталу ведеться за його видами та напрямками використання.

Рахунок 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки) "

На рахунку 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" ведеться облік не­розподілених прибутків чи непокритих збитків поточного та минулих років, а також використаного в поточному році прибутку.

Рахунок 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" має такі субрахунки:

441         "Прибуток нерозподілений";

442    "Непокриті збитки";

443         "Прибуток, використаний у звітному періоді".

На субрахунку 441 "Прибуток нерозподілений" відображаються наявність та рух нерозподіленого прибутку.

На субрахунку 442 "Непокриті збитки" відображаються непокриті збитки. їх списання здійснюють за рахунок нерозподіленого прибутку, резервного, пайового чи додаткового капіталу тощо.

На субрахунку 443 "Прибуток, використаний у звітному періоді" відображаються розподіл прибутку між власниками (нарахування дивідендів), виплати за облігаціями, відрахування в резервний капітал та інше використання прибутку в поточному періоді.

Виправлення помилок за минулий рік, виявлених у поточному році, відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 6 "Виправлення помилок і зміни у фінан­сових звітах" відображається кореспонденцією рахунка 44 "Нерозподілені прибутки (не­покриті збитки)" з рахунками бухгалтерського обліку відповідних об'єктів класів 1-6.

Рахунок 45 "Вилучений капітал"

На рахунку 45 "Вилучений капітал" ведеться облік вилученого капіталу у разі викупу власних акцій (часток) у акціонерів із метою їх перепродажу, анулювання (зменшення статутного капіталу).

За дебетом рахунка 45 "Вилучений капітал" відображається фактична собівар­тість акцій власної емісії або часток, викуплених господарським товариством у йо­го учасників, за кредитом — вартість анульованих або перепроданих акцій (часток).

Рахунок 45 "Вилучений капітал" має такі субрахунки:

451        "Вилучені акції"";

452    "Вилучені вклади і паї";

453        "Інший вилучений капітал".

Перевірці піддають інформацію про власний капітал, яка відображена в фінан­совій звітності, Головній книзі, регістрах синтетичного і аналітичного обліку, в пер­винних документах та інших джерелах інформації.

2. Аудит розрахунків з засновниками.

Таблиця. 2 Види робіт і процедури аудиту власного капіталу

3. Аудит засновницької та реєстраційної документації підприємства.

Аудит установчих документів передбачає ретельну перевірку юридичних під­став на право функціонування економічного суб'єкта у відповідності з чинним зако­нодавством та підтвердження права власності юридичних і фізичних осіб.

При проведенні аудиту установчих документів і власного капіталу аудитор пови­нен виконати такі завдання:

1.            Визначити основні відомості про суб'єкт господарювання:

—     повна назва;

—     код за єдиним реєстром підприємницької діяльності;

—     місцезнаходження;

—     дата реєстрації;

—     дати внесення змін до установчих документів;

—     основні види діяльності;

—     кількість засновників, їх частки в статутному капіталі.

2.              Визначити структуру управління економічним суб'єктом і повноваження ке­рівників усіх рівнів при прийнятті відповідних управлінських рішень.

3.              Підтвердити своєчасність та повноту внесення часток до статутного капіталу.

4.              Підтвердити адекватність методів оцінки часток, що вносяться засновника­ми до статутного капіталу в натуральній і нематеріальній формах. При пере­вірці керуватися П(с)БО 12, де зазначено, що майно має бути оцінено за справедливою вартістю.

5.              В акціонерних товариствах підтвердити інформацію про:

—     акції, на які здійснена передоплата;

—     загальну суму коштів, одержаних у ході передоплати на акції;

—     акції у складі статутного капіталу за окремими типами і категоріями:

а) кількість випущених акцій із зазначенням неоплаченої частини ста­тутного капіталу;

б) номінальну вартість акцій, зміни протягом звітного періоду у кілько­сті акцій, що перебувають в обігу;

в) права, привілеї та обмеження, пов'язані з акціями, в тому числі обмеження щодо розподілу дивідендів та повернення капіталу;

г) акції, що належать самому товариству, його дочірнім і асоційованим підприємствам;

ґ) перелік засновників і кількість акцій, якими вони володіють;

д) кількість акцій, які перебувають у власності членів виконавчого орга­ну, та перелік осіб, частини яких у статутному фонді перевищують 5%;

є) акції, зарезервовані для випуску згідно з опціонами та іншими кон­трактами, із зазначенням їх термінів і сум;

—      накопичену суму дивідендів, не сплачених за привілейованими акціями;

—      суму, включену (або не включену) до складу зобов'язань, коли дивіденди були передбачені, але формально не затверджені.

6.            В інших підприємствах підтвердити інформацію про:

—      розподіл часток статутного капіталу між власниками;

—      права, привілеї або обмеження щодо цих часток;

—      зміни у складі часток власників у статутному капіталі.

7.              Встановити структуру власного капіталу, проаналізувати зміни, які відбули­ся в структурі за декілька звітних періодів.

8.               Підтвердити інформацію про залишки і зміни у власному капіталі, що відбу­лися протягом звітного періоду.

9.              Дати оцінку системі внутрішнього контролю і бухгалтерського обліку уста­новчих документів і власного капіталу.

10.         Підтвердити повноту, достовірність, об'єктивність і законність господарсь­ких операцій по власному капіталу, відображеному в бухгалтерському облі­ку і фінансовій звітності.

11.          Перевірити порядок розподілу прибутку, який залишається в розпорядженні економічного суб'єкта за результатами року після сплати обов'язкових пла­тежів.

12.         Перевірити правильність обчислення доходів засновників та акціонерів і утримання податку з доходів.

Із метою якісного проведення аудиту установчих документів і власного капіталу в обов'язковому порядку досліджуються такі документи:

♦        Статут суб'єкта господарювання;

♦        установчий договір;

♦        патент для суб'єктів малого підприємництва;

♦        протоколи зборів засновників;

♦        свідоцтво про державну реєстрацію;

♦        свідоцтво про реєстрацію в Міністерстві економіки для економічних суб'єк­тів за участю іноземного капіталу;

♦        документи, пов'язані з приватизацією та акціонуванням підприємств;

♦        документи, що підтверджують права власності засновників на майно, яке вноситься в оплату придбаних ними акцій при державній реєстрації товари­ства за участю державних чи муніципальних підприємств;свідоцтва про реєстрацію в органах статистики, Державної податкової адмі­ністрації, Пенсійному фонді, у Фонді зайнятості, Фонді соціального стра­хування, Фонді обов'язкового медичного страхування, в екологічних фондах;

♦        договори на банківське обслуговування;

♦        зареєстровані зміни до установчих документів;

♦        проспект емісії;

♦        реєстр акціонерів для акціонерних товариств;

♦        протоколи річних зборів засновників, акціонерів;

♦        рішення Ради директорів або правління;

♦        накази і розпорядження виконавчої дирекції;

♦        ліцензії і дозволи на певні види діяльності;

♦        листування із засновниками та акціонерами;

♦        журнали реєстрації видачі довіреностей і повноважень при реєстрації, пере­реєстрації, ліквідації, реорганізації дій іншим особам (окрім керівника) суб'єкта господарювання;

♦        внутрішні положення;

♦        документи, які підтверджують внесення часток засновників до статутного капіталу в грошовій, натуральній, нематеріальній формах чи у вигляді цін­них паперів (виписки банку, прибуткові касові ордери, акти оприбуткування майна, переданого в натуральній формі, як внесок до статутного капіталу);

♦        методики оцінки часток, що вносяться до статутного капіталу в натуральній і нематеріальній формах;

♦        звітність за початковий період діяльності суб'єкта господарювання після державної реєстрації;

♦        річна звітність;

♦             звітність на дату ліквідації чи реорганізації економічного суб'єкта.
Питання для самопідготовки

1.              Яка мета аудиту установчих документів і власного капіталу?

2.             Які завдання аудиту власного капіталу?

3.              Дайте визначення власного капіталу.

4.             Які складові власного капіталу?

5.             Перелічіть нормативні документи, що регламентують порядок створення в Україні підприємства, його реєстрації, ліквідації, реорганізації, провадже­ння підприємницької діяльності.

6.               Охарактеризуйте нормативні документи, що регламентують порядок ве­дення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності з питань власного капіталу.

7.  Які основні відмінності формування статутного фонду підприємств різних форм власності?

8.              Охарактеризуйте предметну галузь дослідження установчих документів і власного капіталу.

9.               Які ви знаєте види робіт і процедури аудиту власного капіталу?

10.        Як провести тестування системи внутрішнього контролю установчих до­кументів і власного капіталу?

11.          Як скласти програму аудиту установчих документів і власного капіталу?

12.        Які типові помилки і факти обману встановлюють при аудиті установчих документів і власного капіталу?

13.        Яку робочому документі згрупувати виявлені помилки і факти обману?

14.        Як підготувати підсумкову документацію за результатами аудиту?