Масленница

Автор : Демченко О.П. Проект Масляна http://linda6035.ucoz.ru/

Тип проекту: народознавчий, дослідницький. Актуальність (проблема) проекту: Щороку в Україні святкується Масляна. Мені стало цікаво, чи правильно ми святкуємо це свято? Мета проекту: дізнатися історію та традиції української Масляниці. Об’єкт дослідження: народне свято Масляна. Предмет дослідження: традиції святкування Масляни. Гіпотеза: Кожна традиція на Масляну має своє значення. Етапи проекту: 1.Опитати рідних та знайомих і виявити, що вони знають про Масляну. 2.Розглянути історію Масляної. 3.Дізнатися, чому Масляна так називається? 4.Розглянути традиції святкування Масляни в Україні. 5.Дізнатися, які обрядові страви Масляни. 6. Узагальнити результати дослідження у вигляді презентації. Очікуванні результати : в результаті проекту моя сім’я, близькі будуть святкувати Масляну дотримуючись традицій. http://linda6035.ucoz.ru/

1-й епат. Опитування Опитування показало, що, основному, про Масляну відомі такі факти: •Вона святкується за тиждень перед Великим постом і триває 7 днів. •Обрядова страва Масляни -млинці, які потрібно пекти кожного дня. Це і є головна традиція цього свята. •Млинець символізує сонце. •Кожен день Масляної має свою назву, звичай. Назви цих днів у респондентів розбігаються. •Останній день Масляни називається Прощеною Неділею. •Млинці печуть з молока,традиційна начинка – сирна. •На Прощену Неділю печуть дріжджові млинці. http://linda6035.ucoz.ru/

2­й етап. Історія Масляни Масляна ­ древнє слов'янське свято, що дісталося нам у спадщину  від язичиської культури, яке збереглося й після прийняття християнства.  Масляна була прийнята християнською церквою фактично як релігійне ­  це,  насамперед,  ситна  свято й одержала назву Сирного чи Сиропусного тижня, але це не змінило  її  внутрішньої  суті.  Масляна  приходиться  на  тижні,  що  передує  Великому  посту.  Масляна  їжа.  Тому  немає  нічого  неправильного  в  тому,  щоб  у  цей  час  поласувати,  скуштувати  щось  смачненьке  і  не  відмовляти  собі  ні  в  чому.  У  традиційному  побуті  завжди  вважалося, що людина, яка погано і нудно провела тиждень, буде невезучою  протягом  усього  року.  Початок  Масляної  коливається  від  20  лютого  до  1  березня. Масляна  ­  це  веселе  проведення  зими,  осяяне  радісним  чеканням  близького тепла, весняного відновлення природи. Навіть млинці, неодмінний  атрибут свята, мали ритуальне значення: вони являли собою символ сонця.  Проходили  століття,  мінялося  життя,  із  прийняттям  на  Русі  християнства  з'явилися  нові,  церковні  свята,  але  широка  Масляна  продовжувала  жити.  Масляну в народі завжди любили і ласкаво називали                       "цукрові вуста", "чесна масляна", "перепілочка",                        "перебуха", "об'їдуха", "ясочка". http://linda6035.ucoz.ru/

3­й етап. Чому Масляна так називається?  За одним із тверджень в основі появи слова "масляна" лежить  традиція випікання млинців і пов'язана з тим, що люди як могли, намагалися залучити милість сонечка, умовити його побільше гріти замерзлу землю. Крім того, у селах об'їжджали кілька разів село на конях,  прикрашали  колесо  від  воза  і  на  тичині  носили  його  по  вулицях,  водили  хороводи.  Вважалося,  що  подібні  церемонії  "умаслюють"  сонце,  роблять  його добрішим. Звідси й назва ­ "Масляна". За  іншою  версією  назва  свята  виникла  тому,  що  на  цьому  тижні  за  православним звичаєм м'ясо вже виключається з їжі, а молочні продукти ще  можна вживати ­ от і печуть млинці. Саме тому Масляну називають Сирним  тижнем. А  якщо  вірити  легендам,  то  Масляна  народилася  на  Півночі,  батьком  її  був  Мороз.  Одного  разу  якийсь  чоловік  помітив  її  й  попросив  допомогти  людям,  зігріти  та  розвеселити  їх.  І  Масляна  прийшла,  але  не  тендітною  дівчинкою, що ховалася в лісі, а бабою з рум'яними щоками, не з посмішкою  на вустах, а з реготом. Вона змусила людей забути про зиму, розігріла кров у  їх жилах, схопила за руки і пустилася з ними танцювати до                                     непритомності. От тому в давнину Масляна була веселим              святом. В Україні останній тиждень м'ясниць носив кілька назв ­               "Масляна", "Сиропусний тиждень", "Пущення", "Загальниця",              "Ніжкові заговини", "Колодій“,. http://linda6035.ucoz.ru/

4­й етап. Традиції святкування Масляни Масляна ділиться на три основні частини: зустрічний  "переломний" понеділок, "широкий" четвер та "прощальна", чи  "шуткова" неділя. Кожна з них мала свою обрядову специфіку.  Кожен день Масляного тижня мав свої традиції.  У понеділок­ влаштовуалися загальні ігрища, накривали столи із солод­ кими стравами. Діти ладили ранком солом'яну ляльку ­ Масляну ­ наряджали її в  каптан і шапку. У  вівторок,  дівчата  та  хлопці  запрошувалися  покататися  на  гірках,  поїсти  млинців.  В середу, тещі запрошували своїх зятів на млинці, гукали всіх рідних.  На четвертий день возили опудало на колесі, співали пісень, проводили кулачні  бої. На  п'ятий  день  зяті  пригощали  млинцями  своїх  тещ,  іноді  ­  і  всю  рідню.  Зять  зобов'язаний був з вечора особисто запросити тещу. У шостий день розгульного тижня молода наречена запрошувала своїх рідних до  себе. У цей день будували на ріках, ставках і полях сніжне містечко з вежами і  воротами, потім ватага розділялася: одні охороняли містечко, інші повинні були  силою взяти його. Звичаї останнього дня Масляної пов'язані з культом предків, прощання з                       Масляною супроводжувалися різними обрядами. Солом'яну ляльку                              ­        "Масляну" ­ урочисто спалювали, а попіл від опудала розсіювали по             полю, щоб  додати сили посіву, майбутньому врожаю. http://linda6035.ucoz.ru/

У неділю сусіди й родичі обходили одне одного й просили пробачення за образи. Вважалося, що саме в цей день має відбудеться страшний суд, а тому годилося "помиритися з тими, хто на цьому світі". У  такий спосіб народна звичаєва структура сприяла залагодженню  різноманітних конфліктів між людьми. аа Б бське свято Мало  хто  знає,  але  загалом  Масляна  вважалася  жіночим  святом,  хоч  участь  у  ньому  могли брати і чоловіки. Але вони мусили за це відборговувати грішми чи горілкою.". Саме  на  Масляну  заміжні  українки,  залишивши  вдома  чоловіків  і  дітей,  йшли  в  шинок,  щоб,  зібравшись  разом,  випити  чарку,  заспівати,  станцювати  і  повеселитися  в  жіночому  колі.  Між іншим, виконувати домашню роботу в цей день суворо забороняється .  Масляна  ­  свято  жіночий  ,  тому  й  починається  вона  у  домашнього  вогнища  ,  з  приготування млинців (готують чоловіки !) Жінки, зібравшись у гурті йшли в понеділок до  корчми  і  відзначали  "початок  Масної.  У  вівторок  жінки  знову  сходилися  до  шинку,  вчиняли всілякі забави і сценки. Середу на м'ясопустному тижні називали "зноби­баби". Якихось обрядодій, пов'язаних  з  цим  днем  не  збереглося.  В  переломний  чи  широкий  четвер  жінки,  зібравшись  у  товариство піднімали тости за те,  "щоб телята водилися“ і намагалися в цей день  не прясти, "аби масло не згіркло“. http://linda6035.ucoz.ru/

5­й етап. Обрядові страви Масляни Основою обрядовою стравою Масляної були  вареники з сиром, які споживалися з маслом чи  сметаною. Пекли також гречані млинці, заправлені  смальцем. Ними частували протягом усього тижня. Досить  популярними  серед  селян  були  сколотини  од  масла.  "Нехай  буде  і  маслянка,  аби  щоранку!“  (Сколотини  ­  побічний  рідкий  продукт, що одержують при збиванні масла з вершків, сметани.) Головним напоєм на цьому тижні є наливки та інші трунки. традицією  тиждень  називається  сирним,  або  За  церковною  м'ясопусним,  —  через  набір  страв,  які  прийнято  готувати  протягом  цього періоду.  На цьому тижні немає посту в середу й п'ятницю, кожен день можна  вживати молоко, яйця і рибу, але м'яса вже не їдять.  http://linda6035.ucoz.ru/

Опудало Зими ­ головний символ Масляної Кульмінацією Масниці залишається спалювання опудала Зими ­ символ догляду  зими і настання весни. Передують спалення пісні, ігри, танці, хороводи,  супроводжуються частуванням гарячим сбитней (медовим напоєм) і млинцями, і  булочками ­ жайворонками. Як жертвопринесення (колись це саме так і  осмислювалось) виготовляли величезну смішну й страшну ляльку ­ опудало  Масляної з соломи або ганчірок, наряджали його звичайно в жіночий одяг, як  давній священний образ божества. Потім несли її через усе село, іноді посадивши  опудало на колесо, увіткнені зверху на жердину; вийшовши за село, опудало або  топили в ополонці, або спалювали або просто розривали на частини, а решту  солому розкидали по полю. Іноді замість ляльки по селу возили живу  «Масляну»: ошатно одягнену дівчину або жінку, стару або навіть старого в  рвані. Потім під крик і улюлюкання їх вивозили за село і там висаджували або  вивалювали у сніг («проводили Масляну»).  Цей обряд свята родючості  пов'язаний з ідеєю відродження через жертвопринесення і смерть; плодоносних  сил природи, оновлення її життєвої сили.Християнська церква намагалася  викорінити це свято як язичницький, але змогла лише трохи перенести його за  термінами і скоротити дні святкування з чотирнадцяти до восьми.  Інший варіант цього обряду виглядає так: на санках вивозять солом'яну ляльку  великих розмірів, вбрану у національний костюм. Це Зима. Її встановлюють у  центрі костровий майданчика і прощаються з нею жартами, піснями, танцями,  лаючи її за морози і зимовий голод і дякуючи за веселі зимові забави. Після цього  опудало підпалюють під веселі вигуки та пісні. Коли ж Зима згорить ­ фінальна  забава завершує свято: молодь стрибає через багаття. Цим змаганням в веселощі  і спритності і завершується свято Масляної.  Завершується свято урочистим спаленням Опудала Масляної. http://linda6035.ucoz.ru/

Інформаційні джерела: 1.  Василь  Скуратівський.  Дідух.  Свята  українського  народу.  ­  К.:  Освіта,  1995:  Режим    http://www.hllab.dp.ua/Store/texts/kult01.htm доступу:  2. Інтернет джерела. http://linda6035.ucoz.ru/