Научная работа "Характеристика энтеробактерий рода Escherichia"

  • Научные работы
  • doc
  • 12.03.2018
Публикация на сайте для учителей

Публикация педагогических разработок

Бесплатное участие. Свидетельство автора сразу.
Мгновенные 10 документов в портфолио.

Охарактеризованы энтеробактерии - рода Escherichia. Escherichia - основная аэробная микрофлора кишечника, вызывающая, однако, большую группу заболеваний человека, известных как ешерихиози. Вызывают кишечные инфекции и парентеральные формы ешерихиозов. Ешерихиозная инфекция характеризуется полиморфизмом клинической картины, что связано не только с особенностями организма больного, но биологическими свойствами возбудителяОхарактеризованы энтеробактерии - рода Escherichia. Escherichia - основная аэробная микрофлора кишечника, вызывающая, однако, большую группу заболеваний человека, известных как ешерихиози. Вызывают кишечные инфекции и парентеральные формы ешерихиозов. Ешерихиозная инфекция характеризуется полиморфизмом клинической картины, что связано не только с особенностями организма больного, но биологическими свойствами возбудителя
Иконка файла материала Эшерихии.doc
Характеристика энтеробактерий рода Escherichia До   родини  Enterobacteriaceae  входять   14   родів:  Escherichia,  Salmonella, Shigella  та ін. Бактерії цієї родини — це грамнегативні палички 0,3—  1 мкм завширшки й 1—6 мкм завдовжки. Вони не утворюють спор,  не мають оксидази, відновлюють нітрати в нітрити, ферментують глюкозу з утворенням або без утворення газу, рухливі (перитрихи) або нерухомі, добре ростуть на звичайних середовищах, інфекціях факультативні   Імунітет   при   ентеробактеріальних     анаероби. антиінфекційний (гуморальний та клітинний). Escherichia — рід грамнегативних, безспорових, факультативно анаеробних, паличкоподібних бактерій з родини Enterobacteriaceae.   Представники цього роду об`єднує лактозопозитивні та лактозонегативні різновидності, в тому числі й без газові. Відомі   наступні   види:  Escherichia   albertii,  Escherichia   blattae,  Escherichia coli, Escherichia fergusonii, Escherichia hermannii, Escherichia vulneris. Природне місце знаходження ешеріхій ­ вміст товстого кишківника людей, теплокровних тварин (савців, більшості птахів), багатьох плазунів, риб, комах Рід названий на честь Теодора Ешеріха, першовідкривача кишкової палички, який   вперше   виділив  Escherichia  coli  з   вмісту   кишківника   дітей.  .  У   складі мікрофлори товстої кишки вони виконують багато корисних функцій. Ешерихії  ­ Основна аеробна мікрофлора кишківника, що викликає, однак, велику групу захворювань людини, відомих як  ешеріхіози.  Викликають кишкові інфекції   та   парентеральні   форми   ешерихіозів.   Ешерихіозна   інфекція характеризується   поліморфізмом   клінічної   картини,   що   пов`язано   не   тільки    з особливостями організму хворого, але біологічними властивостями збудника.  Основне   медичне   значення   має   кишкова   паличка   (Escherichia  coli). Присутність   кишкової   палички   у   воді,   ґрунті,   продуктах,   предметах   побуту   є показником фекального забруднення. За останні роки в зв`зку з розповсюдженням 1епідемій холери особливу увагу привертають  ентеротоксигенні кишкові палички (ЕТКП),   які   викликають   діарейні   захворювання   у   дорослих   і   дітей.   Ці   форми ешерихіоза   надзвичайно   контагіозні,   особливо   розповсюджені   в   літній   період.  У   тварин   вони   викликають Шляхи   передачі   ­   вода,   харчові   продукти. ентеротоксигенний   колібацильоз,   наносячи   високі   збитки,   викликаючи   високу смертність   худоби.  Ентероінвазійні   кишкові   палички   (ЕІКП)  викликають епітеліальну   інвазію   вважаються    збудниками   дизентерієподібних  захворювань. Ентеропатогенні кишкові палички (ЕПКП) здатні викликати коліентерити у дітей до 1­2­х років. Морфологія. Це рухливі (перітріхі) прямі паличкоподібні бактерії розміром 11­15 x2,0­6 0 мкм. У більшості штамів існують капсули або мікрокапсули. E. coli мають типову для  ентеробактерій  форму і представлені короткими рухливими паличками   із   закругленими   кінцями.   В   мазках   розташовуються   поодиноко   або парами. Культуральні  властивості.  E.   coli   добре   ростуть   на   простих   твердих   і рідких   поживних   середовищах.   На   твердому   середовищі   утворюють   опуклі, середньої величини, блискучі, круглі, прозорі і непрозорі колонії з рівними краями (S ­, гладенька форма). На щільних середовищах бактерії утворюють плоскі опуклі каламутні S­колонії з рівними або злегка хвилястими краями (3­5 мм в діаметрі) або сухі плоскі  R­ колонії з нерівними краями.  В рідких середовищах ростуть дифузно   або   дають   осад   або   плівку  (рідше   формують   поверхневу   плівку   або пристеночное кільце). На   агарі   Ендо  лактоза­позитивні   ешерихії   утворюють   фукс   і   ново­червоні колонії   з   металевим   блиском,   лактоза­негативні   ­   блідо­рожеві   або   безбарвні   з темним центром.  На середовищі Левіна бактерії формують темно­сині колонії з металевим блиском, а лактоза­негативні ­ безбарвні, на середовищі Плоскірєва ­ відповідно червоні з жовтим відтінком або безбарвні. На КА можуть давати повний гемоліз. 2Біохімічні   та   ферментативні   властивості.  Володіють   вираженою біохімічною   активністю.   Біохімічними   властивостями,   складовими   основи диференціальної   діагностики   при   бактеріологічному   дослідженні,   є:•   продукція кислоти   і   газу   при   ферментації   глюкози;•   ферментація   лактози;•   відсутність родукції   сірководню;•   продукція   індолу.  E.   coli   ферментують   вуглеводи   з газоутворенням,   не   ферментують   адоніт,   інозит,   не   утворюють   сірководень   на середовищах   з   FeCl3,   не   утілізують   цитрат,   не   мають   фенілаланіндезаміназної активності,   не   продукують   уреази,   желатинази,   негативні   в   реакції   Фогес­ Проскауера, продукують лізин декарбоксилазу.  Ферментативні властивості E. Coli Вид Лактоза Глюкоза Мальтоза Маніт Сахароза Індол H2S Escherichia coli кг* кг кг кг кг +  Примітка:  «к» ­ розкладання цукру з виділення кислоти; «г» ­  розкладання цукру з виділенням газу Мають дуже складну антигенну структуру. Пошук в матеріалі патогенних ешерихій проводять за допомогою реакцій аглютинації. Диференціацію   кишково­тифозно­паратифозних   і   дизентерійних   бактерій здійснюють   за   такими   ознаками:   рухливістю,   ферментацією   вуглеводів, амінокислотним   метаболізмом,   утворенням   індолу   і   сірководню,   а   також   за антигенними властивостями, що виявляються в серологічних реакціях із наперед   типоспецифічними відомими   видоспецифічними,   групоспецифічними   і аглютинуючими сироватками. 3

Посмотрите также