Научно- исследовательские работы

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,

МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,

МОЛОДІ ТА СПОРТУ

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

 

 

 

ВСЕУКРАЇНСЬКА  ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНА ЕКСПЕДИЦІЯ

«ІСТОРІЯ МІСТ  І СІЛ УКРАЇНИ»

 

 Конкурс туристсько-краєзнавчих маршрутів або екскурсій

 

 

 

 

 

 

 

КРАСНОПЕРЕКОПСЬК  - МІСТО СТЕПОВОГО СОНЦЯ

 

 

 

 

                                                Роботу виконала:

                                      Гац Аліна Андріївна,

                                      вихованиця гуртка «Пішохідний туризм»

                                      туристсько-краєзнавчого відділу ЦДЮТ,

                                      учениця 7 класу Красноперекопської

                                      загальноосвітньої школи I – III ступенів № 5

                                       

                                      Науковий керівник:

                                      Никитюк Оксана Анатоліївна,

                                      керівник гуртка «Пішохідний туризм»

                                      туристсько-краєзнавчого відділу ЦДЮТ

                                      м. Красноперекопськ

 

 

Красноперекопськ – 2013

Вступ

 

 

Знати і любити історію краю,  де ти народився і виріс, де живуть твої рідні і близькі люди - гідне завдання для кожного громадянина. Розвиток культури нашої країни пов'язаний із вивченням її історії  в цілому  і окремих населених пунктів. В центрі уваги знаходиться один з молодих населених пунктів країни - місто Красноперекопськ, який прославився не лише                        в Україні, але і далеко за її межами.

Вулиці і будівлі міста відображають його історію. Актуальність екскурсійного маршруту полягає в тому, що в різних джерелах даються лише фрагментарні відомості про назви  вулиць, немає спеціальних робіт з цієї теми або їх дуже мало. Обравши напрям краєзнавчого пошуку,                                  ми визначили головну мету роботи: вивчення історії формування центральної частини міста і висвітлення її головних пам'яток. На основі цієї мети були визначені наступні завдання:

1.  Познайомитися з історією формування центральної частини                            м. Красноперекопська.

2. Освоїти ази професії екскурсовода.

3. Скласти свій маршрут по вулицях міста, розкривши в ході екскурсії особливості їх історії і  архітектури.

Для вирішення поставлених завдань нами застосовувалися такі методи: 

1. Теоретичні методи (спостереження, зіставлення, аналіз, синтез, класифікація, систематизація, порівняння, узагальнення, індукція, дедукція) дали можливість проаналізувати і узагальнити висвітлення даної проблеми в літературних джерелах, періодичних виданнях.

2.   Емпіричні методи: методи масового збору інформації (бесіда).

 Екскурсія – особлива форма учбової і позаучбової роботи, в якій здійснюється спільна діяльність вчителя-екскурсовода і керованих ним школярів-екскурсантів у процесі вивчення явищ дійсності, спостережуваних в природних умовах (заводи,  пам'ятники історії і культури, пам'ятні місця, природа і ін.) або в спеціально створених сховищах колекцій (музей, виставка). Такою є думка вчених-екскурсіоністів. Детальне пояснення терміну «екскурсія» дає Велика радянська енциклопедія (1933 р., т. 63,                   с. 316): «один из видов массовой культурно-просветительной, агитационной и учебной работы, имеющей целью расширение и углубление знаний подрастающего поколения…».              

Матеріалами для складання екскурсії послужили книги Бірюкова А.А. «Перекоп», Батова П.І. «Перекоп 1941», Короткова І.С., Колтунова Г.А. «Освобождение Крыма» та ін.; архіви Красноперекопської міської ради, окремі факти з робіт місцевих краєзнавців. В основному джерелом інформації є публікації газети «Фрунзовець» (нині «Перекоп») з 1967 р. по 2012 р. включно.

Матеріали, приведені в роботі (текстові та  ілюстративні), можуть допомогти  учням у підготовці повідомлень і рефератів, в позаурочних заходах.

При розробці екскурсії використовувалася методика відбору екскурсійних об'єктів на основі визначення цінності і значущості їх для розкриття теми. Маршрут, який ми пропонуємо, дасть можливість побачити значну частину будівель, споруд, пам'ятних місць, елементів благоустрою міста, що представляють інтерес для збереження історичної спадщини, і мають відношення до сучасного життя.

Наша екскурсія пішохідна, тому ми повинні дотримуватись правил пішохідного руху.  Маршрут пройде по вулицях: Мендєлєєва, Толбухіна, Чапаєва. Екскурсійний маршрут починається від площі Героїв Перекопу, на якій знаходяться адміністративні будівлі міста і району. Цей об'єкт вибраний першим, оскільки він втілює центр життя  Красноперекопська.

 

 

 

 

Довідкові дані про екскурсію

 

Тематика екскурсії: історико-краєзнавча 

Вік учасників: від 10 років і старше

Сезонність проходження екскурсії: протягом року

Спосіб пересування: пішохідна

Протяжність:  477 м

Час: 2 години

                      

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мал.1.

Схема маршруту і точки зупинок                            

Умовні позначення:

     - місця зупинок;

Н - початок екскурсії;

К -  кінець екскурсії;       

 

-  екскурсійні об'єкти;  

      -  нитка  маршруту екскурсії;

- пам’ятники;

- фонтан;

-         церква (храм);

-         братська могила.

 

Перелік об'єктів показу:

1. Об'єкт показу № 1. Площа Героїв Перекопа

2. Об'єкт показу № 2. Пам'ятники,  пам'ятні знаки в парку культури і відпочинку

3. Об'єкт показу № 3. Міський фонтан

4. Об'єкт показу № 4. Кінотеатр «Перемога»

5. Об'єкт показу № 5. НВК «школа – НВК» № 1

6. Об'єкт показу № 6. Будівля музичної школи

 7. Об'єкт показу № 7. Пам'ятник Героям Перекопа  

8. Об'єкт показу № 8.  Районна дитяча бібліотека  

9. Об'єкт показу № 9. Клуб «Хімік» (Свято – Вознесенський храм)

 

На сьогоднішній день Красноперекопськ - промисловий, культурно-освітній центр Північного Криму, що має багату історію, транспортну мережу, водні ресурси Північно-Кримського каналу, розвинену інфраструктуру.

Місто  Красноперекопськ -  наймолодше  місто  Криму – 80 років,  хоча на  берегах Сиваських озер виявлені поселення часів неоліту, міді і ранньої бронзи (V - III тис. років до н. е.) [5]. Місто зобов'язане  своїм заснуванням величезним  запасам  корисних копалин у Сиваських озерах. У 1931 році  для  вивчення  можливості  будівництва  хімічних  підприємств,  на залізничній станції «59 км», висадилася велика геологорозвідувальна експедиція.                         За підсумками роботи цієї  експедиції 04 липня 1932 року  почалося  будівництво  Перекопського  бромистого  заводу  і закладка майбутнього міста [8]. У 1936 році селище стало називатися Красноперекопськом на честь героїв, які штурмували Перекоп в листопаді 1920 року. Роки Великої Вітчизняної війни змінили подобу міста до невпізнання. Німецькі окупанти заподіяли величезний збиток економіці населеного пункту.                                     Цілими в заводському селищі залишилися лише декілька споруд, у тому числі єдиний двоповерховий будинок. 11 квітня 1944 р. Красноперекопськ був  звільнений. Довелося все відновлювати заново [12]. Враховуючи  унікальні  природні  ресурси,  було  прийнято  рішення  про  зведення  в місті  содового  заводу.  Великий вклад  до  справи  подальшого  розвитку  міста  внесли  будівельники  Північно-Кримського  каналу,  для  яких,  починаючи             з   1961 року,  селище  п'ять  років  було  штабом будівництва. У 1995 році                 в  адміністративних кордонах м.  Красноперекопська,  м.  Армянська                                   та Красноперекопського  району  була  створена перша  в  Україні Північнокримська  експериментальна  економічна  зона «Сиваш».

Впродовж декількох десятків років  місто  не раз міняло свій статус - був робочим селищем, містом районного, обласного, республіканського підпорядкування [7].

Працелюбні і  гостинні  жителі зберегли  історичне  минуле,  духовну  і  культурну  атмосферу нашого  міста – це є головні достоїнства Красноперекопська. Зараз ми з вами відправимося в центральну частину міста.

Об'єкт показу № 1. Площа Героїв Перекопа

 

З площі імені Героїв Перекопа починається знайомство з містом              у багатьох гостей Красноперекопська (Додаток 1). На ній розташовані адміністративні будівлі, Палац культури, Укртелеком, будівля колишнього кінотеатру «Перемога» [1]. Саме на цьому місці збиралися люди з самого початку заснування поселення.

Протягом багатьох років у дні свят 1 травня і 7 листопада проходили демонстрації трудящих, «народні гуляння», споруджувалася імпровізована сцена, організовувалися торгівельні ряди [14]. Традиції збереглися  і  в наші дні. Життя міста краще всього відчувається на міській площі, де проходять багаточисельні торжества та інші заходи (Додаток 1).  А ми з вами рухаємося далі до наступного об'єкту.

Об'єкт показу № 2. Пам'ятники,  пам'ятні знаки в парку культури і відпочинку  

До міського Палацу культури виходить парк культури і відпочинку. Красноперекопськ цікавий тим, що тут за порівняно короткий історичний період сталося багато подій, які народ по праву увічнив пам'ятниками і пам'ятними знаками.

5 листопада 1971 р. був споруджений меморіал «Три штурми Перекопа» що є  візитною карткою міста (Додаток 2). Біля входу в міський парк за гігантською скульптурною фігурою героя-бійця, героя-творця — три пілона [17]. У верхній їх частині дати трьох історичних битв, двох бойових — «1920», «1944» і третьої мирної — «1963». Перший пілон встановлений на честь Перекопсько-Чонгарської операції 1920 р., в ході якої війська Південного фронту під командуванням М. В. Фрунзе, прорвавши укріплення врангелівців на Перекопському перешийку, розвернули бої за звільнення Криму. Другий нагадує про героїчний штурм Перекопа в роки Великої Вітчизняної війни, коли війська 4-го Українського фронту в квітні 1944 р. рішучим ударом по гітлерівцях почали їх вигнання з Криму. Третій пілон увіковічнює трудовий штурм Перекопа,   в результаті якого через перешийок у 1963 р. пройшла траса Північно-Кримського каналу [17]. Цей скульптурно – меморіальний комплекс був побудований на кошти комсомольців і молоді району.

Прошу звернути увагу на пам'ятник, розташований поруч.                             Це - пам'ятник воїнам, полеглим в боях при виконанні інтернаціонального обов'язку (Додаток 2). Він встановлений в 1990 році за ініціативою Красноперекопського Союзу ветеранів Афганістану. Одинадцять юнаків з нашого району, не повернулися з війни, двоє пропало без вісти.  У місті діє музей Бойової слави воїнів – інтернаціоналістів, заснований Союзом ветеранів м. Красноперекопська. Випускникам, які проходили службу в Афганістані, присвячені експозиція в музеях, музейних кімнатах шкіл міста. Десять довгих років афганської війни не пройшли безслідно для цілого покоління.  У 1989 році радянські війська були виведені, але пам'ять про цю жорстоку війну залишилася в серцях наших людей.

Городяни пам’ятають страшну трагедію, що сталася в 1986 році на Чорнобильській атомній електростанції, доказом того служить ще один меморіал, розташований неподалік (Додаток 3). Відкриття його відбулося                     26 квітня 2003 року [1]. Не зі сторінок древніх літописів,  не із легенд і переказів увірвалося в наше життя це зловісне і лякаюче слово, яке стало символом горя і страждань. 26 квітня 1986 року о 1 годині 24 хвилини на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС, пролунали вибухи, які сповістили всьому світу про трагедію. Аварія розцінюється як найбільша у своєму роді за всю історію атомної енергетики, як за непередбачуваною кількістю загиблих і постраждалих від її наслідків людей, так і за економічними збитками [1]. Відголоски аварії на Чорнобилі  ми відчуваємо       й сьогодні, а 26 квітня згадуємо жертв цієї катастрофи і вшановуємо їх пам’ять.

У нашому парку встановлений ще один пам'ятний знак, що заслуговує на увагу. Це - пам'ятний знак жертвам депортації (Додаток 3). Тисячі кримських татар, вірмен, болгар, греків і німців у період Великої Вітчизняної війни були примусово переселені з Криму в інші області і республіки СРСР. Виселення з будинків відбувалося з 18 по 20 травня 1944 року. Віддаючи дань пам'яті жертв депортації, в 2004 році в парку був встановлений пам'ятний знак [1]. У нашому невеликому місті проживають у злагоді багато людей різних національностей. Для нас  різноманіття культур і релігій стало запорукою розквіту і благополуччя, а не причиною конфліктів. Тепер ми пройдемо трохи далі для огляду наступного об'єкту екскурсії.

Об'єкт показу № 3. Міський фонтан

Попереду ви можете побачити міський фонтан. Спочатку він мав інший вигляд. Погляньте на фотографію. Саме так фонтан виглядав раніше (Додаток 4). А 10 серпня 1992 р.  будівельники малого підприємства «Пам'ять» встановили скульптуру дівчини з глечиком. Автор скульптури - Людмила Костянтинівна Стрельченко, яка в той період спеціально приїхала з Києва проконтролювати і відкоригувати, якщо буде потрібно, розташування елементів композиції. Людмила Костянтинівна розповіла стару кримську легенду, яку прочитала в збірці «Джаніке» про дівчину з птахом у грудях [15]. Дівчина на ім'я Джаніке, що  означає «душевна»,  жила в гаремі. Лише у грудях у неї якийсь птах завжди знаходився. Так вона думала. Не знала дівчина, що в грудях у неї хвороба страшна. Але одного дня на фортецю, де була Джаніке, напали вороги. Знали вони, що у фортеці немає води,  і були раді цьому [15]. І ось в гарем  до Джаніке  прийшов хлопчик-пастушок Алі просити допомоги. Він сказав, що недалеко від фортеці співає вода, але дістати її він не може. Дівчина погодилася допомогти [15]. Всю ніч дівчина і хлопчик тягали воду в міське водоймище, і вже стало у водоймищі води стільки, скільки  в маленькому морі,  а потім, коли з'явилося сонце, раптом з грудей дівчини відлетів птах, навіть бачила маленька Джаніке, як він високо злетів до неба. Тому і спрямована вона: руки, обличчя, погляд – вгору,  до сонця, «Тому що в головні хвилини життя, - додає скульптор  на закінчення - людині властиво спрямовуватися в небо». Ця легенда про добро, яке твориться деколи ціною життя. Ви вже знаєте про символічну скульптуру, що прикрашає наш фонтан. Перейдімо до іншого об'єкту.

 Об'єкт показу № 4. Кінотеатр «Перемога»

         Перед вами з'явилася будівля, в якій розташовувався нині забутий, але раніше улюблений жителями Красноперекопська кінотеатр «Перемога» (Додаток 5). Він був побудований в 1956 році. У кінотеатрі проходили фестивалі документальних, художніх фільмів, мультфільмів для дітей. Глядачі могли бачити такі шедеври радянського кіно, як «Броненосець Потьомкін», «Людина з рушницею». Піонери і школярі тут бачили вперше фільми «Тимур і його команда», «Доля барабанщика» і ін. [5]. Але будівлю реконструювали. В даний час на цьому місці зведені суспільні заклади.

      Якщо ви поглянете праворуч, зможете побачити самостійну державну рятувальну частину № 29, будівництво якої відбулося в далекому 1959 році (Додаток 6). Представникам рятувальної служби часто доводиться ризикувати життям, рятуючи постраждалих. Робота важка, але дуже благородна.

   Тепер пропоную пройти до наступного об’єкту  нашої екскурсії - навчально – виховного комплексу «школа – навчально – виробничий комбінат» № 1, який знаходиться на одній із найстаріших вулиць нашого міста – вулиці ім. В.І. Чапаєва.       

Об'єкт показу № 5. НВК «школа – НВК» № 1

У вересні 2012 року школа відзначила 80 - річний ювілей. Її історія почалася в грандіозні, повні звершень і відкриттів роки. Відкрили її у 1932 році, вона мала назву «середня школа № 28» (Додаток 7) . Спочатку школа розміщувалась у маленькому бараці, а потім в одноповерховій будівлі на місці сучасного готелю.  Це була єдина в місті школа, в якій можна було здобути освіту. Питання розширення соціальної інфраструктури в Красноперекопську набуло особливої гостроти. У 1939 році по вулиці Чапаєва селища Красноперекопська почалося будівництво майбутньої школи. Перший випуск школи відбувся в червні 1941 року. 18 хлопців і дівчат закінчили десятий клас і здобули середню освіту. Саме на їх долю випало захищати Батьківщину він німецько-фашистських загарбників в роки Великої Вітчизняної війни [6]. Під час війни в будівлі школи розміщувалася фашистська комендатура. З перших днів захоплення  півострова гітлерівці встановили жорстокий окупаційний режим, терор, грабіж, облави на людей. Але школа витримала всі потрясіння і збереглася. У квітні 1944 р. військами 4 Українського фронту Красноперекопськ був звільнений [6]. Дуже важко доводилося учням і вчителям у ці перші післявоєнні роки. Вони поєднували навчання і працю: допомагали робітникам на заводі, прибирали сміття, заклали перед школою фруктовий сад. У школі працювали різні гуртки: фізкультурний, драматичний, географічний, музичний. У 1958-1959 роках була створена кролеферма. Багато хороших, добрих справ були на рахунку комсомольців і піонерів школи: кожне літо вони працювали на полях господарств нашого району, частина  зароблених грошей йшла на розвиток школи: вели велику пошукову роботу з історії школи; проводилися триденні учбово-польові збори; для старших класів - туристичні зльоти (Додаток 7).                З 1967 р. середня школа №28 була перейменована в середню школу №1 [1].                    У цей період в закладі стали упроваджувати виробниче навчання. Зверніть увагу, біля будівлі школи знаходиться пам'ятний знак першим випускникам 41-го року, загиблим в часи Великої Вітчизняної війни [16].  Він був встановлений в 1991 році і  споруджений на кошти, які отримали учні літнього трудового загону, від збору макулатури і металобрухту. З 2005 року загальноосвітня школа отримала новий статус - Красноперекопський навчально-виховний комплекс «школа - навчально-виробничий комбінат» №1. У вересні 2009 року до закладу приєднали  спеціальну загальноосвітню школу першого рівня.  А згодом у 2011-2012 навчальному році до складу увійшла вечірня школа. Йдіть за мною.

Об'єкт показу № 6. Будівля музичної школи

Перед вами музична школа, що раніше знаходилася в будівлі клубу «Хімік»,  який був розташований на вулиці Мендєлєєва. Школа була відкрита в 1965 році.  У ній працювали 4 викладачі, навчалося 60 учнів. Пізніше заклад був переведений в одноповерхову будівлю.  Можете  порівняти її нинішній вигляд із старою архівною фотокарткою.  А 18 травня 1993 р. відкрилися двері музичної школи в новому приміщенні (Додаток 8). Зараз цей творчий заклад займає сучасну, спеціалізовану будівлю з концертним залом, де діти вчаться  грі на скрипці, домрі, саксофоні, флейті, кларнеті, ударних інструментах і т д. Для того, щоб оглянути наступний об'єкт екскурсії, нам необхідно перейти через дорогу. Будьте уважні.

Об'єкт показу № 7. Пам'ятник Героям Перекопа  

З вулиці Чапаєва ми повертаємо на вулицю Толбухіна. Вона носить ім'я генерала армії Федора Івановича Толбухіна, під командуванням якого  у  квітні 1944 року було звільнене наше місто.  Звістка про початок Великої Вітчизняної війни застала його на Закавказзі. У 1942 році він командував                 57-ою армією, що прикривала Сталінград з півдня. Навесні 1943 року, після Сталінградської операції Толбухін отримав звання генерал-полковника і почав командувати 4-м Українським фронтом [3]. Редактор газети                               4-го Українського фронту  Ю.М. Кокарєв перед наступом на Крим одержав лист від солдата однієї з рот, які йшли через місця недалеких боїв.                    Солдата вразило те, що біля дороги він побачив неприбраний труп нашого воїна. З листом ознайомили командуючого 4-м Українським фронтом.                        Він уважно прочитав лист і сказав: «Правий солдат, цей лист - звинувачення нам». Через декілька днів після цього війська отримали постанову Військової Ради фронту про порядок поховання загиблих бійців і про встановлення пам'ятників. Завдяки цій постанові і виник на вулиці Толбухіна пам'ятник, що отримав назву «Автоматник» [3]. Основою композиції є бронзова фігура воїна (висота 3 м) з каскою в лівій руці і піднятим автоматом в правій, що стояла на двоступінчатому постаменті  і чотириступінчастій основі.                        На лицьовій стороні пам'ятника напис: героям Перекопу від комсомольців і молоді району (Додаток 9). Справа і зліва від фігури воїна встановлено два барельєфи заввишки по 3,7 метра і шириною по 2,5 метра. На них зображений солдат, який нестримно крокує вперед з прапором, що розвівається, і матрос, що рветься в атаку, з автоматом у руках [3].  Але спочатку він виглядав не так. Це був ствол артилерійської гармати, поставлений вертикально. На цьому місці в роки війни повісили нашого розвідника. Його катували в застінках гестапо, що знаходилося в підвалах школи № 1. Знаючи, що його ведуть на страту, розвідник співав.  Для  залякування населення труп не знімали з шибениці декілька днів. Вночі він зник.  Героя – розвідника таємно поховали десь за будівлею колишнього універмагу «Ювілейний» жителі Красноперекопська.  Біля пам'ятника  знаходиться  братська могила бійців    87 – ї гвардійської стрілецької дивізії, загиблих в боях з гітлерівськими загарбниками. Сюди перезаховані останки воїнів, раніше похованих на цивільному кладовищі [3]. В середині 70-х років, в розквіт будівництва в місті, під час підготовчих робіт в районі сучасного 10-го мікрорайону, був знайдений солдат, ім'я якого встановити не вдалося. Тіло воїна було перезаховане в братську могилу і встановлена плита невідомому солдатові. Щороку 11 квітня (день звільнення нашого міста) біля пам'ятника героям Перекопа проводяться мітинги, присвячені звільненню Перекопа. Давно закінчилася війна, найстрашніша за всю історію людства. Швидко проходять роки. Але з покоління в покоління передається пам'ять про людей, які ціною власного життя відстояли нашу землю від ворожої навали у грізні сорокові роки. Оголошується хвилина мовчання. Хвилина мовчання закінчена. Давайте оглянемо наступний пізнавальний об’єкт.

Об'єкт показу № 8.  Районна дитяча бібліотека  

Будівля, в якій розташовується бібліотека, є однією з багаточисельних старовинних будівель нашого міста. Вона була відкрита 20 вересня 1952 року і розміщувалася в одній обладнаній кімнаті. Починала свою діяльність дитяча бібліотека на вулиці Чапаєва в будівлі, де зараз знаходиться самостійна державна рятувальна служба № 29. У 1968 році, бібліотека була переведена в нове приміщення по вулиці Толбухіна 14, де знаходиться і понині. Впродовж всієї своєї півстолітньої історії дитяча бібліотека активно співпрацювала зі школами міста і району, гостями бібліотеки неодноразово були учні сільських шкіл. Вона є методичним центром для своїх колег – бібліотекарів. На базі  закладу проходять семінари, практикуми, школи бібліотечної роботи [16]. У 2012 році бібліотека відзначила своє  60 – річчя. А зв'язок минулого і сьогодення покликаний забезпечити завершуючий об'єкт екскурсії.

Об'єкт показу № 9. Клуб «Хімік» (Свято – Вознесенський храм)

Як вам відомо, Красноперекопськ не лише промисловий, але і культурний центр Північного Криму. Своєрідним культурним осередком городян довгий час був клуб «Хімік» Перекопського бромистого заводу, побудований в ході народного будівництва в 1936 році. Тут проводилися цікаві  заходи – вечори відпочинку, вшановування передовиків виробництва, урочисті збори, зустрічі, концерти колективів самодіяльних і професійних артистів.  У 50-ті роки клуб «Хімік» був районним Будинком культури. Зараз на цьому місці споруджений Свято – Вознесенський храм – одна з найяскравіших нових споруд міста (Додаток 10). Сьогодні наш сучасник часто забуває про те, що таке патріотизм, чесність, міцна сім'я. Організувати виховання юнацтва без духовного стержня, без ідеї, яка об'єднує і надихає людей, неможливо. Вивчення духовної спадщини наших предків, основ православного віровчення, культурних цінностей сприятиме вихованню гуманізму, миру і згоди в кожному будинку, кожній людині.

Шановні екскурсанти! Наша екскурсія завершується на вулиці Мендєлєєва,  біля Свято - Вознесенського храму. Кажуть, що будь-яке місто – це книга, а будівлі цієї книги  складають її сторінки. Наше місто молоде і невелике. На місці, де палахкотіло полум'я війни, побудовано нове місто. Імена героїв, що віддали своє життя в ім'я миру на землі, навіки присвоєні нашим вулицям. За цей пройдений час він розцвів, змужнів, перетворився  на місто, яким по праву можна пишатися. Ми з вами оглянули всі об'єкти екскурсії: «Красноперекопськ – місто степового сонця». Я сподіваюся, ви почерпнули багато нового і цікавого  з сьогоднішньої розповіді про героїчне минуле Красноперекопська, про його культурне і суспільне життя.                         Мені у свою чергу було дуже приємно провести цей час з вами. Дякую за вашу увагу і дотримання всіх правил цієї екскурсії. Тепер ви можете поставити мені питання, що цікавлять вас, які не були освітлені  розповіддю екскурсії (Даються відповіді на питання). Бажаю вам подальшого приємного відпочинку. Всього найкращого.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ І ДЖЕРЕЛ

 

1.     Абисов В.Ф. Финиковская В.И. и др. Жемчужина в степи.                           Изд. «Украинская академия печати».- Львов,  2007. - 182 с.

2.     Батов П.И. Перекоп 1941.- Изд. «Крым». - Симферополь, 1970 г.                       – 167 с. 

3.     Бирюков А.А. Перекоп (краеведческий очерк). Изд. «Таврия». - Симферополь, 1976 г. – 158 с.

4.     Волков В. Наш город – 50-летнему юбилею // Фрунзевец.- 1967. -                                                                            № 105.- С. 4.

5.     Гайдаренко И.Е. В степи полынной // Фрунзевец. – 1967.- № 98. –                     С. 2-4.

6.     Земля героев. Арена кровопролитных сражений // СS – информ. – 2010.-             № 5. – С. 10-11.

7.     Клепуц Г. Юбилей города // Фрунзевец. – 1982. –  № 161. - С. 1.

8.      Коротков И.С., Г. А. Колтунов. Освобождение Крыма. М., 1959.-             105 с.

9.     Коченко Г. Здесь поднялся город // Фрунзевец. – 1982. - № 175. – С. 4.

10.  Крым в период Великой Отечественной войны 1941-1945 (сборник документов и материалов). Сост.- И.П. Кондратьев, А.А. Степанова. – Изд. «Таврия», Симферополь, 1973 г. – 488 с.

11.  Мужай, расти, расцветай // Фрунзевец. – 1982. – № 161. -  С. 2

12.  Перекопа шаги сажены // Фрунзевец.- 1978.- № 137.- С. 3- 4.

13.  Самисов Н. Переход через Сиваш // Фрунзевец. – 1970.- № 61. – С. 3- 4.

14.  Узлов И. Улицы, ведущие к городу // Фрунзевец. – 1965. - № 82. – С. 5.

15.  Филатова М.С Легенды Крыма.- Изд. Бизнес – информ.- Симферополь, 1998 г.- 320

16.   Фурса В. Жизнь, событиями богатая // Перекоп. – 1993. - № 26. – С. 2.

 

17.   Фурсов В. Город славы боевой, город // Фрунзевец. – 1982.- № 161. – С. 2.

Додаток 1

                   Додаток 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                     

 

 

 

 

 

Додаток 3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                      

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 5

 

 

 

 

 

                                        

 

                                          

 

 

 

Зараз на місці кінотеатру  суспільні заклади

 

 

 

 

 

 

Додаток

Додаток 6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                     

Додаток 7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                

 

                    

 

Додаток 8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                 

 

 

 

 

 

 

 

               

Додаток  10