Нормативно-правове забезпечення суспільних інформаційних відносин

Інформаційна технологія

цілеспрямована організована сукупність інформаційних процесів з використанням засобів обчислювальної техніки, що забезпечують високу швидкість обробки даних, швидкий пошук інформації, розосередження даних, доступ до джерел інформації незалежно від місця їх розташування

Інформатизація

сукупність взаємопов'язаних організаційних, правових, політичних, соціально-економічних, науково-технічних, виробничих процесів, що спрямовані на створення умов для задоволення інформаційних потреб громадян та суспільства на основі створення, розвитку і використання інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій, які побудовані на основі застосування сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки

Засоби інформатизації

електронні обчислювальні машини, програмне, математичне, лінгвістичне та інше забезпечення, інформаційні системи або їх окремі елементи, інформаційні мережі і мережі зв'язку, що використовуються для реалізації ін­формаційних технологій

Національний інформаційний простір України

сукупність національних інформаційних ресурсів та інформаційної інфраструктури, які дозволяють на основі єдиних принципів і загальних правил забезпечувати інформаційну взаємодію громадян, суспільства, держави з їх рівним правом доступу до відкритих інформаційних ресурсів та максимально повним задоволенням інформаційних потреб суб`єктів держави на всій її території з додержанням балансу інтересів на входження у світовий інформаційний простір і забезпечення інформаційної безпеки відповідно до Конституції України та міжнародних правових норм

Інформаційний суверенітет держави

здатність держави контролювати і регулювати потоки інформації з-поза меж держави з метою додержання законів України, прав і свобод громадян, гарантування національної безпеки держави

Основні принципи інформаційних відносин

гарантованість права на інформацію;

відкритість, доступність інформації та свобода обміну нею;

об’єктивність, достовірність інформації;

повнота i точність інформації;

законність одержання, використання, поширення та зберігання інформації.

Державна інформаційна політика

це сукупність основних напрямів і способів діяльності держави по одержанню, використанню, поширенню та зберіганню інформації (Закон України „Про інформацію”).

Головні напрями державної інформаційної політики

забезпечення доступу громадян до інформації;

створення національних систем і мереж інформації;

зміцнення матеріально-технічних, фінансових, організаційних, правових і наукових основ інформаційної діяльності;

забезпечення ефективного використання інформації;

сприяння постійному оновленню, збагаченню та збереженню національних інформаційних ресурсів; створення загальної системи охорони інформації;

сприяння міжнародному співробітництву в галузі інформації і гарантування інформаційного суверенітету України

НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Загальні

„Про інформацію”, „Про науково-інформаційну діяльність”. “Про мови”, "Про державну таємницю", "Про національну програму інформатизації"

У сфері охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності

„Про авторське право і суміжні права”, „Про охорону прав на промислові зразки”

У сфері інформатизації державного управління

„Про електронний документ та електронний документообіг”, «Про електронний цифровий підпис»

У сфері масової  інформації

"Про телебачення і радіомовлення", "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", "Про інформаційні агентства"

Спеціальні

"Про захист інформації в автоматизованих системах", "Про бібліотеки і бібліотечну справу", "Про національний архівний фонд і архівні установи"

Інформаційний потенціал суспільства

весь індустріально-технологічний комплекс засобів інформатики, вся мережа науково-дослідних, навчальних, адміністративних, комерційних та інших організацій і соціальних інститутів, діяльність яких сприяє ефективному використанню інформаційних ресурсів, а також підготовка для цих цілей необхідної кількості спеціалістів відповідного профілю