Облік малоцінних і дорогоцінних швидкозношуваних предметів (МДШП) на складі і в експлуатації

Облік малоцінних і дорогоцінних швидкозношуваних
предметів (МДШП) на складі і в експлуатації

1. Облік на складі.

Малоцінні і дорогоцінні швидкозношувані предмети надходять на склад підприємства у порядку придбання матеріальних цінностей або виготовляються самими підприємствами. Тому й надходження документально оформляється так само, як облік сировини і матеріалів.

Облік наявності МШП і ДШП на складі, а також документальне оформлення і облік руху — надходження, внутрішнє переміщення і передача (видача) зі складу в експлуатацію малоцінних і швидкозношуваних предметів — здійснюється згідно з чинним положенням стандарту № 9 з обліку засобів.

Такий облік забезпечує відображення всіх операцій, пов’язаних з відпуском, використанням і зносом таких предметів.

Залежно від спрямованості відпуску і використання швидкозношуваних предметів в обліку відображаються такі господарські операції: використання малоцінних і дорогоцінних швидкозношуваних предметів в цехах, магазинах, фермах, дільницях тощо, виробництво при виготовленні продукції, наданні послуг; використання для потреб адміністративного і загальногосподарського характеру; відпуск на потреби обслуговуючих і непромислових виробництв; знос у результаті експлуатації дорогих швидкозношуваних предметів.

Порядок обліку малоцінних і дорогоцінних швидкозношуваних предметів, пристроїв загального користування і спеціального призначення таких що перебувають в експлуатації, регламентується внутрішньогосподарським положеннями з обліку малоцінних і дорогоцінних швидкозношуваних інструментів і пристроїв в експлуатації.

У місцях експлуатації таких предметів бухгалтерія має організувати оперативний облік і контроль за зберіганням та додержанням термінів їх експлуатації.

2) Облік в експлуатації.

Облік малоцінних та дорогоцінних швидкозношуваних предметів в експлуатації істотно відрізняється від обліку матеріалів. Облік використання цих предметів ведеться за їх класифікаційними групами і матеріально відповідальними особами. При цьому окремі види мають деякі особливості. Так, наприклад, у промисловості відпуск швидкозношуваних предметів зі складу цеховим інструментально-видатковим коморам (ІВК) або за їх відсутності матеріально відповідальним особам провадиться за разовими вимогами, лімітними картками, накладними та іншими первинними документами обліку витрат матеріальних цінностей (аналогічно й у будівництві).

Передача ШП зі складів до експлуатації в системі рахунків відображається залежно від способу внесення їх вартості у затрати виробничої, комерційної або іншої діяльності.

Існують два способи перенесення вартості швидкозношуваних предметів до затрат діяльності: без нарахування і з нарахуванням зносу. Перший застосовується щодо МШП, вартість яких вносять до затрат при відпуску їх зі складів в експлуатацію. Надалі здійснюють лише їх оперативний контроль.

Другий застосовують для дорогоцінних швидкозношуваних предметів. Вартість цих предметів вносять до затрат шляхом поступового списування.

3. Методи нарахування та облік зносу МДШП. Швидкозношувані предмети використовуються у кількох місяцях діяльності, тобто зношуються поступово. Їх знос вносять до затрат діяльності в межах строку використання.

Невеликий термін служби швидкозношуваних предметів визначають особливості обчислення їх зносу в межах строку використання.

Існує кілька методів визначення зносу дорогоцінних швидкозношуваних предметів:

а) на підставі термінів служби цих предметів по місяцях;

б) з огляду на обсяги роботи (участі в обсягах діяльності);

в) відрахуванням 50 % вартості у разі передачі їх із складів до експлуатації і 50 %, що залишилися, відкиданням вартості цих предметів за ціною можливого використання (у разі вибуття їх за непридатністю);

г) 100 % вартості при передачі їх із складу до експлуатації;

д) особливим методом, який передбачений методикою з планування, обліку та калькулювання собівартості продукції відповідній галузі діяльності промисловості, будівництва тощо або деякими нормативними документами.

Для нарахування зносу дорогоцінних швидкозношуваних предметів складають спеціальний розрахунок, в якому, скориставшись кожним з описаних методів, визначають величину зносу за місяць і розподіляють за напрямками затрат залежно від порядку внесення до собівартості продукції. Місць експлуатації і видів предметів.

4. Облік вибуття швидкозношуваних предметів з експлуатації. Швидкозношувані предмети можуть вибути з експлуатації з різних причин: через повне зношення, поламання, реалізацію тощо. У всіх випадках на вибуття з експлуатації швидкозношуваних предметів комісія складає Акт на вибуття (списання). Вона констатує непридатність подальшого використання окремих предметів.

На всі предмети (зазначаючи їх кількість, ціну та суму) у порядку номенклатурних номерів складають загальний акт у межах кожної групи і однієї матеріально відповідальної особи.

На предмети, на які нараховано знос 100 %, доцільно складати окремий акт.

В актах має бути зазначена сума нарахованого на день ліквідації зносу щодо кожного об’єкту.

Акти на списання комірник використовує для оперативного складського обліку, а бухгалтерія — для аналітичного і синтетичного обліку вибуття швидкозношуваних предметів.

На підставі актів про вибуття зношених або непридатних швидкозношуваних предметів з експлуатації робляться відповідні записи.

Одержані при ліквідації брухт, паливо, запасні частини, ганчір’я тощо оприбутковуються за ціною, яку встановлює комісія, у разі можливого їх використання.

Залишки, одержані від ліквідації, здають на склад за накладною. Залишки, оцінені за встановленими цінами, оприбутковуються як допоміжні матеріали або запасні частини на рахунки.

Вибуття із експлуатації малоцінного (або дорогоцінного) швидкозношуваного предмету у разі його продажу (реалізації) відображається у системі рахунків так само, як процес продажу.

5. Облік повернення швидкозношуваних предметів з експлуатації на склад. У деяких випадках можливе повернення швидкозношуваних предметів з експлуатації на склад.

Повернення МШП або ДШП з експлуатації на склад оформляється накладною. У разі такого повернення предметів, за якими було вже нараховано 100 % зносу (амортизації), вони оприбутковуються старою або новою ціною.

У разі повернення на склад з експлуатації предмету, за яким було нараховано частковий знос, вони оприбутковуються бухгалтерським проведенням.

При відпуску таких в експлуатацію знос по них нараховується з урахуванням раніше нарахованою сумою (залежно від обраного методу).

Особливості обліку окремих видів швидкозношуваних предметів на підприємствах у міжсезонний (ремонтний) період полягають у тому, що серед цих предметів найбільшу частку становлять інструменти й пристрій загального та спеціального користування. У цей період експлуатовані інструменти й пристрої перебувають у постійному русі: частину їх видають робітникам у постійне користування на більш чи менш тривалий час, інші — через певний час збирають для перевірки і незабаром повертають знову (вимірювальні інструменти), а деякі відпускають на короткий час (кілька годин, зміну).

Облік видачі інструментів на робочі місця ведуть по-різному. Інструменти й пристрої, що перебувають у тривалому користуванні робітника, при видачі відображають у його особистій інструментальній картці-книзі. Видаючи інструменти на короткий час, застосовують спеціальні металеві жетони-марки без облікових записів у документах або реєстрах.

На відміну від інструментів і пристроїв господарський інвентар, спецодяг і постільні приналежності при передачі в експлуатацію зберігаються у приміщеннях, де використовуються. Облік інвентаря ведеться за місцями використання та матеріально відповідальними особами в описах, що відкриваються на рік. На спецодяг, виданий робітникам, заводять особисті картки, у яких відображають кожний факт одержання робітниками предметів, строки їх служби та вибуття.