Облік процесу виробництва

Облік процесу виробництва

Важливим у процесі кругообороту капіталу є процес виробництва, який являє собою сукупність операцій з виготовлення продукції, виконання робіт та надання послуг. Він здійснюється в результаті взаємодії факторів виробництва: засобів праці, предметів праці й живої праці. Це зумовлює відповідні витрати підприємства на виробництво продукції: сировини і матеріалів на виготовлення продукту, амортизації засобів праці, зайнятих у виробництві, заробітної плати, нарахованої працівникам, та інші витрати, пов'язані з організацією та управлінням процесом виробництва.

Всі витрати, пов'язані з виробництвом, у сукупності складають виробничу собівартість виготовленої продукції (виконаних робіт, наданих послуг).

Бухгалтерський облік процесу виробництва має на меті:

– здійснення обліку витрат на виробництво продукції;

– визначення обсягів випуску продукції (робіт, послуг);

– розрахунок витрат на продукцію, виробництво якої не завершено (незавершене виробництво);

– розрахунок собівартості готової продукції та калькулювання собівартості одиниці продукції.

Відповідно до П(С)БО 16 "Витрати" витратами визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства, за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати виробництва – це виражені в грошовій формі поточні витрати матеріальних, трудових, фінансових ресурсів на виробництво продукції.

Синтетичний облік процесу виробництва здійснюють на рахунках: 23 "Виробництво", 24 "Брак у виробництві», 25 "Напівфабрикати», 26 "Готова продукція", 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва", 15 "Капітальні інвестиції", 39 "Витрати майбутніх періодів", рахунки класу 9 "Витрати діяльності".

Аналітичний облік процесу виробництва ведуть у розрізі синтетичних рахунків за окремими видами продукції (робіт, послуг) та статтями витрат, перелік і склад яких визначається підприємством.

Основними первинними документами при відображенні витрат є: накладні-вимоги, накладні, наряди на виконання робіт, табелі, прибуткові ордери, рахунки-фактури, авансові звіти, видаткові касові ордери, довідки бухгалтерії, відомості розподілу витрат, акти прийому виконаних робіт та ін.

Облік процесу виробництва ведеться з метою здійснення контролю виконання завдання з випуску кожного виду продукції та визначення її виробничої собівартості.

До виробничої собівартості продукції (робіт і послуг) включають:

– прямі матеріальні витрати (вартість сировини та основних матеріалів та інші витрати, що утворюють основу виробленої продукції);

– прямі витрати на оплату праці (заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим безпосередньо у виробництві продукції;

– інші прямі витрати (відрахування на соціальні заходи, амортизація, витрати від браку та інші прямі втрати);

– загальновиробничі витрати (витрати на управління та обслуговування виробництва, на утримання та ремонт основних засобів, інші непрямі витрати).

Суть процесу виробництва схематично зображена на рисунку 9.2.

Для обліку виробничих витрат і визначення собівартості виготовленої продукції призначений активний рахунок 23 "Виробництво". За дебетом рахунка 23 "Виробництво" відображаються всі витрати, пов'язані безпосередньо

з     випуском продукції, виконанням робіт та наданням послуг, тобто прямі витрати. Наприклад, операція з відпуску сировини і матеріалів для потреб виробництва відображається проведенням:

Д-т рах. 23 „Виробництво”; К-т рах. 201 „Сировина і матеріали”.

Непрямі витрати попередньо обліковують на операційному розподільчому рахунку 91 "Загальновиробничі витрати".

Наприклад, операція з відпуску сировини і матеріалів на загальновиробничі потреби відображається проведенням:

Д-т рах. 91 „Загальновиробничі витрати”; К-т рах. 201 „Сировина і матеріали”.

Наприкінці місяця після розподілу загальновиробничих витрат за об'єктами калькулювання за певним критерієм їх списують у дебет рахунка 23 "Виробництво":

Д-т рах. 23 „Виробництво”; Д-т рах. 91 „Загальновиробничі витрати”.

Отже, в дебет рахунка 23 "Виробництво" протягом місяця відносять прямі й непрямі витрати, пов'язані з виробництвом продукції.

За кредитом рахунку 23 „Виробництво” відображається сума фактичної собівартості завершеної виробництвом готової продукції. З цією метою наприкінці місяця складають калькуляцію за кожним видом продукції. Джерелами даних є аналітичні рахунки, відкриті для кожного виду продукції. Після цього визначають фактичну собівартість товарного випуску.

Для визначення фактичної собівартості товарного випуску готової продукції необхідно до незавершеного виробництва на початок місяця (сальдо початкове рах. 23) додати витрати за місяць (оборот за дебетом рахунку 23) і відняти незавершене виробництво на кінець місяця (сальдо кінцеве рах. 23).

Суму фактичної собівартості списують в дебет рахунку 26 "Готова продукція" або інших рахунків (27,15) проведенням:

Д-т рах. 26 „Готова продукція”;

К-т рах. 23 „Виробництво”.

Залишок (сальдо) за рахунком 23 "Виробництво" може бути лише дебетовим і означатиме витрати, що відносяться до незавершеного виробництва, обсяг і вартість якого визначають за даними інвентаризації або іншим методом. Ця сума і відображається в балансі у статті "Незавершене виробництво".