Облік реалізації товарів поштою

Облік реалізації товарів поштою

Основним документом, який регулює реалізацію товарів шляхом пересилання їх через поштові відділення зв’язку, є «Правила продажу товарів поштою», затверджені спільним наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі та Державного комітету зв’язку України від 17 березня 1999 р. № 153/48.

Згідно з цими Правилами таким продажем вважають роздрібний продаж непродовольчих товарів поза магазином за каталогами, проспектами та іншою рекламною інформацією. При цьому вибір товару та його замовлення передують безпосередній передачі підприємством поштового зв’язку товару замовнику (покупцю).

У той же час «Порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення», затверджені

Зміст господарської операції

7 Нараховано автотранспортному підприємству за послугу з перевезення товару:

вартість роботи без ПДВ - 2700

сума податкового кредиту з ПДВ - 540

8 Списано торгову націнку:

на реалізований товар - 96000 : (160000 + 96000) ⋅216000 = 81000 грн

на залишок нереалізованого товару - 96000 – 81000 = 15000 грн

9 Повернено на склад залишок нереалізованого товару - 25000

10 Списано собівартість реалізованого товару - 216000 – 81000 = 135000 грн

11 Згідно з авансовим звітом продавця списані витрати виїздної торгівлі:

сплачений ринковий збір - 70

оплата за місце на ринку витрати на відрядження - 20

12 Повернуто в касу невикористані кошти, видані під звіт продавцю на відрядження - 20

13 Списано на фінансові результати:

доход від реалізації товару - 180000

собівартість реалізованого товару - 135000

витрати на збут - 2810

адміністративні витрати  - 70

постановою КМУ від 08.02. 1995 р. № 108, забороняють продаж непродовольчих товарів, що не мають відповідного товарного вигляду, з пропущеним терміном придатності, при відсутності документів, що підтверджують їх якість та безпечність, з обов’язковим придбанням додаткових товарів як «навантаження».

До спеціальних вимог пересилання товарів поштою відносять обмеження, передбачені «Правилами користування послугами поштового зв’язку», затвердженими постановою КМУ від 22.12. 1997 р. № 1446, якими забороняється продавати через поштові відділення зв’язку такі товари:

— вогнепальну зброю всіх видів та боєприпаси до неї;

— холодну зброю всіх видів;

— вибухонебезпечні та легкозапалювальні речовини;

— наркотичні засоби, психотропні речовини та їх аналоги, токсичні і радіоактивні речовини, ртуть, кислоти, мінеральні добрива, їдкі та інші отруйні речовини;

— товари, що є небезпечними для працівників пошти, а також такі, що зумовлюють забруднення або псування інших поштових відправлень.

Витрати з пересилання товарів може нести як підприємство-відправник (продавець), так і одержувач товару (замовник, покупець). При систематичній реалізації товарів через пошту підприємству торгівлі доцільно укласти договір з підприємством поштового зв’язку, в якому передбачити особливі умови продажу товарів, порядок розрахунків за надані послуги з пересилання товарів, відповідальність сторін тощо. Готуючи замовлений товар до пересилання, продавець зобов’язаний вкласти у поштове відправлення (посилку, бандероль) опис товарів з позначенням їх назви та роздрібної ціни, а на товари з гарантією — ще й технічний паспорт або інший відповідний документ. Відділення поштового зв’язку—отримувач товару зберігає поштове відправлення протягом одного місяця з дати його над-ходження. Якщо за цей час посилка (бандероль та ін.) не будуть одержані замовником, її повертають продавцю (відправнику) товару за місцем відправлення. Пересилання підприємству-продавцю не одержаних замовником поштових відправлень здійснюється за рахунок продавця.

Реалізація товарів поштою може здійснюватися як за передоплатою, так і за наступною оплатою (оплатою покупцем при одержанні товару). При попередній оплаті покупець повідомляє продавцю про бажання придбати певний товар, оформлюючи відповідне замовлення, та перераховує на поточний рахунок останнього вартість товару згідно з каталогом, прейскурантом, прайсом і т. ін. Продавець відправляє товар на адресу, вказану покупцем у замовленні, з повідомленням про вручення. Останнє повертається продавцю і є підставою для закриття розрахунків за попередньою оплатою, для списання вартості проданого товару та відображення доходу від реалізації. При наступній оплаті відправлення з накладною платою підприємство-продавець доручає підприємству поштового зв’язку одержати вказану ним вартість товару з отримувача поштового відправлення і перевести її на рахунок підприємства-продавця за вказаними реквізитами. Витрати на пересилання товару в таких випадках сплачує покупець разом з вартістю товару при одержанні відправлення. Підприємство зв’язку надає підприємству-продавцю інформацію (документи) про факт передачі товару покупцеві та його оплату. Але можливі випадки, що замовлений товар покупцем не одержаний з різних причин (питома вага таких випадків сягає часом 30% усіх відправлених товарів), тоді він повертається підприємству-продавцю, а останній компенсує підприємству поштового зв’язку всі витрати за доставку поштового відправлення в обидва кінці.

Для правильної організації бухгалтерського обліку такого виду торгової діяльності треба мати на увазі, що поштове відправлення до моменту вручення його адресату належить відправнику, тобто підприємству-продавцю (хоча відповідальність за його доставку та збереження покладається на підприємство зв’язку).

Отже, до моменту вручення відправлення адресату право власності на нього належить продавцю, і він може заборонити його видачу, оформити повернення товару, переадресувати відправлення іншому замовнику, зменшити суму накладної плати, визначеної при оформленні відправлення і т. ін. Специфіка такого виду продаж полягає ще і в тому, що інформація про дату вручення поштового відправлення замовнику надійде до продавця з деяким запізненням (на 4—6 дн. після вручення самого відправлення), а в обліку вона повинна бути відображена у тому періоді, в якому товар вручено (передано) покупцю.

Для обліку товарів, переданих підприємству поштового зв’язку для доставки замовникам, підприємству-продавцю доцільно відкрити окремий субрахунок у складі рахунка 28 «Товари» (наприклад, субрахунок 286 «Товари в дорозі») або ж використати з цією метою субрахунок 283 «Товари на комісії». Облік відправлених замовникам товарів на цьому субрахунку бажано вести за цінами реалізації (аналогічно субрахунку 282 «Товари в торгівлі»), а на субрахунку 285 «Торгова націнка» відкрити окремий аналітичний рахунок для відображення суми торгової націнки на цю групу товарів.