Облікова політика підприємства

Облікова політика підприємства

Облікова політика – це сукупність принципів, методів і процедур, якими послуговується підприємство для ведення обліку господарської діяльності та складання й подання фінансової звітності. Облікова політика є документом, в якому висвітлюється основні аспекти обліку діяльності підприємства та містяться прийняті підприємством форми організації бухгалтерського обліку, форми ведення бухгалтерського обліку, правила ведення обліку і складання фінансової звітності, та ін. питання. Облікова політика розробляється може розроблятися головним бухгалтером, бухгалтерською службою, аудиторською фірмою. Відповідальність за розробку Облікової політики покладена на головного бухгалтера. Облікова політика затверджується Наказом підприємства «Про облікову політику» та доводиться до відома керівників і співробітників певних відділів й служб підприємства.

Після затвердження цей розпорядчий документ набуває статусу юридичного. Наказ про облікову політику є основним внутрішнім документом, яким регулюється організація облікового процесу на підприємстві, є обов'язковим для виконання всіма службами та працівниками підприємства. Він може складатися з наступних розділів.

Преамбула. Основні відомості про підприємство (назва підприємства, форма власності, організаційно-правова форма, чисельність працюючих тощо).

Розділ 1. Організація роботи бухгалтерської служби. Порядок організації роботи облікового апарату (форма організації бухгалтерського обліку, права та обов'язки головного бухгалтера, взаємодія з іншими підрозділами тощо).

Розділ 2. Методика обліку. Наводяться за окремими напрямами обліку обрані варіанти методики обліку.

Розділ 3. Організаційно-технічні аспекти. Основні організаційно-технічні аспекти облікової політики: форма ведення обліку, робочий план рахунків, порядок організації документообігу, проведення інвентаризації тощо.

Елементи облікової політики наведено на рис. 1.4.

Рис. 1.4. Елементи облікової політики

За необхідністю до Наказу «Про облікову політику» складаються відповідні додатки, наприклад, графік документообігу, перелік первинних документів, форми яких затверджуються керівником підприємства, перелік посадових осіб, які використовують бланки суворої звітності, робочий план рахунків тощо.

Підготовка Наказу про облікову політику підприємства на практиці є досить трудомісткою справою і вимагає від учасників цього процесу відповідних здібностей, комплексних знань з усіх процесів, які відбувалися на підприємстві та за його межами в минулому, здійснюються сьогодні та будуть у майбутньому. Все це потребує ґрунтовного аналізу подій і фактів, вміння бачити перспективу та неординарно мислити.

Способи ведення бухгалтерського обліку, обрані підприємством при формуванні облікової політики, застосовуються з 1-го січня нового року всіма структурними підрозділами, включаючи виділені на окремий баланс, незалежно від місця їх розташування.

Облікова політика розробляється на багато років і може змінюватися лише у випадках:

-         зміни статутних вимог;

-         зміни вимог органу, що затверджує Положення (стандарти) бухгалтерського обліку;

-         забезпечення внесеними змінами більш достовірного відображення подій або операцій у фінансовій звітності підприємства.

У випадку зміни облікової політики у Примітках до річної фінансової звітності слід розкривати причини та сутність зміни, суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року або обґрунтування неможливості її достовірного визначення.

Наказ про облікову політику є одним з перших документів, які; використовуються податковою інспекцією, аудиторськими фірмами та іншими службами при перевірці діяльності підприємства.