Оцінювання запасів при їхньому вибутті

Оцінювання запасів при їхньому вибутті

Згідно з ПБО 9, оцінювання запасів при їхньому відпуску у виробництво, продажу та іншому вибутті здійснюється за одним з таких методів:

–  ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

–  середньозваженої собівартості;

–  собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

–  нормативних затрат;

–  ціни продажу.

Для всіх одиниць фінансового обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.

Одиницею обліку запасів є найменування запасів або однорідна група запасів (вид).

Доцільність використання різних методів для визначення собівартості запасів встановлюється підприємством. Наприклад, може бути доцільним застосування різних методів визначення собівартості запчастин, які реалі- зуються, і таких самих запчастин, які використовуються для власних по- треб (ремонт устаткування). Не може бути підставою для застосування різних методів визначення собівартості одного виду запасів різниця в гео- графічному місцезнаходженні запасів та в податкових правилах.

 Метод ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів.

Запаси, які відпускаються, та послуги, що виконуються для спеціаль- них замовлень і проектів, а також запаси, які не замінюють одне одного, оцінюються за ідентифікованою собівартістю.

Цей метод може застосовуватися за умов незначної номенклатури матеріалів чи товарів, що використовуються на підприємстві. Облік над- ходження матеріалів, їхнього відпускання та залишків здійснюється за конкретними партіями.

Такий метод звичайно застосовують для визначення собівартості ін- дивідуальних замовлень (виробництво кораблів, літаків) або при торгівлі нерухомістю, автомобілями, коштовностями і т. ін.

У разі виробництва або реалізації великої кількості одиниць запасів, які є взаємозамінними, звичайно використовується один з поданих нижче методів для визначення собівартості запасів.

 Метод середньозваженої собівартості.

Оцінювання за середньозваженою собівартістю проводиться по кож- ній одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця й одержаних у звіт- ному місяці запасів.

 Метод собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО)

Оцінювання запасів за методом ФІФО базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, в якій вони надходили на підприємство (відображені в обліку), тобто запаси, які першими відпуска- ються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюються за собівартіс- тю перших за часом надходження запасів.

Використання методу ФІФО максимально наближає вартість запасів до поточної ринкової вартості.

Приклад 1

Дані про рух сировини

Оцінювання виробничих запасів за методом середньозваженої со- бівартості.

Середньозважена ціна – 14850/1100 = 13,5 (грн.). Витрачено сировини: 700х13,5 = 9450 (грн.).

Залишок сировини: 400х13,5 = 5400 (грн.).

Оцінювання виробничих запасів за методом ФІФО