Педагогічна рада з теми "Запобігання негативній соціалізації в сім’ї та школі. Розвиток життєстійкості учасників навчально-виховного процесу"

Аналіз результатів  свідчить, що із радістю до школи йде 37% опитаних учнів, з байдужістю - 12% , з передчуттям неприємностей - 11 %, а решту 40% учнів перебувають у школі з думкою: «Скоріше б це все закінчилося».
       
   На запитання «Якою має бути роль класного керівника?» учні в переважній більшості відповіли - другою мамою,
36,6% відповіли – старшим товаришем, наставником, порадником, 25% учнів - контролером успішності учнів та їх дисципліни.

Всі учні мріють, щоб класний керівник був справедливим, суворим, водночас врівноваженим, добрим, веселим, відвертим та щирим, розумним, мудрим і терплячим. А відносини з ним побудовані на взаєморозумінні, взаємоповазі та дружбі.
        На запитання: «Чого не повинен робити класний керівник?» учні відповіли – сварити без причини, кричати, нервуватися, принижувати, бути байдужим, нехтувати думкою учня.
        Більшість учнів написали, що відчувають до класного керівника любов і повагу, але деякі  байдужість, або взагалі ніяких почуттів.

        38% школярів вважають, що їхній клас дружній,
45% учнів написали, що колектив складається з кількох груп, а 17% дітей відмітили, що кожен живе сам по собі.
   91 % школярів хоче, щоб життя класу було насичене походами, екскурсіями, поїздками по цікавих місцях.
  Більшість учнів 9 класу вважають, що в класі всі допомагають один одному. Учні 7-8 класів пишуть, що дехто їх відверто дратує. Старшокласники відмічають, що в класі є друзі, яким можна довірити таємницю.

Багато різних порад написали учні своїм класним керівникам та найбільше вони прагнуть, щоб класний керівник частіше спілкувався з класом.

Раджу кожному класному керівникові дати відповідь на запитання:
«Що я зробила(в) для того, щоб мої вихованці почувалися комфортно?
Який приклад я подаю своїми вчинками, реакціями на певні події?  
Скільки у моєму класі щасливих дітей?».

Ви говорите: діти мене втомлюють. Ви праві. Ви пояснюєте: треба спуститись до їх понять. Опускатися, нахилятися, згинатися, стискатися. Помиляєтеся. Ні, не від того ми втомлюємося, а від того, що треба підніматися до їхніх почуттів. Підніматися, ставати навшпиньки, тягнутися. Щоб не образити.
      Я. Корчак