Податок на промисел

 Податок на промисел.

Податок на промисли. Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України „Про податок на примисли” від 17. 03. 1993 р. із змінами та доповненнями об'єктом оподаткування є сумарна вартість товарів за ринковими цінами, зазначена громадянином в декларації, поданій до Державної податкової інспекції в районі (місті) за місцем проживання, а громадянином, що не має постійного місця проживання в Україні, — за місцем продажу товарів.

Платниками податку на промисли є громадяни України, іноземні громадяни і особи без громадянства (ті, що мають, і ті, що не мають постійного місця проживан- ня), якщо вони не зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності і здійснюють несистематичний, не більше чотирьох разів протягом календарного року продаж виготовленої та придбаної продукції, речей, товарів (далі — товари).

Ставку податку на промисли встановлено в розмірі 10% від зазначеної в декларації вартості товарів, що підлягають продажу протягом трьох календарних днів, але не меншу від розміру мінімальної заробітної плати. У разі подовження строку продажу до семи календарних днів ставка податку подвоюється.

Податок на промисли сплачують у вигляді придбання одноразового патенту на торгівлю, вартість якого визначають на підставі вказаної платником сумарної вартості товарів і ставки податку. Сума податку за невикористаний патент не повертається.

Податок на промисли зараховують до місцевих бюджетів за місцем придбання одноразового патенту.

Контроль за дотриманням вимог Декрету покладається на державні податкові інспекції та органи внутрішніх справ.