Поняття та класифікація запасів. Визначення і оцінка виробничих запасів

 Поняття та класифікація запасів. Визначення і оцінка виробничих запасів

Формування інформації про запаси підприємства у бухгалтерському обліку та розкриття її у фінансовій звітності регламентує П(С)Б0 9 «Запаси». Норми цього стандарту застосовуються підприємствами незалежно від їх форм власності крім бюджетних установ. Відповідно до П(С)Б0 9, запаси – це активи, які:

-         утримуються для продажу за умов звичайної господарської діяльності;

-         перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

-         утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Запаси визнаються активами, якщо:

-        існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їх використанням;

-        їх вартість може бути достовірно визначена. Норми П(С)Б0 9 не поширюються на такі запаси:

-       незавершені роботи за будівельними контрактами.

-       фінансові активи (цінні папери, що утримуються з метою продажу).

-       молодняк тварин, тварини на відгодівлі, продукцію сільського і лісного господарства, якщо вони оцінюються за чистою вартістю реалізації відповідно до інших П(С)БО.

Для   правильної  організації   обліку  запаси   класифікуються                   за                 такими ознаками:

1.      За місцем знаходження: складські, у виробництві, в дорозі.

2.      За рівнем наявності на підприємстві: нормативні, понаднормові.

3.     За   сферою  використання:  у   сфері   виробництва,  у   сфері   обігу, у невиробничій сфері.

4.      За походженням: первинні, вторинні.

5.      За групами виробничих запасів (для цілей бухгалтерського обліку). Для цілей бухгалтерського обліку запаси класифікують на:

1.     Виробничі запаси (Сировина, основні й допоміжні матеріали, комплектуючи вироби, паливо та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, обслуговування і адміністративних потреб) (рах. 20).

2.     Поточні біологічні активи (рах. 21).

3.     МШП,   що   використовується   протягом   не    більше   1 року,     або нормального операційного циклу, якщо він не більше 1 року (рах. 22).

4.     НЗВ у вигляді незакінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів (рах. 23).

5.     Браковані вироби (рах. 24).

6.     Напівфабрикати власного виробництва (рах. 25).

7.     Готова продукція, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технологічним і якісним характеристикам, передбаченим договором (рах. 26).

8.     Продукція сільськогосподарського призначення (рах. 27).

9.     Товари, що придбані та утримуються підприємством з метою подальшого продажу (рах. 28).

Виробничі запаси (ВЗ) – це оборотні активи підприємства, які використовуються для виробництва продукції, господарських потреб, подальшого продажу, виконання робіт та надання послуг, строк корисного використання яких менше 1 року (або операційного циклу, якщо він довший за 1 рік). Виробничі запаси складають значну частку активів підприємства та основну частку у структурі витрат підприємства. Виробничі запаси надходять на підприємство у вигляді сировини і матеріалів, напівфабрикатів, палива, будівельних матеріалів, запчастин і т.д.

Для обліку виробничих запасів призначено рахунок 20 «Виробничі запаси», рахунок активний, балансовий. За дебетом рахунку відображається їх находження та дооцінка, за кредитом рахунку – їх витрачення на виробництво, реалізація на сторону, уцінка, списання.

У бухгалтерському обліку виробничі запаси при їх надходженні, виготовлені або на дату складання балансу, оцінюються таким чином:

1.      При придбанні за грошові кошти – за первісною вартістю запасів, яка складається з фактичних витрат на їх придбання.

2.      При виготовленні власними силами – за собівартістю їх виробництва, яка визначається за П(С)Б0 16.

3.      Як внесок до статутного капіталу – за справедливою вартістю.

4.        На дату складання балансу – за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації. Чиста вартість реалізації виробничих запасів – очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію.

5.        Безоплатно одержані – за справедливою вартістю запасів з урахуванням витрат, що включаються до первісної вартості запасів, отриманих від постачальника.

6.        При придбанні в результаті обміну на подібні активи – за балансовою вартістю. Коли балансова вартість перевищує справедливу, тоді запаси оцінюються за справедливою вартістю. Різниця між БВ і СВ списується на витрати звітного періоду.

7.        При придбанні в результаті обміну на неподібні активи – за справедливою вартістю.

Завдання бухгалтерського обліку виробничих запасів:

1.      Контроль за збереженням запасів в місцях їх зберігання та на стадіях обробки.

2.      Правильне і своєчасне документування операцій з руху запасів.

3.      Визначення витрат пов’язаних з придбанням запасів.

4.         Розрахунок фактичної собівартості витрачених матеріалів.

5.      Своєчасне здійснення розрахунків з постачальниками і контроль за матеріалами що знаходяться в дорозі та облік невідфактурованих поставок.

6.      Правильне відображення у б/о результатів інвентаризації запасів.

Інформація про виробничі запаси необхідна для визначення первісної вартості придбаних запасів, фактичної собівартості використаних запасів, розрахунку собівартості продукції та норм запасів на складі, а також аналізу ефективності їх використання.