Презентація на тему: «Система подолання моторної алалії»

Презентація на тему:
«Система подолання моторної алалії»

Зміст

Вступ
Основні напрямки і зміст корекційно-педагогічної роботи при моторної алалії
Етапи логопедичної роботи при моторній алалії
А) Перший етап
Б) Другий етап
В) Третій етап
Г) Четвертий етап

Алалія –

це відсутність або недорозвиток мовлення внаслідок органічного ураження мовленнєвих зон кори головного мозку у внутрішньоутробному або ранньому періоді розвитку дитини.

Вступ

Моторна алалія - це системне недорозвинення експресивного мовлення центрального органічного характеру, обумовлене несформованістю мовленнєвих операцій процесу породження мовленнєвих висловлювань при відносній схоронності смислових і сенсомоторних операцій.
Моторна алалія являє собою складний синдром, комплекс мовленнєвих і немовленнєвих симптомів. У структурі мовленнєвого дефекту при моторної алалії провідним є мовленнєві порушення.
Моторна алалія зустрічається частіше сенсорної алалії.

Основні напрямки і зміст корекційно-педагогічної роботи при моторної алалії

Розвиток мовлення

Розвиток сенсорних і рухових можливостей

Розвиток особистості

Рекомендації до організації роботи з моторними алаліками:

Ранній початок роботи
Створення сприятливих умов для розвитку мовлення дитини, виключити можливий травмуючий вплив навколишнього середовища.
Роботи над вимовою проводиться у зв’язку з предметно-практичною та ігровою діяльністю дитини.
Дотримання чіткого дозування занять.
Використання в роботі над вимовою як найбільшого числа аналізаторів: рухового , слухового, зорового, дотикового.
 Індивідуальний підхід дитині
Забезпечення можливості спілкування дитини з нормально розмовляючими дітьми, які молодші за неї.
Врахування основних закономірностей розвитку мовлення дітей в ході нормального онтогенезу
Системний вплив на всі порушені компоненти мовлення

Етапи логопедичної роботи при моторній алалії

Перший етап

Мета:
Формування початкових мовленнєвих навичок в системі мовленнєвого спілкування.

Задачи

Формування мовленнєвої активності

Формування активного і пасивного словника

Клінічна картина дитини

Вживає однослівні речення.
Спілкується жестами,іноді у супроводі голосових реакцій.
Звуковимова змазана, немає чіткої і постійної артикуляції
Нерозуміє чоловічого, жіночого і середнього роду.
Дитина мовчазна
У мовленні багато багатозначних та лепетних слів.
Не розуміє граматичні форм слів
Практично відсутнє власне мовлення
Дитина не прагне до мовного спілкування
Мовленнєва стимуляція знижена.
Лепетні слова супроводжуються мімікою,деякі мімічні знаки закріплюються відсутність критичного ставлення до свого дефекту.

Методични прийоми:

Другий етап

Мета:
розвиток словника і фразового мовлення

Завдання другого етапу навчання

Інтенсивна робота з розвитку розуміння мовлення, спрямована на розрізнення форм слова.
Розвиток елементарних форм усного мовлення на базі уточнення та розширення словникового запасу практичного засвоєння простих граматичних категорій.
Оволодіння правильною вимовою і розрізненням звуків, формування ритміко-складової структури слова:
А)Систематична робота з розширення пасивного і активного словника;
Б) Розвиток свідомого виховання мовлення.

Характеристика етапу:

Словник збільшується в основному за рахунок вивчених слів .
Стають часті різні спотворення слів : а) скорочення , б) перестановки в) більш складні спотворення - літеральние парафазії ; г) розширене вживання слів - вербальні парафазії.
Розширюється можливість правильного повторення деяких звуків в ізольованому звучанні.
З розвитком словника можуть самостійно з'являтися нові звуки, але вимова всіх звуків залишається нестійкою в слові та залежить від складності складової структури слова, від інших звуків, що входять в слово.
Наприкінці цього етапу словник починає збагачуватися швидше, причому за рахунок самостійної появи у дитини слів на основі наслідування мовлення оточуючих. Слова часто вживаються самостійно, хоча не завжди до речі.
На тлі всіх описаних явищ все частіше відзначаються пошуки правильної артикуляції.

Третій етап

Мета:
Формування мовного висловлювання, як основної одиниці мовленнєвої дії.

Формування фразового
мовлення на фоні ускладнення
словника
і структури фрази

Работа над діалогом

Работа над розвитком
Описової розповіді

Клинична картина:

Характеризується появою фрази в мовленні дитини. У дитини багатиший словниковий запас, парафазий стає менше, вони менш грубі. Звуковимова уточнюється, залишається змішання звуків. У побуті дитина використовує короткі фрази, при ускладненні фрази з'являються грубі аграмаматизми.

Методи та прийоми работи:

I. Формування навички усвідомленого вичленування фонем і артикулем та на цій основі - розширення активного словника й закріплення морфологічних узагальнень.
II. Формування навички складового аналізу слова і закріплення на цій основі морфологічних граматичних стереотипів, розвиток активного словника
III. Формування аналізу словесного складу речень і закріплення на цій основі фразового стереотипу.

Зміст роботи:

Четвертий етап

Мета:
Формування комунікативних умінь і зв'язного мовлення.

Развитие зв’язного мовлення

Формування
комунікативних
умінь

Попередження
аграмматизмов

Навчання грамоти

З'являється можливість користуватися зв'язною і контекстною вимовою;
Дитина може відвідувати загальноосвітню чи допоміжну школу;
При засвоєнні шкільної програми виникають труднощі:
Труднощі сприйняття і відтворення усного та письмоного мовлення:
а) аграматизми
б) викривлення слів
в) заміни букв і звуків

Клинична картина:

- Читання складів і слів різної фонетичної складності і знаходження відповідної картинки.
- Читання за картками певних складів , що входять до складу певних слів , і викладання з цих складів слів під відповідними предметними картинками ;
- Читання слів і їх диференціація за складовим складом
- Читання слів і виділення лексем із заданою буквою або звуком;
- Читання ряду слів та відбір слів з ​​певними значеннями.
- Читання ряду слів й викладання відповідного ряду картинок по пам'яті;
- Читання слів з ​​пропущеними буквами і словами та доповнення їх зазначеними елементами , спочатку з опорою на відповідні картинки , а потім без зазначеної опори;

Для роботи пропонуються наступні вправи:

- Читання речень з одним і тим же лексичним складом, але з різним граматичним оформленням слів та співвіднесення прочитаного з відповідними картинками.
- Читання речень та доповнення відповідним складом або буквою слова , в яких пропущені зазначені елементи , або доповнення в речення ( усно , а потім викласти з букв розрізної азбуки ) пропущене слово у відповідній граматичній формі з опорою на картинку.
- Читання нескладного зв'язного тексту і показ відповідних предметів по картинці ;
- Читання нескладного тексту та відповіді на запитання педагога по тексту ; після читання тексту знайти перше , друге , третє речення і повторити їх усно ;
- Читання тексту , відповіді на питання , переказ тексту ;
- Читання зв'язного тексту , даного в неправильній послідовності , визначення правильного порядку розташування речень.

Кінець