Система синтетичних рахунків необоротних засобів праці

Система синтетичних рахунків
необоротних засобів праці

Для групового обліку необоротних засобів праці планом рахунків передбачено такі синтетичні рахунки:

№ 10 «Основні засоби» — призначений для обліку наявності та руху основних засобів праці, що перебувають не лише в експлуатації, айв запасі, на консервації чи в оренді. Основні засоби праці обліковуються за первинною чи відновлювальною вартістю.

№ 11 «Інші необоротні матеріальні активи».

№ 13 «Знос необоротних активів». Знос основних засобів праці — призначений для відображення амортизації вартості основних засобів у процесі її переносу на новостворюваний продукт. У цьому рахунку передбачено три субрахунки:

— знос основних засобів

— знос інших необоротних активів

— знос нематеріальних активів.

Облік усередині кожного субрахунка ведеться в межах окремих груп виробничих основних засобів галузевого призначення, основних засобів господарства та інших невиробничих основних засобів, а також за їх видовою класифікацією.

Ремонт основних засобів праці, у залежності від характеру, здійснюються на різних рахунках. Для обліку фактичних затрат капітального ремонту основних засобів при зміні експлуатаційної власності, що належить підприємству, зокрема реконструкцію й модернізацію обладнання призначено рахунок № 15 «Капітальні інвестиції».

У бухгалтерському обліку (незалежно від норм податкового законодавства) первинна вартість основних засобів збільшується лише на суму затрат, пов’язаних з поліпшенням об’єкта (модернізація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), яке призводить до збільшення майбутніх економічних вигід, очікуваних від його використання.

Затрати на поточний ремонт, утримання устаткування тощо, що здійснені для забезпечення майбутніх економічних вигід, первинне очікуваних від використання, об’єкта основних засобів, відображаються на відповідних рахунках затрат (91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут» тощо).

Подальше групування в плані рахунків це фінансова система, що стосується внутрішньогосподарського управління, то для цього потрібна додаткова класифікація та групування основних засобів праці.

Для побудови робочого плану рахунків для цілей управління доцільно основні засоби групуються за їх функціональним призначенням, галузями, речовим натуральним характером і видами, за використанням і належністю.

Основні засоби за функціональним призначенням та видом діяльності (виробнича, комерційна, банківська) поділяють на такі класи:

виробничі основні засоби, що безпосередньо беруть участь у виробничому (комерційному, банківському) процесі або сприяють його здійсненню (будови, споруди, силові машини й устаткування, робочі машини і обладнання тощо, які діють у сфері матеріального виробництва);

невиробничі основні засоби, що не беруть безпосередньої або побічної участі у процесі діяльності і призначені здебільшого для обслуговування комунальних і культурно-побутових потреб трудящих (будови і споруди, обладнання, машини і апарати тощо, використовувані у невиробничій сфері).

Згідно зі спеціальною класифікацією основні засоби поділяються за галузями народного господарства: промисловість, будівництво, сільське господарство, транспорт, зв’язок тощо.

За натурально-речовими ознаками основні засоби поділяють на окремі види: будови, споруди, передавальне обладнання, машини й устаткування, які, в свою чергу, поділяються на силові машини й устаткування, робочі машини й устаткування, вимірювальні та регулюючі прилади й лабораторне устаткування, обліковувальну техніку, інші машини й устаткування (транспортні засоби, інструменти, виробничий інвентар і приналежності, господарський інвентар), робочі та продуктові тварини, багаторічні насадження і т. ін.

До кожної з цих груп належать основні засоби різних найменувань. Наприклад, до групи будови — корпуси цехів, склади, лабораторії тощо. До транспортних засобів — автомобілі, трактори, електровози, тепловози тощо. До групи інвентаря, інструменту та інших основних засобів — меблі, вимірювальні прилади тощо.

Класифікація основних засобів за наведеними ознаками є основою синтетичного обліку для потреб внутрішньогосподарського управління.

За використанням основні засоби поділяють на діючі (усі основні засоби, що використовуються у господарстві), недіючі (ті, що не використовуються в даний період часу через тимчасову консервацію підприємства або окремих цехів), запасні (різне устаткування, що перебуває в резерві і призначене для заміни об’єктів основних засобів, що вибули або ремонтуються). За такого групування визначають суму амортизації.

Істотне значення в обліку основних засобів має розподіл їх за ознакою належності на власні й орендовані.

Орендовані основні засоби показуються в балансі або орендована або орендаря, тим самим запобігається можливість подвійного врахування одних і тих самих засобів.