Структура внутримашинного інформаційного забезпечення

Структура внутримашинного інформаційного забезпечення

Під внутримашинним інформаційним забезпеченням (ІЗ) розуміють систему спеціальним образом організованих даних, підлягаючих автоматизованій обробці, накопиченню, зберіганню, пошуку, передачі у вигляді, зручному для сприйняття технічними засобами. Це можуть бути інформаційні файли, бази даних, сховища даних, бази знань .

Файл — це іменована сукупність однорідної інформації зі складу та послідовності полів, записаної на машинному носії.

Інформаційні масиви (файли) можуть зберігатися в пам'яті комп'ютера й на машинних носіях. Більше складною організацією є база даних, що включає масиви для рішення регламентних задач, видачі довідок і обміну інформацією між користувачами.

Інформаційний масив - сукупність зафіксованої інформації, призначеної для зберігання й використання й розглянута як єдине ціле. Інформація може бути представлена у вигляді публікацій, звітів, електронних записів і т.д. Звичайно на підприємствах і в установах інформаційні масиви формуються за функціональними ознаками.

Призначення масивів залежить від задач, що стоять перед ІТ і відбиває їх специфіку.

Інформаційні масиви по їх ролі в машинній обробці і технології використання класифікуються в такий спосіб.

          1. Постійні масиви ставляться до категорії нормативно-довідкових, становлять інформаційний базис ІТ і містять відносно рідко вживаємі відомості. До їх склад входять масиви класифікаторів, довідників, каталогів і інша умовно-постійна інформація. В масивах класифікаторів зберігаються коди й тексти показників господарюючого суб'єкта. Вони формуються до початку експлуатації системи, у процесі роботи оновлюються та у разі потреби змінюються.

          2. Поточні (змінні) масиви включають змінну інформацію, що надходить у систему від керованого об'єкта й характеризує як стан зовнішнього середовища, так і сам процес керування об'єктом. Найчастіше  поточні масиви утворяться на основі первинних документів, наприклад, масив звітних авізо, розрахунку проекту плану надходження податку з обігу.    3. Проміжні масиви виникають на етапах рішення задач і виконують роль механізму, що передає інформацію від завдання до завдання або усередині задачі. Формування цих масивів пов'язане з потребою в проміжній інформації, що не має самостійного значення для цілей керування.

          4. Вихідні масиви зберігають інформацію, отриману в результаті обробки вихідної інформації. Вони містять сукупність показників, необхідних для аналізу й прийняття управлінських рішень на рівні керівників підрозділів, наприклад дані по особових рахунках, чисельності працюючих, фонду заробітний плати тощо.

          5. Збережені масиви найчастіше  формуються на основі вихідних і містять інформацію, необхідну для обробки в майбутніх звітних періодах, зіставлення даних за різні звітні періоди, розрахунків наростаючим підсумком.

          6. Пошукові (інформаційні) масиви - сукупність показників, записів, ключів пошуку, що характеризують або зміст певних документів, або      конкретний об'єкт, систему, організацію тощо.

          7. Службові масиви містять допоміжну інформацію, необхідну для обробки всіх інших видів масивів.

          Всі види масивів становлять інформаційний фонд комп'ютерної системи і являють собою динамічну сукупність взаємозалежних елементів інформації. Створення єдиного інформаційного фонду забезпечує систематизацію та уніфікацію показників, дозволяє встановити термінологічну єдність, однозначність описів і зв'язків між показниками у внутрімашинному  ІЗ.

          Для пошуку файлів на машинному носії створюються каталоги. Каталоги відображають зміст машинного носія. До них записуються короткі відомості про файл (його ім'я, розширення, довжина в байтах, дата й час створення або останнього відновлення), і виконується пошук потрібного файлу. Крім головного каталогу може бути створена будь-яка кількість підкаталогів. У підкаталоги поєднуються файли, що ставляться до однієї тематики. Підкаталогам також привласнюються імена за тими ж правилами, що й для файлів. Така організація спрощує і прискорює пошук інформації на машинному носії, полегшує роботу користувача.

          Пофайловий підхід у створенні інформаційного фонду відповідає принципу локальної організації даних і використовується при незначних об’ємах інформації. Така організація даних дозволяє швидко й зручно маніпулювати інформацією у файлах, але вимагає твердої прив'язки до програм, складна при коректуваннях даних і програм, має орієнтацію на окремі нескладні задачі. Локальний спосіб організації даних не передбачає встановлення зв'язку між файлами, виключає роботу в діалозі. При файловій організації масивів важко забезпечити актуальний стан даних, їх вірогідність і несуперечність.

          Файлові системи використовуються для зберігання слабко структурованих даних або в тих випадках, коли деталізацію їх логічної структури доцільно залишити виконавчій програмі. Для ІС такий підхід в організації зберігання даних не є оптимальним по наступних причинах.

             1.ІС орієнтовані головним чином на зберігання й модифікацію постійно існуючих даних, а не один раз або тимчасово використовуваних.

2.Структура даних ІС, як правило, складна за своєю природою й задача забезпечення оперативного доступу до них вимагає більше розвинених засобів їх структуризації при зберіганні.

3. Хоча структури даних у різних ІС різні, між ними часто буває багато спільного.

4.В ІС характерне використання тих самих даних різними прикладними програмами.

5. Для ІС характерним є досить часта зміна складу й модернізація окремих прикладних програм при практично незмінній структурі даних.

Таким чином, для ІС доцільна організація зберігання добре структурованих даних, доступних різним прикладним програмам. Цим засобом зберігання є бази даних.

База даних - це організована відповідно до певних правил і підтримувана в пам'яті комп'ютера іменована сукупність даних, що характеризує актуальний стан деякої предметної області.

Банк даних є автоматизованою системою, що уявляє сукупність інформаційних, програмних, технічних засобів, персоналу, що забезпечують зберігання, накопичення, відновлення, пошук і видачу даних. Головними складовими банку даних є база даних і програмний продукт, так звана система керування базою даних.

Для перетворення більших об’ємів деталізованих даних, накопичених у БД, у форму, зручну для стратегічного планування, реорганізації бізнесу й необхідну особам, що приймають рішення, використовують сховища даних.

Сховище даних - це система, що призначена для інформаційного забезпечення керування великою корпорацією або іншою організацією й інтегрує в собі дані з облікових автоматизованих систем, зовнішніх джерел, консолідує дані філій. Надає різноманітні інструментальні засоби для аналізу даних.

Для вирішення складних важко формалізуємих наукових, виробничих і економічних задач і розповсюдження професійного досвіду застосовуються системи, засновані на знаннях. Їх складовою частиною є база знань.

Базу знань можна представити як семантичну модель, призначену для подання в комп'ютері знань, накопичених людиною в певній предметній області. В експертних системах, заснованих на правилах продукції (якщо опис ситуації, то опис дії, база знань складається з бази правил і бази даних, що містить відомі факти, що стосуються предметної області).

Організація внутрімашинного ІЗ повинна вирішувати цілий ряд проблем і забезпечувати:

-  повноту збереженої інформації для виконання всіх функцій управління і вирішення економічних задач;

-  цілісність збереженої інформації, тобто несуперечність даних при введенні інформації в комп'ютер;

-  своєчасність і одночасність відновлення даних у всіх копіях даних;

- гнучкість системи, тобто її адаптуємість до  інформаційних потреб;

-  реализуемость системи, що забезпечує необхідний ступінь складності структури ІО;

-  релевантность ІО, під якою мається на увазі здатність системи здійснювати пошук і видавати інформацію, що точно відповідає запитам користувачів;

-  зручність язикового інтерфейсу, що дозволяє швидко формулировать запит до даних;

-  розмежування прав доступу, тобто визначення для кожного користувача доступних типів записів, полів, файлів і видов операцій над ними.