Тема6. Сучасний стан ринку цінних паперів в Україні, проблеми його розвитку, державне регулювання фондового ринку.

Тема6. Сучасний стан ринку цінних паперів в Україні, проблеми його розвитку, державне регулювання фондового ринку.

До кінця 2000р. - Початку 2001р. в Україні діяли всі основні учасники фондового ринку - емітенти, інвестори та професійні посередники, а так само сформувалася інфраструктура.

забезпечує їх діяльність.

Загальна кількість емітентів акцій, облігацій, інвестиційних та ощадних сертифікатів до кінця 2001 р. становило в Україні близько 36 тисяч. Найбільші обсяги емісії цінних паперів здійснені акціонерними товариствами. Хоча протягом 90-х років власниками цінних паперів стали більше 32 млн. громадян України, але абсолютна більшість випущених за попереднє десятиліття акцій було сплачено не грошовими коштами, а приватизаційними або компенсаційними паперами. Тільки з 1999р. намітилося поступове зміна ситуації на краще. Так, у 2001р. реальними коштами було сплачено вже 40% від загального обсягу емісій акцій.

В даний час в Україні зареєстровано понад вісімсот ліцензованих торгових посередників. Активно займаються торгівлею цінними паперами комерційні банки, які складають 16% від загальної кількості торговців ЦП, але при цьому виконують 43% операцій з цінними паперами. Сьогодні в Україні діє 7 фондових бірж. 2 торгово-інформаційні системи (ТІС), близько 450 депозитарних установ (з реєстраторами).

Контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів та його інфраструктури здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР). Це державний орган, підпорядкований Президентові України та підзвітний Верховній Раді. ДКЦПФР наділена повноваженнями видавати нормативні акти у формі рішень, роз'яснювати порядок застосування законодавства про цінні папери, здійснювати перевірки та застосовувати санкції (в т.ч. штрафні) за порушення встановлених правил роботи на фондовому ринку. Структура ДКЦПФР. її завдання та повноваження регламентовані Законом «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні».

За останні роки учасники фондового ринку створили кілька саморегулюючих організацій (СРО) - професійних об'єднань, метою яких є захист інтересів своїх членів (в т.ч. перед державними органами), контроль за дотриманням ділової етики, сприяння розвитку фондового ринку. Найбільш великі СРО - Професійна асоціація реєстраторів і депозитаріїв (ПАРД) та Асоціація «Перша фондова торгова система» (ПФТС).

до характерних рис сучасного українського фондового ринку можна віднести:

високі темпи зростання професійної торгівлі цінними паперами при незначній

частці торгів на організованому фондовому ринку;

великі обсяги випуску цінних паперів, при тому, що тільки до третини від загальної суми

емісій оплачується реальними коштами;

значна частина населення є власниками цінних паперів, але не має навичок

проведення операцій з ними;

брак власних інвестиційних ресурсів стримує зростання внутрішніх цін на цінні

папери, що робить їх привабливими для іноземних інвесторів;

можливості іноземного інвестування стримуються недосконалістю податкового законодавства і слабкою інтегрованість національного ринку в світовий фондовий ринок:

сформована інфраструктура фондового ринку, але якість роботи її учасників залишає бажати кращого;

бурхливий розвиток нормативної бази постійно змінює правове середовище, в умовах якої учасники ринку організовують і планують свою діяльність;

поки що слабка систематизація та автоматизація інформаційної бази про цінні папери, а так само невміння багатьох учасників ринку використовувати вже наявні інформаційні можливості створюють ситуації, при яких перевага в ринковій боротьбі отримують особи, які мають доступ до службової інформації емітентів;

на тлі процесів переділу власності часто змінюються пріоритети інтересів інвесторів і посередників - акції тих емітентів, чиї пакети в достатній мірі сконцентровані, надовго втрачають попит, ліквідність, різко падають в ціні і. навпаки, в центрі уваги опиняються раніше незатребувані цінні папери тих емітентів, де боротьба за контрольні пакети тільки починає розвертатися;

відсутність на нинішньому ринку похідних і гібридних (тобто поєднують ознаки

декількох видів) цінних паперів обіцяє в майбутньому широкі можливості тим

професіоналам, які заздалегідь готуються до їхньої появи.

Всі перераховані вище суперечливі характеристики свідчать про те. що сьогодні

Україна має типовий розвивається фондовий ринок, постійно мінливий, а тому який обіцяє

як можливості отримання надприбутків, так і значних збитків. Тому одним з основних

завдань, як у державному масштабі, так і на рівні кожного із суб'єктів ринку, є задача

зниження ризиків при проведенні операцій з цінними паперам