Управлінські аспекти вивчення затрат виробничої діяльності для побудови обліку

Управлінські аспекти вивчення затрат
виробничої діяльності для побудови обліку

Використані у процесі виробничої діяльності різні речовини та сили природи на виготовлення нового продукту формують поняття «затрати», грошовий вираз суми затрат на виробництво продукту визначає поняття «собівартість».

Значення собівартості. Економіко-правові (ринкові) відносини визначають важливе значення показника собівартості як економічної категорії. Собівартість тісно пов’язана з усіма іншими економічними категоріями економіки. Це один з найбільш важливих інструментів ведення господарства. Собівартість характеризує усі сторони виробничої діяльності господарської ланки. Зниження собівартості — це вирішальна умова збільшення нагромадження.

Управління затратами та собівартістю — центральний елемент управління господарством. Основними напрямками роботи є: обґрунтування рішень про припинення виробництва продукції, визначення ціни продукції, визначення рентабельності, побудова внутрішньогосподарських відносин, правомірність та доцільність організаційно-технічних заходів тощо.

Зміст процесу виробничої діяльності значення показника собівартості в управлінні господарством дозволяють визначити цільову функцію (мету) обліку затрат виробництва (рис. Б. 4.10).

Рис. Б.4.10. Цільова функція бухгалтерського обліку
в управлінні затратами виробництва

Як видно із рисунка Б.4.10 цільова функція бухгалтерського обліку виробничої діяльністю вимагає відповіді на такі запитання: що було затрачено? Де було затрачено? Для чого було затрачено? Як проходив процес затрат? На що були затрачені речовини та сили природи? Із сказаного випливає, що із даних бухгалтерського обліку повинно бути видно: скільки яких ресурсів було затрачено на виробництво, їх натуральні і вартісні параметри, характеристика процесу перетворення (трансформації) речовин та сил природи у новий продукт праці, при цьому усі ці характеристики повинні бути такі, які б давали змогу оцінити відповідність затрат попередньо визначеним нормам (квоті, плану тощо).

Цільова функція обліку затрат виробничої діяльності дає змогу визначити основні задачі обліку. Ними є: облік використання ресурсів за характеристиками -найменування, якість, вартість, кількість, відповідність нормам, відхилення. Причини відхилення, місця відхилення, місця використання тощо. Облік готового продукту праці за найменуванням, кількості, вартості, якості, собівартості; облік процесу перетворення ресурсів у новий продукт праці по робочим місцям, бригадам, ділянкам, цехам та іншим ознакам технології та організації виробничої діяльності.

Нарешті цільова функція дає можливість розмежування відкритого (фінансового) та закритого (внутрішнього) господарського — управлінського, виробничого, контролінгу.

Скачано с www.znanio.ru