Відрахування до фондів соціального захисту

Відрахування до фондів соціального захисту

1.Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

2.Фінансові санкції Пенсійного фонду України

Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-УІ

Визначення термінів:

єдиний внесок на  загальнообов'язкове  державне  соціальне страхування  (далі  -  єдиний  внесок)  - консолідований страховий внесок,  збір якого здійснюється до системи  загальнообов'язкового державного  соціального  страхування в обов'язковому порядку та на регулярній  основі  з  метою  забезпечення  захисту  у   випадках, передбачених  законодавством,  прав  застрахованих  осіб та членів їхніх сімей на отримання  страхових  виплат  (послуг)  за  діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;

застрахована  особа  -  фізична  особа,  яка відповідно до законодавства    підлягає     загальнообов'язковому     державному соціальному  страхуванню  і  сплачує  (сплачувала)  та/або  за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку  єдиний внесок;

максимальна  величина  бази  нарахування  єдиного внеску - максимальна  сума  доходу   застрахованої   особи,   що   дорівнює сімнадцяти  розмірам  прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок;

мінімальний страховий внесок -  сума  єдиного  внеску,  що визначається   розрахунково   як   добуток   мінімального  розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід),  та підлягає сплаті щомісяця;

Пенсійний  фонд  України   - орган, уповноважений відповідно до цього  Закону  вести  облік  платників єдиного  внеску,  забезпечувати  збір  та ведення обліку страхових коштів,  контролювати повноту та  своєчасність  їх  сплати,  вести Державний   реєстр  загальнообов'язкового  державного  соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом;

страхувальники   -   роботодавці   та   інші  особи,  які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Законом визначаються:

 принципи збору та ведення обліку єдиного внеску;

платники єдиного внеску;

 порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску;

 розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу  за  видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;

  орган, що  здійснює  збір та веде облік єдиного внеску,  його повноваження та відповідальність;

 склад, порядок  ведення  та  використання  даних   Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування;

порядок здійснення  державного  нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Платниками єдиного внеску є:

- страхувальники-роботодавці;

-застраховані особи:

-працівники - громадяни України,  іноземці  (якщо  інше  не встановлено міжнародними договорами,  згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та  особи  без  громадянства;

-фізичні особи,  які виконують роботи (надають послуги)  на підприємствах,  в  установах  та  організаціях,  в інших юридичних осіб,

- фізичні  особи – підприємці

-особи,   які   забезпечують   себе  роботою  самостійно

-громадяни України,  які працюють у розташованих за  межами України  дипломатичних  представництвах  і  консульських установах України,

-особи,  які  працюють  на  виборних  посадах   в   органах державної  влади,  органах  місцевого самоврядування

-працівники   воєнізованих   формувань,  гірничорятувальних частин незалежно  від  підпорядкування

- батьки  -  вихователі  дитячих  будинків  сімейного типу, прийомні  батьки,

-особи,    які    отримують    допомогу    по   тимчасовій непрацездатності;

-особи, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах  України,

-особи,  які відповідно до закону  отримують  допомогу  по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

-один  з  непрацюючих працездатних батьків,  усиновителів, опікун,  піклувальник,   які   фактично   здійснюють   догляд   за дитиною-інвалідом.

Взяття на облік платників  єдиного  внеску здійснюється Пенсійним фондом з внесенням  відповідних  відомостей  до  реєстру застрахованих осіб.

Платник єдиного внеску зобов'язаний:

 1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати,  обчислювати і сплачувати єдиний внесок;

  2) вести  облік  виплат  (доходу)  застрахованої   особи   та нарахування   єдиного  внеску  за  кожним  календарним  місяцем  і календарним   роком,   зберігати   такі   відомості   в   порядку, передбаченому законодавством;

 3) допускати посадових осіб територіального органу Пенсійного фонду до проведення перевірки правильності нарахування, обчислення та  сплати єдиного внеску за наявності направлення на перевірку та посвідчення осіб, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають у процесі перевірки;

4) подавати  звітність  до  територіального органу Пенсійного фонду у строки,  в порядку та за формою,  встановленими  Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного  соціального   страхування   та   центральним   органом виконавчої влади у галузі статистики;

  5) надавати  безоплатно  застрахованій  особі  та  на  вимогу членів сім'ї померлої застрахованої особи відомості про  заробітну плату  (дохід),  суму  сплаченого єдиного внеску та інші відомості про застраховану особу,  що подаються  до  територіального  органу Пенсійного фонду;

 6) пред'являти на вимогу застрахованої особи, на користь якої він сплачує єдиний внесок,  повідомлення про взяття  на  облік  як платника  єдиного внеску та надавати інформацію про сплату єдиного внеску, в тому числі у письмовій формі;

 7) перевіряти  під  час  прийняття  на  роботу  наявність   у фізичної особи посвідчення застрахованої особи.

База нарахування єдиного внеску

-сума  нарахованої  заробітної  плати  за  видами  виплат,  які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати,  у тому числі в  натуральній  формі,  що визначаються відповідно  до  Закону  України  "Про  оплату  праці" ,  та суму винагороди фізичним  особам  за  виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

-сума  грошового  забезпечення, оплати   перших   п'яти   днів   тимчасової  непрацездатності,  що здійснюється  за  рахунок  коштів  роботодавця,  та  допомоги   по тимчасовій  непрацездатності;  допомоги або компенсації відповідно до законодавства.

- сума доходу (прибутку), отриманого  від їх діяльності,  що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб,  та на суму доходу,  що  розподіляється  між членами  сім'ї  фізичних  осіб - підприємців,  які беруть участь у провадженні  ними  підприємницької  діяльності.  При  цьому   сума

єдиного   внеску  не  може  бути  меншою  за  розмір  мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

-для платників,  які обрали спрощену систему оподаткування,  -  на суми,  що  визначаються  такими  платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності,  але  не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску,  встановленої цим Законом.  При цьому сума єдиного внеску  не  може  бути  меншою  за  розмір мінімального страхового внеску за кожну особу;

-сума  допомоги  по  тимчасовій непрацездатності.

Розмір єдиного внеску

Єдиний  внесок для платників встановлюється  у  відсотках до визначеної   бази  нарахування  єдиного внеску  (за  винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів(67)  професійного  ризику  виробництва,  до  яких віднесено   платників  єдиного  внеску,  з  урахуванням  видів  їх економічної діяльності (від36,76 до 49,7).

Для бюджетних установ єдиний внесок встановлюється у  розмірі 36,3 відсотка визначеної бази нарахування.

Для платників встановлюється єдиний внесок у  розмірі  34,7   відсотка   винагороди   за   цивільно-правовими договорами.

Єдиний внесок для платників для застрахованих осіб встановлюється   у    розмірі 3,6 відсотка   бази нарахування єдиного внеску.

Для найманих  працівників  -  інвалідів,  які   працюють   на підприємствах УТОГ,  УТОС,  єдиний внесок встановлюється у розмірі 2,85 %.

Єдиний внесок для платників   у   розмірі 2,6 відсотка винагороди за цивільно-правовими договорами.

Єдиний  внесок  для  платників встановлюється у розмірі  2 відсотки суми допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Єдиний внесок для підприємств,  установ і організацій,  в яких працюють інваліди,  встановлюється у  розмірі  8,41  відсотка

 бази нарахування єдиного внеску для працюючих інвалідів.

Єдиний   внесок   для    підприємств    та    організацій всеукраїнських    громадських   організацій   інвалідів,   зокрема товариств УТОГ та УТОС,  в яких кількість інвалідів  становить  не менш як 50 відсотків загальної чисельності працюючих,  і за умови, що фонд  оплати  праці  таких  інвалідів  становить  не  менш   як 25 відсотків суми витрат на оплату праці, встановлюється у розмірі 5,3 відсотка.

Єдиний внесок  для  підприємств  та  організацій  громадських організацій інвалідів,  в яких кількість  інвалідів  становить  не менш як 50 відсотків загальної чисельності працюючих,  і за умови, що фонд  оплати  праці  таких  інвалідів  становить  не  менш   як 25 відсотків суми витрат на оплату праці, встановлюється у розмірі 5,5 відсотка.

Порядок обчислення і сплати єдиного внеску

1. Єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат  (доходу),  що  здійснюються  в  натуральній формі.

Обчислення єдиного  внеску  із  сум,  виражених  в  іноземній валюті,  здійснюється  шляхом  перерахування  зазначених   сум   у національну валюту України за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти,  установленим Національним банком України  на день обчислення єдиного внеску.

2. Обчислення   єдиного   внеску   здійснюється  на  підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування   (обчислення)   або   які  підтверджують  нарахування (обчислення) виплат (доходу),  на які відповідно до  цього  Закону нараховується єдиний внесок.

 3. Обчислення   єдиного   внеску   територіальними   органами Пенсійного   фонду   у   випадках,   передбачених   цим   Законом, здійснюється  на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску,  звітності,  що подається платниками  до територіальних  органів Пенсійного фонду,  бухгалтерських та інших документів,  що підтверджують суми виплат (доходу),  на суми  яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

          4. Обчислення  єдиного  внеску за минулі періоди здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску,  що діяв  на  день  нарахування (обчислення,   визначення)   заробітної  плати  (доходу),  на  яку відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

 5. Сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті  шляхом  внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних  органів  Пенсійного  фонду,  відкриті  в   органах Державного казначейства України для його зарахування.

6. Для   зарахування  єдиного  внеску  в  органах  Державного казначейства  України  відкриваються   в   установленому   порядку небюджетні  рахунки відповідному територіальному органу Пенсійного фонду. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.

 Обслуговування коштів  єдиного  внеску  здійснюється згідно з положенням   про   рух   коштів,   що   затверджується   Державним казначейством України та Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Розрахункове обслуговування територіального органу Пенсійного фонду  здійснюється  відповідно  до  умов  договорів  між органами Державного казначейства України і власниками рахунків.

 7. Єдиний внесок сплачується шляхом  перерахування  платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

 Платники ,  які не  мають  банківського рахунку,  сплачують  внесок  шляхом  готівкових  розрахунків через банки чи відділення зв'язку.

8. Платники  єдиного  внеску  зобов'язані  сплачувати  єдиний внесок,  нарахований  за  відповідний  базовий звітний період,  не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Базовим звітним   періодом   є   календарний  місяць,  а  для платників, - календарний рік.

 10. Днем сплати єдиного внеску вважається:

1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду - день списання банком  або Державним  казначейством  України  суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду;

  2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття  до виконання  банком  або  іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою  коштів  у  готівковій формі.

11. У  разі  несвоєчасної  або  не  в  повному  обсязі сплати єдиного  внеску  до  платника  застосовуються  фінансові  санкції, передбачені  цим  Законом,  а  посадові  особи,  винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку  єдиного  внеску,  несуть дисциплінарну,  адміністративну,  цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

 12. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно  від  фінансового стану платника.

  За наявності   у   платника   єдиного   внеску  одночасно  із зобов'язаннями із сплати  єдиного  внеску  зобов'язань  із  сплати податків,  інших обов'язкових платежів,  передбачених законом, або зобов'язань  перед  іншими  кредиторами  зобов'язання  із   сплати єдиного  внеску  виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

  Добровільна сплата єдиного внеску

Платниками,  які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, є:   особи на  загальнообов'язкове  державне  соціальне страхування у  зв'язку  з  тимчасовою  втратою  працездатності  та витратами, зумовленими похованням, та/або від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,  які  спричинили  втрату працездатності;

громадяни України,  які працюють  за  межами  України,  -  на загальнообов'язкове  державне  соціальне  страхування  на  випадок безробіття,  у зв'язку  з  тимчасовою  втратою  працездатності  та витратами, зумовленими похованням, та пенсійне страхування.

Банки під час відкриття рахунків зобов'язані вимагати  від юридичних  та фізичних осіб,  документи,  що підтверджують їх взяття  на облік в органі Пенсійного фонду як платників єдиного внеску.

 Банки приймають від платників єдиного внеску платіжні доручення та  інші  розрахункові  документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати,  на які відповідно до  цього  Закону нараховується єдиний внесок,  та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише  за  умови  одночасного  подання  платником розрахункових  документів  про  перерахування  коштів  для  сплати відповідних сум єдиного внеску або  документів,  що  підтверджують фактичну  сплату  таких  сум  у  порядку,  визначеному  правлінням Пенсійного фонду за погодженням з Національним банком  України  та центральним  органом  виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Посадові    особи    платників   єдиного   внеску   несуть адміністративну відповідальність за:

  порушення порядку нарахування,  обчислення і  строків  сплати єдиного внеску;

  неподання, несвоєчасне  подання,  подання  не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску;

 подання недостовірних  відомостей,  що   використовуються   в Державному реєстрі, інших відомостей, передбачених цим Законом.

 Застраховані особи, які не подають інформацію для внесення до  Державного  реєстру  або  подають   недостовірну   інформацію, притягаються до відповідальності згідно із законом.