Визначення активів як об’єктів управління та методика їх оцінювання

Визначення активів як об’єктів
управління та методика їх оцінювання

Активи підприємства — це майнові об’єкти — ресурси — матеріальні або нематеріальні ресурси вартості, які отримані в результаті попередніх господарських процесів та мають властивість приносити у майбутньому вигоду — доходи підприємству.

У міжнародній практиці найбільш поширеним визначенням активів є таке: активи— це ресурси, які отримані підприємством в результаті минулих подій, використання яких у майбутньому може призвести до збільшення економічних вигод.

У Національному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку П(с)БО (п. 4) активи визначаються як ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до збільшення економічних вигід для підприємства у майбутньому. Для управління активами вищенаведене вимагає розуміння того, що, по-перше, активи з’явилися внаслідок минулих подій, по-друге, підприємство (власник) здійснює контроль над об’єктом, що належить до активів та управляє ним, і, нарешті, підприємство розраховує у майбутньому на надходження грошових коштів (або їх еквівалентів) від цих активів.

Разом з тим ресурс не визнається активом, якщо були здійснені такі витрати або затрати, за якими надходження майбутніх економічних вигід на підприємство після завершення поточного облікового періоду вважається малоймовірним. У бухгалтерському обліку та фінансовій звітності актив відображається ресурсом тільки за умови, якщо:

·    оцінка його може бути достовірно визначена;

·    очікується отримання в майбутньому економічних вигід від його використання.

Витрати на придбання або затрати для створення активу які не відповідають цим умовам включаються до складу затрат поточного (звітного) періоду (у звіті про фінансові результати), не можуть бути відображені в балансі.

Надходженню економічних вигід на підприємство активи сприяють по-різному:

— придбані за гроші для господарської діяльності активи забезпечать у майбутньому додаткове надходження додаткових коштів на підприємство;

— фінансові інвестиції в акції, облігації, депозити тощо забезпечать надходження грошових коштів на підприємство у вигляді відсотків, дивідендів тощо;

— дебіторська заборгованість — це теж пряме надходження грошових коштів у майбутньому в результаті її погашення дебіторами або одержання грошей на банківський рахунок від здійснення факторингової операції;

— непряме надходження грошових коштів — може відбутися через отримання активів, погашенням зобов’язань, здійсненням негрошових, наприклад, бартерних операцій, сплати дивідендів акціями, погашеннях зобов’язань матеріальними активами тощо.

Відповідно до ????? законодавства та положень активи мають відображатись у бухгалтерському обліку і балансі у грошовому виразі з використанням таких методів оцінювання:

— історична собівартість — за сумою сплачених грошових коштів чи їх еквівалентів або за справедливою вартістю компенсації, виданої, щоб придбати їх, на момент придбання;

— поточна собівартість — за сумою грошових коштів або їх еквівалентів, яка була б сплачена у разі придбання такого ж або еквівалентного активу на поточний момент;

— вартість продажу (реалізації) — за сумою грошових коштів (або їх еквівалентів), яку можна було б отримати на поточний момент через продажу активу за звичайної умови;

— теперішня вартість — за теперішньою дисконтовою вартістю майбутніх чистих надходжень грошових коштів.

Для складання фінансових звітів основною оцінкою є історична собівартість. Запаси, як правило, відображаються за нижчою з двох оцінок — собівартістю або чистою вартістю реалізації; цінні папери можуть відображатися за ринковою вартістю; довгострокові зобов’язання дебіторів — за теперішньою вартістю. Окремі підприємства використовують як основну поточну собівартість, оскільки не здатні, не готові добудувати облікову модель історичної собівартості та відображати вплив зміни цін на немонетарні активи.

Разом з тим кожному виду активів притаманна особлива методика оцінювання для різних операцій у процесі господарювання. Ці питання будуть розглянуті індивідуально по кожному виду активів.