Визнання, класифікація і оцінка нематеріальних активів

Визнання, класифікація і оцінка нематеріальних активів

Нематеріальний актив – це немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи та розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначає П(С)БО 8 «Нематеріальні активи».

Класифікація нематеріальних активів здійснюється за групами:

Права користування природними ресурсами включають право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище тощо. Права користування природними ресурсами надаються за дозволами органів державної влади і передбачають спеціальне їх використання.

Права користування майном включають право користування земельною ділянкою, крім права постійного користування земельною ділянкою, відповідно  до земельного законодавства; право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо.

Права на комерційні позначення включають:

-      права на торговельні марки (знаки для товарів і послуг). Дані права підтверджуються свідоцтвом, виданим патентним відомством на 10 років;

-   комерційні (фірмові) найменування тощо. Право на фірмове найменування не потребує документального підтвердження і виникає в момент реєстрації підприємства.

Права на об’єкти промислової власності включають право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комерційні таємниці, у тому числі ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо.

Авторське право та суміжні з ним права включає право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно- обчислювальних машин, компіляції даних (бази даних), виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо.

Інші нематеріальні активи включають право на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо.

Окремо виділяють гудвіл.

Гудвіл – це перевищення вартості придбання над часткою покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів, зобов’язань та непередбачених зобов’язань на дату придбання (П(С)БО 19 «Об’єднання підприємств»). Гудвіл виникає лише в результаті придбання цілісного майнового комплексу (підприємства) іншим підприємством та в результаті здійснених  витрат. Тобто, підставою для відображення гудвілу в бухгалтерському обліку є угода про передачу такого комплексу.

Нематеріальний актив відображається у балансі, якщо:

1)    існує ймовірність отримання у майбутньому економічних вигод від його використання;

2)   його вартість (оцінка) може бути достовірно визначена.

Нематеріальний актив, отриманий в результаті розробки, слід відображати в балансі за умов, якщо підприємство має:

-     намір, технічну можливість та ресурси для доведення нематеріального активу до стану, в якому він придатний для реалізації або використання;

-     можливість отримання майбутніх економічних вигод від реалізації або використання нематеріального активу;

-    інформацію для достовірного визначення витрат, пов’язаних з розробкою нематеріального активу.

Якщо нематеріальний актив не відповідає вказаним критеріям визнання, то витрати, пов’язані з його придбанням чи створенням, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальним активом.

Не визнаються активами:

-         витрати на дослідження;

-         витрати на підготовку та перепідготовку кадрів;

-         витрати на рекламу та просування продукції до ринку;

-         витрати на створення, реорганізацію та переміщення підприємства або його частини;

-         витрати на підвищення ділової репутації підприємства, вартість видань і витрати на створення торгових марок (товарних знаків).

Ці витрати відображаються у Звіті про фінансові результати і визнаються витратами того звітного періоду, у якому вони мали місце.

Придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс за первісною вартістю.

Первісна вартість придбаних нематеріальних активів обчислюється за собівартістю їх придбання чи створення і складається з:

-         ціни (вартості) придбання;

-         мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню;

-         інших витрат, безпосередньо пов’язаних із придбанням активу та доведенням до стану, у якому він придатний для використання за призначенням.

Первісна вартість нематеріальних активів, придбаних внаслідок обміну на подібний об’єкт, дорівнює залишковій вартості переданого нематеріального активу.    Якщо    залишкова    вартість    переданого    об’єкта    перевищує     його

справедливу вартість, то первісною вартістю є справедлива вартість з включенням різниці до фінансових результатів (витрат) звітного періоду..

Первісна вартість нематеріальних активів, придбаних внаслідок обміну на неподібний об’єкт, дорівнює справедливій вартості переданих нематеріальних активів, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, які були передані (чи отримані) під час обміну.

Якщо нематеріальний актив був безкоштовно отриманий підприємством, то його собівартість дорівнює справедливій вартості на дату прийняття його на баланс.

Первісною вартістю нематеріальних активів, що внесені до статутного капіталу підприємства, є погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.

Первісна вартість нематеріальних активів, створених на  підприємстві,

включає:

-   прямі витрати на оплату праці;

-   прямі матеріальні витрати;

-            інші витрати, безпосередньо пов’язані із створенням цього нематеріального активу та приведенням його до стану придатного для використання за призначенням (оплата реєстрації юридичного права, амортизація патентів, ліцензій тощо).

Первісною вартістю нематеріальних активів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість з урахуванням вищевказаних витрат.

Первісна вартість нематеріальних активів збільшується на суму витрат, пов’язаних з удосконаленням цих нематеріальних активів і підвищенням їх можливостей та строку використання, які сприяють збільшенню первісно очікуваних майбутніх вигод.

Планом рахунків для відображення в обліку нематеріальних активів призначений рахунок 12 «Нематеріальні активи». За дебетом рахунка відображається придбання або отримання в результаті розробки нематеріальних активів, які обліковуються за первісною вартістю, та сума дооцінки таких активів, за кредитом – вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством надалі економічних вигод від його використання та сума уцінки.

Для обліку витрат на придбання або створення нематеріальних активів призначений рахунок 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів». За дебетом відображаються всі витрати, які складають первісну вартість нематеріального активу. За кредитом відображається сума первісної вартості оприбуткованого об’єкта нематеріальних активів (введення в дію).