Загальна побудова обліку затрат комерційної діяльності

Загальна побудова обліку затрат
комерційної діяльності

Затрати комерційної діяльності являють собою затрати, пов’язані з просуванням товарів від виробництва до споживача. До них належать: затрати з купівлі, транспортування, упакування, підроблення, зберігання, реалізації товарів тощо, а також затрати з утримання будов та інвентарю, оренди основних засобів, сплати процентів за користування кредитом, зі страхування майна (комерційного ризику), з торговельної реклами і т. ін.

В обліку затрат комерційної діяльності вирізняють три етапи: облік затрат на придбання, затрат на управління (організаційні) і затрат на продаж (реалізацію) (рис. 2.4.1).

Загальна класифікація затрат і методика обліку елементів затрат у комерційній діяльності, у виробничій діяльності та діяльності з надання послуг аналогічні. Але на відміну виробничого процесу з виготовлення продукції або вироблення послуги, у торгівлі нічого не виробляється, надана послуга є «роботою», яка не має кількісних характеристик. Тому у торгівлі немає процесу визначення виробничої фінансової собівартості результату, а отже, прямих і непрямих (накладних) затрат, обліку готової продукції та інших облікових робіт, характерних для виробництва. У торгівлі затрати операційної діяльності групуються за такими ознаками:

— собівартість придбаних товарів (тобто затрати на придбання товарів);

— затрати на продаж товарів;

— затрати на управління — адміністративні затрати;

— інші операційні затрати.

Затрати поділяються за галузями діяльності (в оптовій, посередницькій, роздрібній торгівлі, громадському харчуванні і т. ін.) і за видами затрат.

Розмір затрат визначається як абсолютною сумою, так і їх рівнем, у процентах до товарообігу. Рівень затрат є одним із якісних показників діяльності торговельних підприємств.

Затрати відображуються на дебеті рахунка «Елементи затрат» у момент здійснення (затрати з купівлі, перевезень, зберігання товарів, торговельної реклами, заробітної плати і т. ін.).

Деякі затрати попередньо резервують (наприклад, на ремонт основних засобів, покриття товарних втрат у межах відповідних норм тощо) або відносять на рахунок затрат майбутніх періодів (наприклад, орендна плата, затрати зі страхування майна і т. ін.) з наступним рівномірним списанням на рахунок «Затрати комерційної діяльності».

Синтетичний облік затрат ведеться на рахунках «Затрати», аналітичний — у розрізі встановленої номенклатури затрат, згрупованих за двома ознаками: залежні та незалежні від розміру товарної маси.