Амортизація основних засобів

Амортизація основних засобів.

Амортизація (лат. – погашення, сплата боргів) – це процес поступового перенесення вартості основних фондів на продукт, що виготовляється з їх допомогою. Для заміщення зношеної частини основних засобів виробництва підприємства роблять амортизаційні відрахування, тобто відрахування певних грошових сум відповідно до розмірів фізичного і морального зносу засобів виробництва. Принципи амортизаційної політики в бухгалтерському обліку:

1.                 Амортизуються будь-які основні фонди, що знаходяться на балансі підприємства, у тому числі виробничі, невиробничі й отримані безплатно.

2.                 Нарахування амортизації здійснюється щомісяця за кожним окремим об’єктом окремо.

3.                 Амортизується первісна вартість основних фондів із урахуванням витрат на покращання, які привели до зростання економічних вигод від використання об’єкта.

4.                 Можна застосовувати будь який із таких 6 методів амортизації: прямолінійний (метод прямолінійного списання), відсотковий (зменшення залишкової вартості), прискорений (подвійного зменшення залишкової вартості), кумулятивний (метод суми років), виробничий, податковий. При цьому, до різних об’єктів можуть застосовуватися різні методи амортизації;

5.                 Нарахування амортизації починається з наступного місяця після введення об’єкта в експлуатацію. Нарахування амортизації припиняється в наступному місяці після виведення об’єкта з експлуатації.

6.                 У випадку реконструкції, модернізації, добудови і консервації об’єкта основних фондів нарахування амортизації припиняється.

Бухгалтерський облік амортизації Нематеріальних Активів ведеться на рахунку 133 ―Знос Нематеріальних Активів‖. Сума нарахованої амортизації відноситься на витрати поточного періоду.

1.Метод прямолінійного списання. Суть цього методу полягає в тому, що амортизована сума списується рівномірно, протягом строку корисної експлуатації об’єкта основних фондів:

де АВ – амортизаційні відрахування, грн Норму амортизації (Н_а) визначають за формулою:

44

Цей метод доцільно застосовувати для тих основних фондів, що не підвладні дії інших чинників, крім строку корисного використання. До таких основних фондів відносять будівлі й споруди, загальновиробниче устаткування тощо.

Приклад. Первісна вартість виробничого устаткування – 50 000 грн., корисний строк експлуатації цього обладнання складає 5 років. Ліквідаційна вартість – 5 000 грн Щорічні суми амортизаційних відрахувань розраховують таким чином:

2.Метод зменшення залишкової вартості. Цей метод передбачає визначення річної суми амортизації множенням річної норми амортизації на вартість об’єкта основних фондів на початок звітного періоду:

Норма амортизації визначається в цьому випадку так само, як і в попередньому, у момент придбання об’єкта. Її визначають за формулою.

де t – строк експлуатації об’єкта.

Норма амортизації у випадку застосування цього методу є значно вищою, ніж у випадку прямолінійного методу. Значення норми амортизації залишається незмінним протягом усього строку використання об’єкта основних фондів, але база для нарахування постійно (з року в рік) змінюється. Все це забезпечує швидку амортизацію об’єкта протягом перших років його експлуатації.

Метод зменшення залишкової вартості ґрунтується на припущенні, що новий об’єкт основних фондів дає найбільшу віддачу саме в перші роки експлуатації і його продуктивність з року в рік зменшується. Таким чином,

45

протягом перших років експлуатації від об’єкта буде отримано більше економічних вигод, ніж в останні, і на перші роки повинна припадати найбільша сума амортизаційних відрахувань. Методом зменшення залишкової вартості доцільно обчислювати амортизацію об’єктів, що піддаються швидкому моральному застарінню: засоби зв’язку, комп’ютери, транспортні засоби, прилади, меблі тощо.

Для ілюстрації цього методу скористаємося попереднім прикладом.

3.Метод прискореного зменшення залишкової вартості. Згідно з цим методом річна сума амортизаційних відрахувань також визначається як добуток балансової вартості об’єкта основних фондів на початок звітного року і подвоєної норми річної амортизації, розрахованої на основі терміну експлуатації (2). Норма амортизації розраховується за формулою

У випадку застосування методу прискореного зменшення залишкової вартості річна норма амортизації – постійна величина. При цьому в перший рік експлуатації об’єкта основних засобів нараховується найбільша сума амортизації, і щороку вона зменшується.

Ліквідаційна вартість не враховується при розрахунку річної норми амортизації. Тому річну суму амортизації останнього року експлуатації обчислюють не за формулою (3), а як різницю між залишковою вартістю об’єкта на початок останнього року експлуатації та передбаченою ліквідаційною вартістю.

Розрахуємо норму амортизації для нашого прикладу:

4.Кумулятивний метод. Цей метод ґрунтується на розрахунку кумулятивного коефіцієнта, який і є за своєю суттю нормою амортизації. Річна сума амортизації визначається як добуток амортизованої вартості й кумулятивного коефіцієнта.

Кумулятивний коефіцієнт обчислюють на кожен рік експлуатації об’єкта. Для цього ділять кількість років, що залишилася до кінця строку експлуатації, на суму кількості років його використання.

У наведеному вище прикладі термін служби об’єкта становить 5 років, тому сума цифр років дорівнюватиме

1+2+3+4+5=15

Таким чином, коефіцієнт кумуляції першого року експлуатації становить 5/15, другого – 4/15, третього – 3/15, четвертого – 2/15 і п’ятого – 1/15.

Застосовуючи кумулятивний коефіцієнт, розрахуємо амортизацію за роками:

Ефект від застосування кумулятивного методу такий самий, як і від методу зменшеної залишкової вартості: у перші роки експлуатації списується основна частка первісної вартості, але досягається це не за рахунок поступового зменшення бази амортизації, а за рахунок зменшення норми амортизації. Після закінчення останнього року експлуатації об’єкта основних фондів його залишкова вартість дорівнює ліквідаційній.

5.Виробничий метод. Цей метод передбачає нарахування місячної суми амортизації як добутку фактичного обсягу виробництва за місяць і виробничої ставки амортизації. Це єдиний метод завдяки якому місячна сума амортизації визначається безпосередньо, а не простим діленням річної суми амортизації на

12.

Виробнича ставка амортизації обчислюється за формулою

Для визначення цієї ставки інформація про термін корисного використання об’єкта непотрібна, але необхідна інформація про очікуваний обсяг виробництва, який може виражатися як у натуральних одиницях (штуках, метрах, тоннах), так і в грошових. Відповідно і ставка амортизації може встановлюватися на штуку, метр, тонну, гривню тощо.

47

Перевага цього методу полягає в тому, що він забезпечує максимально справедливий розподіл амортизованої вартості між виготовленими виробами. Даний метод застосовується передусім для амортизації основного технологічного устаткування (машин, верстатів), за яким може бути визначений обсяг випуску продукції (робіт, послуг). Основним недоліком цього методу є те, що зазвичай важко визначити сумарний обсяг випуску об’єкта.

Знову скористаємося попереднім прикладом, тільки доповнимо його новими даним: розрахунковий обсяг роботи устаткування – 2 млн одиниць.

За перший рік експлуатації планується випустити 300 тис. шт, за другий – 400 тис. шт, за третій – 200 тис. шт, за четвертий – 600 тис. шт, і за п’ятий – 500 тис. грн.

Визначимо виробничу ставку амортизації:

Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів і мінімально допустимих строків їх амортизації.

Таблиця 4.3 Групи основних засобів для нарахування амортизації податковим методом

Амортизаційні відрахування використовуються для повного відтворювання зношених основних фондів, а також для їх часткового відшкодування.

Скачано с www.znanio.ru